Чи можливе вторгнення в Україну? Які перспективи наступу Росії
І без того напружене інформаційне поле в п'ятницю заповнилося повідомленнями американських посадовців про ймовірний широкомасштабний наступ росіян найближчими днями.
Називається навіть дата можливого наступу – 16 лютого. Посольство США та низка інших країн наполегливо рекомендують своїм громадянам залишити Україну.
Тож чи означає це неминучість наступу? І які реальні ризики? Що робити і як інтерпретувати інформаційний потік, що оточує громадян України?
Давайте проаналізуємо поточну ситуацію та позицію сторін, щоб зробити висновки та обережні прогнози. В цій статті ми даємо короткий аналіз з наступних питань:
- Загальна оперативна обстановка навколо України
- Найбільш і найменш імовірні сценарії розвитку подій
- Ситуація в Чорному та Азовському морях
- Питання оборони Києва
- Готовність сил безпеки та оборони
- Чим спричинені позиція світових лідерів та їхні оцінки?
- Що зараз робити?
Оперативна обстановка навколо України
Станом на 12 лютого загальна кількість військ Російської Федерації вздовж кордонів, у Білорусі та на окупованих територіях Сходу України і Криму складає 87 батальйонно-тактичних груп – це близько 147,8 тисяч військовослужбовців з урахуванням авіаційних та морських складових.
Війська забезпечені відповідним озброєнням, військовою та спеціальною технікою (див. таблицю та карту), а також штатними логістичними та медичними підрозділами, але поки що без ознак додаткового посилення необхідного для масштабних наступальних дій. Встановлена та функціонує об’єднана система управління військами як на території Білорусі, так і РФ.
Війська та сили РФ активно здійснюють заходи оперативної та бойової підготовки. Триває проведення спільних навчань збройних сил Росії та Білорусі "Союзна рішучість – 2022", які мають завершитися 20 лютого.
Від РФ на території Білорусі залучено близько 15 батальйонно-тактичних груп та інші підрозділи. Додатково розгорнуто підрозділи 103-ї ракетної бригади, які мають на озброєнні ОТРК "Іскандер" та інші війська Східного військового округу (ВО) Росії.
За останні тижні боєготовність розташованих на кордоні з Україною російських підрозділів значно посилилась. Це можна пояснити як проведенням навчань, інформаційно-психологічних операцій, так і готовністю до проведення потенційної військової операції.
Найбільш і найменш імовірні сценарії розвитку подій
Кількість сил та засобів РФ, включно з розміщеними на території Білорусі, не перевищила очікуваних. Ми говорили про можливість посилення ЗС РФ поблизу кордонів України до 160 тисяч, але наразі кількість не перевищує 150-ти.
Наразі накопичених сил та засобів для широкомасштабної операції із ціллю захоплення всієї чи значної частини України – недостатньо. Тому в найближчій перспективі прогнози щодо ймовірності таких сценаріїв не підтверджуються.
Мало того, ми вважаємо що такі сценарії є малоймовірними в осяжному майбутньому через фактори, що описувалися нами у попередньому тексті. Якщо коротко, то зараз не спостерігається активних дій у Росії з підготовки сотень тисяч військ, що необхідні для такого масштабного наступу.
На даний час також не спостерігається суттєвих заходів зі створення стратегічних резервів та відмобілізування на базі Центрів забезпечення мобілізаційного розгортання ЗС РФ.
Крім того, проведення такої операції матиме надзвичайно негативні наслідки для РФ. Якщо до формули гарантовано провального нападу на Україну включити невійськові складові, міжнародну ізоляцію та санкції, то результат такої операції буде катастрофічним для всієї Росії, а не тільки Кремля.
Так само вважаємо малоймовірними більшість локальних сценаріїв щодо захоплення окремих міст та територій за причини відсутності політичної доцільності. При цьому деякі бойові дії на окремих напрямках можливі лише для відволікання сил оборони України.
Ми продовжуємо вважати, що сценарії масованого бомбардування та ракетних ударів, які можуть призвести до масштабних втрат серед цивільного населення, є нереалістичними. Такі дії можуть завадити планам російського політичного керівництва завоювати "серця та уми" російськомовного населення України. Як результат бажання щодо гіпотетичної підтримки Путіна в Україні може зникнути навіть у його нечисленних симпатиків.
Однак окремі ракетні та авіаційні удари по військових або інфраструктурних об’єктах можливі тільки як засіб підтримки наземної операції або як засіб психологічного тиску.
Разом із тим залишається ймовірною спроба організації Кремлем події-тригера – спланованої провокації, наприклад, на сході України. Мета цих дій – легітимізувати введення російських військ на територію України або збройної ескалації на лінії зіткнення. Взагалі загострення на сході України є високоймовірним.
Залишаються високоймовірними сценарії різноманітних варіантів гібридної навали без військової складової за багатьма напрямками через дезінформацію, розхитування політичної ситуації, підрив довіри та фізичні дії – теракти, диверсійні операції, кібератаки на критичну інфраструктуру.
В цілому ми вважаємо, що наразі загальна оцінка сценаріїв не змінилась порівняно із нашою оцінкою три і два тижні тому.
Окремим питанням є ймовірність потенційного наступу на Київ. Ми розглянемо це питання нижче, після оцінки ситуації в наших морях.
Чорне та Азовське моря
Ситуація у Чорному морі продовжує змінюватись через посилення спроможностей ЧФ Росії кораблями Тихоокеанського та Північного флотів. Так, з 9 лютого у Чорному морі перебувають 12 великих десантних кораблів із усіх флотів РФ.
Розрахунково на борту цих десантних кораблів може бути завантажено 2 бригади морської піхоти з військовою технікою. Орієнтовно це до 4 тисяч осіб та до 250 одиниць бронетехніки, що може представляти загрозу десанту на Чорноморському узбережжі України, зокрема у Херсонській області.
Разом із аеромобільним і повітряним десантом, сили якого зосереджені в Криму, це може створювати загрозу проведення операцій росіян на Півдні України.
Користуючись значною військовою перевагою на морі та всупереч міжнародному праву, РФ здійснюватиме майже повну блокаду Чорного та, ймовірно, Азовського морів у період з 13 по 19 лютого під приводом навчання з бойовими стрільбами.
Дана провокація є перевіркою можливостей Росії та наслідків таких дій. Ці дії, а також можливість формування сил для висадки десанту, будуть відволікаючими заходами, щоб розпорошити увагу як військово-політичного керівництва України, так і світової спільноти.
Поки що прогноз розвитку ситуації в Чорному та Азовському морях є негативним, але він дуже залежатиме від реакції України і, особливо, світової спільноти на блокування. Якщо світ жорстким чином не відреагує на таку провокацію, її повторення є лише питанням часу.
Питання оборони Києва
Сьогодні більша частина уваги оглядачів прив’язана до перспектив оборони Києва.
Зрозуміло, що для кремлівських стратегів ключова мета агресії – повернення повного контролю над Україною. Вона виглядатиме простіше у випадку захоплення столиці.
Дійсно, російські військові формування на території Білорусі разом з угрупуваннями військ на території РФ створюють загрозу північним областям України та Києву. Кількість сил та засобів є теоретично достатньою для реалізації "київського сценарію". Але лише теоретично.
У випадку спроби прориву кордону у Чернігівській, Житомирській та Київській областях російські війська зазнають неприйнятних втрат. Такий сценарій виглядає занадто ризикованим для РФ за існуючої обстановки.
По-перше, сценарій захоплення Києва як у матеріальному, так і у вимірі людських втрат не є "більш бюджетною" версією повномасштабного вторгнення, зважаючи на кількість та якість військ та ресурсів, задіяних в обороні столиці України.
Для захоплення вузлів комунікацій (аеропорти, вокзали, мости) мають використовуватись тактичні повітряні десанти зі складу штурмових підрозділів ЗС РФ, які можуть бути нейтралізовані наявними силами безпеки і оборони України. Навіть ці дії не мають сенсу без переміщення росгвардії та загальновійськових частин для утримання захопленої території.
Такий наступ буде дуже повільним, адже треба пройти 100 км від кордону через багатоешелонну оборону військ Північного оперативного командування, підсилених спроможностями Об’єднаних Сил. Ці війська готові до протидії.
По-друге, отримання контролю над мегаполісом із населенням більше 3 мільйонів людей, велика кількість яких готова чинити спротив ворогу – завдання складне та малореальне, враховуючи необхідну кількість військ, яких наразі не спостерігається.
Окрім того, Київ дуже непросто ізолювати через його складну топографію, і до нього будуть заходити групи руху опору зі всієї України. Це унеможливить тривале утримання ворогом столиці і, відповідно, сильно впливає на доцільність рішення щодо спроби наступу.
По-третє, сподівання на підтримку наступу РФ з боку "п’ятої колони" марні – це не 2014 рік. Україна вже знає що робити з поплічниками Кремля професійно, жорстко і швидко. Крім цього, після окупації Криму і блокади ОРДЛО Росія ще позбавила себе можливості підвозу "мобілізаційного ресурсу" у вигляді проплачених проросійських тітушок. Рупори Москви не мають тих переваг, які мали 8 років тому.
По-четверте, тільки стратеги з авторитарним способом мислення можуть розраховувати на переваги захоплення Києва. Насправді, демократична Україна зможе вистояти навіть у випадку захоплення столиці. Будь-який потенційний "маріонетковий" уряд не буде визнаний ані українцями, ані світом. Тобто розрахунки на те, що, захопивши Київ, РФ встановить контроль над Україною – марні.
Але головне, що будь-які сценарії захоплення Києва як загально військові, так і з застосуванням "спеціальних операцій" не будуть неочікуваними.
Готовність сил безпеки і оборони України
Україна сьогодні готова до захисту країни і Києва. У підготовці до цієї статті ми говорили із великою кількістю посадових осіб і можемо підтвердити, що ніхто не ігнорує загрозу. Намагання прорватися в глиб території України зустрінуть дуже суттєвий опір наших сил.
За нашими оцінками, рівень готовності України останнім часом значно підвищився.
Перше: значно зріс рівень забезпечення озброєнням, в тому числі за рахунок нещодавно отриманого від країн-партнерів.
Друге: відбулася передислокація частини українських військ ближче до білоруських кордонів, усі могли спостерігати за тренуваннями частин в північних регіонах тощо.
Третє: наразі в Україні відбуваються масштабні навчання, мета яких полягає саме у відпрацюванні координації дій на випадок відповідних сценаріїв. Тобто війська України наразі перебувають у стані підвищеної бойової готовності.
Все це підтверджує, що воєнно-політичне керівництво серйозно сприймає потенційні загрози та працює з ними. Крім того, за останній період почали активно розгортатися та тренуватися сили територіальної оборони.
Звичайно, ми не можемо говорити про максимальну готовність тероборони, але десятки тисяч людей, морально і фізично готових до спротиву, знають, що їм робити в екстреній ситуації та будуть діяти злагоджено.
Деталі підготовки надаються у спільній заяві міністра оборони та головнокомандувача ЗСУ.
Такий рівень підготовки свідчить про те, що реалізація будь-якого з заявлених вище сценаріїв, а особливо – захоплення Києва, для росіян значно ускладнилася.
У разі спроби такої операції в них виникнуть значні проблеми з пересуванням важкої техніки – дякуємо теплій погоді та багнюці, а кількість втрат неодмінно буде видима широкому загалу, в тому числі і росіянам, завдяки соцмережам.
Чи готові росіяни бачити картинки палаючої техніки та зустрічати сотні або і тисячі загиблих співвітчизників – риторичне питання.
Рейтинг правлячої верхівки періодично знижується, а підтримка "необхідності" війни з Україною громадянами РФ є стабільно низькою завдяки "страху великої війни". На додачу до цього, будуть миттєво увімкнені "пекельні" санкції, посилиться надання допомоги України. Наявність таких санкцій створить, у тому числі, передумови для конфліктів всередині еліт РФ.
Всі ці фактори роблять сценарій походу на Київ малоймовірним.
Причини заяв світових лідерів
То чому ж американські посадовці говорять про такий розвиток подій?
По-перше, серед багатьох намірів РФ можуть бути операційні плани про наступ за різними сценаріями, в тому числі – на Київ. РФ могла б їх задіяти у випадку відсутності згуртованості українського населення, слабкої готовності сил оборони та/або відсутності міжнародної підтримки.
РФ постійно корегує і адаптує плани, виходячи з мінливої ситуації, реакції України та світової спільноти.
Не забуваємо, що ми знаходимось у стані гібридної війни, в якій інформаційний вплив є частиною нападу або захисту. Вочевидь, наші західні партнери бачать у розкритті інформації про наміри російського керівництва можливість тиску та стримування: ми знаємо про ваші плани та готуємось до них.
Перехоплення ініціативи у Кремля щодо наступних кроків та абсолютне і непорушне неприйняття ідеї початку великої війни, готовність миттєво створювати неприйнятні наслідки – це те, що стримує Путіна.
Що в цих умовах робити цивільному населенню?
Наша готовність до спротиву, зібраність та відсутність паніки відіграють суттєву роль. Іноді саме такі речі вирішують хід історії.
Наразі ми бачимо дуже правильну реакцію населення. Немає паніки. Соціологічні дані, що постійно оновлюються, говорять про неприйнятність потенційної окупації та готовність до спротиву, навіть при такій серйозній інформаційній хвилі.
Приватному сектору та бізнесу, які хочуть допомогти – ви завжди це можете зробити відгукнувшись на заклик командування Сил територіальної оборони. Вони потребують допомоги. Не зволікайте, якщо є така можливість.
Важливо залишатися спокійними і зібраними. Важливо брати участь у заходах цивільної оборони. Готуватися до можливої самооборони кварталів та вулиць, спостерігаючи за потенційними провокаторами та підозрілими особами. Інформувати правоохоронні органи.
Українці доводять собі та світу серйозну та рішучу готовність оборонятися. І це саме те, що є ключовим елементом вдалої стратегії спротиву.
Андрій Загороднюк, Аліна Фролова, Олексій Павлючик, Віктор Кевлюк, Центр оборонних стратегій
