Генерал Романенко: після першого провалу Путін готує новий наступ, спираючись на Лукашенка
Наприкінці березня – на початку квітня російська армія може провести другу наступальну операцію в Україні.
Оскільки перший широкомасштабний наступ провалився, цього разу окупант може завдавати ударів по окремих напрямках.
Вторгнення військ Білорусі в Україну є недоцільним нині, але армія Лукашенка може бути використана для "відволікаючого удару". Проте шансів виграти цю війну в Росії практично немає.
Таку думку в ексклюзивному коментарі ЗМІ висловив ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України, генерал-лейтенант Ігор Романенко.
– Офіцер НАТО у відставці Гаррі Табах озвучили ЗМІ прогноз, згідно з яким Путін готує вирішальний удар по Україні у травні. Для цього він проводить мобілізацію та інше. Ви погоджуєтесь з такими прогнозами?
– Наразі завершується перша наступальна операція. Стратегічних цілей, яких Путін поставив перед своєю армією, не досягнуто. Тому днями відбулася нарада з керівниками силових структур та збройних сил РФ, на якій Путін поставив завдання досягти цих цілей, не жаліючи особовий склад. Примітно, що він наказав берегти техніку.
На сьогодні армія Путіна завдяки зусиллям ЗСУ втратила до третини військової техніки та озброєння. На освоєння складнішої техніки, яку можуть кинути на фронт, потрібен час. А часу немає.
Там, де армія РФ досягла якихось результатів, як вони вважають, вони окопуються, переходять до позиційної оборони та збирають сили для проведення другої наступальної операції, в якій хочуть досягти цілей, поставлених Путіним.
– Коли може бути проведена ця друга наступальна операція?
– Я думаю, що це може статися за 7-10 днів (інтерв'ю записувалося 23 березня. – Ред.). Залежно від того, за який час вони можуть підтягнути резерви, можливо, і раніше.
– Чи є шанс у окупанта провести успішну операцію?
– Вони відмовилися від широкомасштабного наступу по оперативних напрямках, тому тепер зведуть наступ до мінімуму, сконцентрують свої сили та ударний потенціал на окремих напрямках.
Окупанти зможуть просунутися за окремими напрямками, але принципово виграти всю війну за рахунок цього їм не вдасться.
Під час першого етапу війни ставилося завдання знищення Збройних сил та держави Україна. Наразі ухвалено рішення захопити південь України до Придністров'я, пробити коридор у Крим, відрізати Україну від моря. Це менше завдання, ніж попереднє.
Принципове питання – чи вдасться цього досягти. Я гадаю, що великих успіхів не буде. Велике питання і з захопленням столиці.
ЗСУ зі свого боку готуються до нової оборонної операції, триває підготовка та завдання окремих контрударів.
– За інформацією білоруської журналістки Тетяни Мартинової, на 21 березня було призначено вторгнення регулярних військ Білорусі в Україну. Біля кордонів були сформовані колони, але раптово вони почали "розсмоктуватися". Чи вважаєте ви, що такий план міг бути? Якщо так, чому він був скасований? Яка роль Білорусі у цій війні?
– Роль її холуйська та зрадницька. Я маю на увазі поведінку Лукашенка. Народ Білорусі в патріотичній частині протестує проти цього та робить усе, щоб цього не сталося.
Захід чинить тиск на Лукашенка, він бачить, на що перетворюється економіка Білорусі. Але водночас посилюється його залежність від Путіна.
Водночас із військового погляду це не найкращий час вторгнення в Україну з боку Білорусі. Якщо це станеться, то тоді, коли зберуться резерви армії РФ, наприклад, для відволікаючого удару по столиці та одночасного зосередження сил на південних цілях.
За результатами РФ розраховує піти на переговори вже з кращими позиціями.
Тож, якщо наступ Білорусі планувався, то був скасований з цих причин.
– У чому суто військовий інтерес Китаю у цій війні? Чи може він надати підтримку путінській армії?
– Його принциповий інтерес полягає в тому, щоб виступити в ролі миротворця, який відстоює мир, справедливість тощо. Але з Росією має старі зв'язки.
На позицію Китаю впливає і позиція США. Американці чітко дали зрозуміти китайській стороні, що введуть санкції, якщо Китай надаватиме допомогу Росії. А товарообіг між США та Китаєм у рази більший, ніж між Китаєм та РФ.
Все це відбувається на тлі економічних проблем Китаю, зокрема проблем із продовольством. І частка України у продовольчому забезпеченні Китаю була суттєвою. З цього погляду Китай не зацікавлений у підтримці агресора.
Тому Китай практикує старий азіатський підхід: вони сидять на березі річки, чекаючи, коли нею пропливуть трупи ворогів.
Я думаю, Китай не постачатиме Росії озброєння. А амуніцію та продовольство можуть приховано передавати.
– У розвідці Великобританії попередили, що Росія може насильно придушувати протести мирного населення в захоплених населених пунктах. Чи це можливо? Яка ваша порада мирному населенню – чи варто їм евакуюватись?
– Це можливо, тому що вони це вже робили в інших місцях – і в Придністров'ї, і в Грузії, і на Донбасі. Тому щодо їхньої поведінки не варто плекати жодних ілюзій.
