Саміт G20: шлях до виключення Росії і конфронтація всередині "двадцятки" між групами впливу

Неспровокована агресія Росії проти України стала головною причиною уповільнення процесів відновлення світової економіки та зіткнулася з рішучим осудом з боку багатьох учасників зустрічі міністрів фінансів G20, що відбулася на Балі.

Такий висновок можна зробити і з заяви Індонезійського головування G20 за підсумками зустрічі міністрів фінансів та керівників центробанків "Групи двадцяти", що відбулася 15-16 липня 2022 року за участю низки запрошених міжнародних організацій та інших країн, включно з Україною.

"Репетиція" перед осіннім самітом

"Багато з членів (G20) погодилися з тим, що відновлення глобальної економіки було уповільнено та стикається із масштабним відкатом назад в результаті війни Росії проти України, яку (війну) вони рішуче засудили та закликали покласти їй край. Учасники G20 підтвердили зобов’язання з використання всіх наявних політичних інструментів для вирішення поточних економічних та фінансових викликів, включно з ризиком продовольчої небезпеки", – йдеться в підсумковому документі.

У той же час майбутній саміт G20 в листопаді цього року стає предметом обговорення кандидатів на пост прем’єр-міністра Великої Британії. Так, голова МЗС Британії Ліз Трасс стала єдиним кандидатом у прем'єри, яка на дебатах заявила про готовність зустрітися з президентом РФ Володимиром Путіним на зустрічі G20.

"Я була готова осадити Сергія Лаврова. І я готова сказати безпосередньо Путіну і викликати його на розмову за участю таких великих країн, як Індія, Індонезія. Таким чином, я поїду туди і викличу його на розмову", – наголосила Трасс у своєму виступі на британському телебаченні.

З іншого боку, інші кандидати на пост голови британського уряду на дебатах були категоричні у своїх заявах. Так, заступниця міністра з міжнародної торгівлі Пенні Мордонт зауважила, що не стала б зустрічатися з російським президентом у нинішніх обставинах. Том Тугендхат, голова Комітету палати громад, зазначив, що наразі неправильно сідати за стіл переговорів. Фаворит же прем’єрських перегонів Ріші Сунак нагадав, що на зустрічі міністрів фінансів G20 він бойкотував участь російської сторони і буде дотримуватись цієї позиції й надалі.

Певні контури очікувань від майбутнього саміту G20 в листопаді вже зараз почали озвучувати деякі високопосадовці, зокрема міністри урядів Франції та США.

"Для більшості членів G20 Росія втратила будь-яку легітимність як член цієї групи, коли президент Путін ухвалив рішення порушити кордони України. Це не зміниться, доки ця країна продовжуватиме умисні напади на суверенну державу та її цивільне населення: поведінка російської армії повертає нас до одного з найтемніших періодів в історії…" – зазначила міністерка закордонних справ Франції Катрін Колонна.

Також вона констатувала, що "глобальні наслідки війни в Україні призвели до зміни парадигми, яка кинула безпрецедентний виклик для G20, коли президент Путін вирішив перетворити доступ до продовольства та енергії на зброю, як ніколи раніше".

Міністерка фінансів США Джанет Єллен під час форуму G20 на Балі заявила, що керівники Мінфіну Росії несуть відповідальність за наслідки війни в Україні. Вона осудила жорстоку і несправедливу війну, розв'язану Росією в Україні, і заявила, що на керівників російського міністерства фінансів, які беруть участь у зустрічі країн G20, покладено відповідальність за жахливі наслідки війни, які відчуває весь світ.

Отже, незважаючи на відсутність спільного комюніке міністрів фінансів країн G20 щодо війни проти України через позицію Китаю, Індії та ПАР, абсолютно чітко прослідковується непохитна позиція урядів країн колективного Заходу не тільки щодо всебічної підтримки України, а й продовження санкційного тиску на РФ як відповідальності за акт агресії.

При цьому однією з головних інтриг майбутнього саміту G20 залишається питання участі в ньому президента Росії. Уряд США наполегливо просить Індонезію, яка приймає саміт, виключити появу на ньому Путіна, однак президент Індонезії Джоко Відодо вже запросив російського лідера, і той прийняв запрошення.

Щодо України, то президент Володимир Зеленський прийняв запрошення на саміт "Групи двадцяти" і сподівається, що захід відбудеться без участі Росії, тож остаточне рішення залежатиме від безпекової ситуації в Україні та від складу учасників заходу.

Відповідно, з великою ймовірністю можна припустити, що російський президент не захоче відвідати саміт особисто, побоюючись обструкції з боку представників західних країн, як це сталося нещодавно на форумі G20 із головою МЗС Лавровим. З іншого боку, відмова участі також буде виявом слабкості Путіна, тож він може обрати формат відеоконференції.

Боротьба за "нейтральні" країни

Загалом учасники "Великої двадцятки" поляризувалися по трьох неоднорідних групах, дві з яких – Росія і вельми опосередковано Китай – перебувають у жорсткій конфронтації із країнами Заходу і ведуть запеклу боротьбу за прихильність третьої групи т.зв. "нейтральних" щодо війни в Україні країн – Аргентини, Бразилії, Індії, Індонезії, Мексики, ПАР та Саудівської Аравії. Власне, і сам Китай прогнозовано буде на боці тих, чиї шальки терезів перевішуватимуть. Однак українській дипломатії також слід активізувати зусилля в цьому напрямі, зокрема нарешті призначити повноважного посла в Китайській Народній Республіці.

Отже, контури майбутнього саміту G20 багато в чому окреслюватимуться на українському фронті і будуть залежати від успіхів ЗСУ, ситуації із розблокуванням українських морських шляхів та вирішення продовольчої кризи. РФ прогнозовано посилить енергетичний шантаж європейських країн перед настанням зими. До цього у ЄС ще залишається час, щоб підготуватися шляхом накопичення ресурсів і продовжити поступове, але остаточне скорочення енергозалежності від Росії.

Також уже сильніше звучать думки політиків і експертів про потенційне виключення РФ із "Великої двадцятки". Звичайно, політичним шляхом цього зробити не вдасться, однак у цього питання існує й інший сценарій. Спільні санкційні зусилля західних демократій мають у підсумку призвести до такої деградації російської економіки, щоб РФ не змогла займати місце в G20 з причини саме кількісної невідповідності показників її економіки.