Непотрібний Brent. Чому падає ціна на нафту

Місяць тому аналітики прогнозували, що в третьому кварталі нафта коштуватиме 140 дол, проте зараз вона торгується по 95 дол. 

Що відбувається?

Усупереч песимістичним прогнозам у серпні ціни на нафту почали падати. Тенденція несподівана, адже зараз триває енергетична криза. Світ відмовляється від російських енергоносіїв і ринки переживають шок.

Ще місяць тому американський інвестиційний банк Goldman Sachs прогнозував, що в третьому кварталі бочка еталонної нафти марки Brent коштуватиме 140 дол. Проте зараз вона торгується по 93-95 дол за бар, і ціна продовжує падати.

Високі ціни на нафту дозволяли російській економіці триматися на плаву і стримували західні країни від посилення ембарго проти РФ. Тепер цю перевагу країна-агресор поступово втрачає.

Чого очікувати від нафтового ринку до кінця 2022 року?

Шалені пів року

Проблеми нафтового сектору почалися у 2020 році. Через пандемію у світі зупинялися заводи та авіасполучення, а пересування автомобілями звелося до мінімуму. Людство в буквальному сенсі сиділо вдома.

Як наслідок, середній добовий попит на чорне золото становив 91 млн бар, що на 8,7% менше, ніж у 2019 році.

Вартість бареля (158,9 літра) нафти найбільш поширеної марки Brent за перший місяць пандемії впала на 70%, а менш популярної WTI у якийсь момент навіть була від'ємною.

Щоб не працювати в збиток, нафтові компанії різко скоротили видобуток та позакривали свердловини.

Рецесія минула швидко завдяки м’якій політиці центральних банків. Ринки наситилися грошима, і попит на нафту відновився. Проте видобувні компанії після скорочення виробництва не змогли швидко наростити постачання.

Річ у тім, що низькі ціни та боротьба з кліматичними змінами призвели до недофінансування нафтогазового сектору.

За даними Міжнародного енергетичного форуму, у 2021 році інвестиції у видобуток нафти та газу становили 341 млрд дол, що на 100 млрд дол менше, ніж у 2019 році.

У травні країни G7 закликали нафтові компанії "бути відповідальними" і збільшити видобуток. Через кілька днів ці ж країни оголосили про припинення міжнародних інвестицій у видобуток нафти.

Генеральний директор найбільшої у світі нафтовидобувної компанії Saudi Aramco Амін Насер заявив, що через тиск політиків, які прагнуть розвивати відновлювальні джерела енергії, інвестори бояться вкладати кошти в нафтову галузь.

За його словами, саме через це компанії не можуть задовольнити попит, що швидко зростає.

Як наслідок, у світі виник дефіцит нафти. За даними Управління енергетичної інформації США, у 2021 році добовий попит на нафту у світі становив 97,4 млн бар, а виробництво – 95,7 млн бар. Різниця – 1,7 млн бар. Щодня.

Не дивно, що ціна бочки еталонної нафти за рік зросла з 50 дол до 80 дол.

Це був лише початок. Усі очікували, що у 2022 році ситуація з дефіцитом не покращиться, тож у лютому світові ціни наблизилися до 100 дол за бар. Саме в цей момент Росія вторглася в Україну, що зруйнувало крихкий баланс на ринку.

Трейдери панічно скуповували нафтові ф’ючерси в очікуванні нових санкцій та зривів постачань з РФ. Ціна Brent за тиждень досягла піку – 127 дол. До липня вартість нафти коливалася в межах 110-120 дол за бар.

Надвисокі ціни на пальне розігнали інфляцію. У червні в західних країнах вона була рекордною за останні 40 років.

У Сполучених Штатах ціни в річному еквіваленті підвищилися на 9,1%, у ЄС – на 8,6%. Вартість бензину в США зросла на 50-60% і перетворилася на одну з головних політичних проблем президента Байдена.

У Goldman Sachs попередили, що в третьому кварталі вартість бареля нафти марки Brent досягне 140 дол. Такий хаос на енергетичному ринку цілком влаштовував Росію, яка завдяки високим цінам могла компенсувати ефект від санкцій.

Проте з липня ціна на чорне золото почала падати і всупереч прогнозам знизилася до рівня 23 лютого. В останні дні нафта коштує 92-95 дол за бар. Що сталося?

Нафту попустило

Ціни на нафту зростали під тиском надто швидкого відновлення світової економіки після пандемії. Попит зростав і невдовзі мав перевищити докризові показники. Проте все пішло за іншим сценарієм.

Економіки великих країн почали гальмувати, центральні банки підвищили облікові ставки, а інфляція виснажила споживачів.

У США впродовж двох кварталів скорочувався ВВП. За даними індексу Мічиганського університету, настрої споживачів упали до історичного мінімуму. Не краща ситуація в країнах ЄС, які страждають від безпрецедентної енергетичної кризи.

У липні МВФ знизив прогноз зростання світової економіки у 2022 та 2023 роках на 0,4% та 0,7% відповідно. Менші темпи зростання економіки гальмують попит на нафту.

Виробництво на китайських НПЗ в липні впало до мінімуму з березня 2020 року. Це пов’язано з обмеженням експорту нафтопродуктів з Китаю та локдаунами, які зменшили попит на бензин у країні.

Очікування рецесії зміцнило долар щодо інших світових валют. Оскільки нафта торгується в американській валюті, іншим країнам доводиться платити більше за барель нафти у своїх валютах, навіть якщо ціна в доларах стабільна.

Ці фактори зменшують попит на нафту та охолоджують ціни. Країни ОПЕК та аналітики прогнозують, що в четвертому кварталі попит на нафту зростатиме повільніше, а до кінця 2022 року ринок вийде в невеликий профіцит.

Такі прогнози заспокоїли трейдерів, і ціни на світових ринках знизилися до мінімуму з лютого.

Також ринок оптимістично налаштований щодо можливої "ядерної угоди", яка зніме санкції з Ірану.

Якщо Іран, США та ЄС знайдуть спільну мову в питанні глобальної безпеки, то впродовж кількох місяців іранські компанії можуть додати на світовий ринок до 700 тис бар щоденного видобутку нафти, а згодом – ще більше.

Переговори про зняття санкцій з Ірану в обмін на припинення розробки ядерної зброї тривають у Відні. Навесні вони провалилися, а в серпні вийшли на "фінішну пряму". Іран та ЄС погодили текст угоди і відправили на розгляд США.

Під час правління президента Трампа США вийшли з угоди і ввели проти Ірану санкції. Зараз проблему намагається вирішити адміністрація Байдена, яка зацікавлена в стабілізації цін та зменшенні залежності від російських енергоносіїв.

Чи падатиме ціна далі

Хоча ціни охололи, про 60 дол за бар мріяти рано. В ОПЕК+ оголосили, що у вересні країни організації збільшать видобуток лише на 100 тис бар, тоді як у липні та серпні картель щомісяця збільшував видобуток на 600 тис бар.

Байден умовляв країни ОПЕК+ задіяти всі вільні потужності для зниження цін на світовому ринку, але його побажання залишилися без відповіді.

Своє рішення країни обґрунтовують тим, що попит та пропозиція поступово зближуються і без великого нарощування видобутку. Однак це не єдина причина.

Країни ОПЕК+ зацікавлені у відновлені інвестиційної привабливості нафтового сектору на тлі "зеленої" політики Заходу, який штучно обмежує фінансування викопних енергоносіїв, тому, імовірно, картель триматиме ціни помірно високими.

Саудівська Аравія та ОАЕ тримають свої вільні потужності як розмінну монету в політичних іграх і як резерв на випадок значної кризи. Ці країни чи не єдині, хто може швидко наростити постачання нафти, але наразі вони цього не роблять.

Аналітики Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) вважають, що попит на нафту не можна недооцінювати. До зими він має зрости, адже теплові електростанції використовуватимуть нафтопродукти замість менш доступного газу.

За підрахунками дослідницької компанії Rystad Energy, минулої зими високі ціни на газ збільшили добовий попит на нафту на 400 тис бар, а у 2022 році газ буде значно дорожчий, ніж торік.

Незрозуміла і доля "ядерної угоди". Її намагаються зірвати окремі іранські політичні сили та Росія. Гальмують процес і США, адже Іран досі загрожує союзникам Штатів на Близькому Сході. Вашингтон не хоче йти на великі поступки.

У Goldman Sachs вважають, що угоду навряд чи укладуть до кінця 2022 року. Це може підігріти ціни на ринку, адже додаткові іранські барелі не потраплять на світовий ринок.

До початку 2023 року ЄС остаточно відмовиться від російської нафти та нафтопродуктів. Це може підтримати ціни на високому рівні, адже європейським країнам доведеться шукати втрачені обсяги на інших ринках.

Росія навряд чи зможе переорієнтувати всі свої барелі на Азію, адже країна-агресор має не багато альтернативних покупців. Крім того, у неї обмежені логістичні можливості. Тому світовий ринок втратить частину російської нафти.

В Управлінні енергетичної інформації США очікують, що до кінця 2022 року нафта марки Brent коштуватиме 105 дол, а у 2023 році опуститься до 95 дол. Це важко назвати низькими цінами, але це не 140 дол, які прогнозував Goldman Sachs.

Якщо ціна продовжить знижуватися у 2023 році, західні країни матимуть більше можливостей для тиску на Росію.

Важливе значення матиме стан світової економіки. За розрахунками Citigroup, якщо рецесія стане загальносвітовою, а економіка Китаю продовжить гальмувати, то ціна на нафту може впасти до 65 дол за бар.