The Economist: Пелосі поїхала з Тайваню, і тепер починається справжня криза
Поїздка, яка мала на меті підтримати тайваньську демократію під загрозою, може закінчитися посиленням її небезпечного оточення.
Вже більше десятиліття спочатку як віце-президент, а тепер на посаді президента США Джо Байден говорить Китаю, що гірше умисного конфлікту тільки той, який почався ненавмисно. Помилка, якої він боявся, цілком можливо, матеріалізується просто зараз.
Візит спікера Палати представників Конгресу Ненсі Пелосі на Тайвань розлютив правителів КНР і поставив в скрутне становище адміністрацію Байдена. Розмови про початок «четвертої кризи в Тайванській протоці» вже почалися. І цього разу все може бути гірше, ніж під час третьої такої конфронтації у 1995-1996 роках, - пише The Economist.
Коли ввечері 2 серпня літак Пелосі наближався до Тайваня, зробивши гак від Малайзії навколо Філіппін, щоб уникнути Південно-Китайського моря, всіяного китайськими базами, військове командування в Пекіні оголосило про проведення низки «цільових операцій». Вони включають зловісні військові навчання з застосуванням бойових боєприпасів поблизу Тайваню. Зони проведення маневрів так розміщені, що фактично можуть призвести до блокади острова.
Збройні сили Китаю повідомили, що навчання почнуться 4 серпня, через день після того, як Пелосі поїде. Вони будуть тривати чотири дні. Китайські ЗМІ повідомили, що літакам і кораблям краще триматися подалі від шести визначених зон навколо Тайваню, які в деяких випадках включають його територіальні води. Не виключено, що Китай може запустити балістичні ракети, які пролетять над островом. Тому деякі авіалінії скасували рейси. Деякі дії були незвичні, зокрема, китайські винищувачі підійшли впритул до так званої серединної лінії в Тайванській протоці, яка служить неофіційним буфером між водами і повітряним простором Пекіна і Тайбея. Втім, була і цілком звична поведінка. Китайські літаки зайшли в зону ідентифікації протиповітряної оборони Тайваню глибше на південь.
Існують побоювання, що Китай може спробувати силою підтвердити свої твердження про те, що Тайванська протока - це не міжнародні води. Тим часом, Пекін оголосив про заборону імпорту деяких продовольчих товарів з Тайваню. Міністр закордонних справ КНР Ван Ї повторив застереження, які раніше озвучив китайський лідер Сі Цзіньпін: «Ті, хто грає з вогнем, погано закінчать. Ті, хто образить Китай, будуть покарані». Тайванський президент Цай Інвень спробувала збалансувати теплий прийом Пелосі за допомогою спокою і рішучістю: «Зіштовхнувшись з посиленими військовими погрозами, Тайвань не відступить. Ми твердо будемо захищати наш національний суверенітет і продовжимо тримати лінію оборони демократії».
Найбільш шовіністичні коментатори Китаю закликали збити літак Пелосі. Але, схоже, Пекін намагається уникнути будь-якої прямої військової конфронтації з США. Американському авіаносцю і іншим військовим суднам на сході Тайваню жодного разу не загрожували.
«Але від’їзд Пелосі в Південну Корею не покінчить з кризою. Цілком можливо, все тільки починається», - пише видання.
Коментар на сторінках державного таблоїда The Global Times прогнозує: «Китайські контрзаходи не будуть одноразовими, це комбінація з довгострокових, рішучих і неухильно наступальних дій». Експерти, які стежать за Китаєм, вважають, що відносини в Тайванській затоці досягли «поворотної точки», а Пекін продовжить нарощувати тиск.
Байден у безвиході
Адміністрація Байдена, схоже, змирилася зі спіраллю погіршення відносин.
«Китай готовий зробити подальші кроки, і ми очікуємо, що він продовжить реагувати в довгостроковій перспективі», - сказав прес-секретар Білого дому Джон Кірбі.
Він наголосив, що поїздка Пелосі на Тайвань, яка стала першим візитом такого рівня за 25 років, не означає, що американська політика «єдиного Китаю» змінилася. Америка не буде брати участь у «гримінні зброєю», але й не буде піддаватися на залякування. Втім, в адміністрації Байдена з'явився значний дискомфорт. Білий дім закликав Пелосі, яка належить до Демократичної партії, як і президент США, не їхати на Тайвань. У свою чергу, її суперники-республіканці в Конгресі вишикувалися, щоб похвалити її.
«Я збираюся сказати чотири слова, які ніколи раніше не говорив. Ці слова такі: спікер Пелосі має рацію», - сказав сенатор від Республіканської партії Рой Бант.
Якщо Пелосі і шкодує про шум, який вона створила, вона цього не показує.
«Зараз, як ніколи, американська солідарність з Тайванем критично важлива. І саме цей сигнал ми привезли з собою», - сказала вона під час зустрічі з президентом Цай Інвень.
Повторюючи один з афоризмів Байдена, вона продовжила: «Світ постав перед вибором між демократією і автократією. Американська готовність захистити демократію тут, на Тайвані, і по всьому світі, лишається залізною».
Але попри всю солідарність, яку Пелосі висловила, становище Тайваню здається більш складним після її візиту. Острів і так вже давно живе в сірій зоні протистояння США з Китаєм. Тайбей керує демократією з 24 мільйонами населення. Історично Тайвань належить до Китаю, але не хоче мати нічого спільного з комуністичним режимом, під владою якого живуть 1,4 мільярда людей і який вважає острів своїм. Попри те, що Тайвань - найважливіший експортер передових напівпровідників у світі, його державність визнана лише десятком країн, більшість з яких крихітні. Китай намагається обмежити зв’язки Тайбея. Для Сі Цзіньпіна питання об’єднання з островом грає центральну роль у його програмі «національного відродження» до середини століття. Воно може відбутися мирно, але, якщо доведеться, Пекін готовий застосувати силу.
США погоджується, що існує «лише один Китай» без чітких пояснень, що це взагалі означає. У них немає формальних дипломатичних зв’язків з Тайванем, однак, близькі відносини все ж зберігаються у інших форматах. Америка наполягає, що статус Тайваню може бути визначений лише мирними методами. Американські закони вимагають «забезпечити Тайвань зброєю оборонного характеру», а також підтримувати власні військові можливості, щоб в разі необхідності можна було захистити острів. Однак, Америка також дотримується політики «стратегічної неоднозначності», не заявляючи чітко, як саме вона втрутиться, якщо війна між КНР і Тайванем все ж почнеться.
Мета Пелосі
Пелосі поїхала на Тайвань з кількох причин: особистих і політичних. Вона відома як їдкий критик Китаю і його порушень прав людини ще з 1991 року, коли вона розгорнула банер на площі Тяньаньмень на знак протесту проти вбивства демонстрантів на тому ж місці на два роки раніше. Пелосі хотіла поїхати в Тайбей ще в квітні, але відклала цей план через зараження COVID-19. Можна майже напевне сказати, що у свої 82 роки вона обіймає посаду спікера нижньої палати Конгресу востаннє (очікується, що в листопаді демократи втратять контроль над Палатою представників). Тож цілком можливо, що вона розглядає візит на Тайвань як частину свого політичного спадку.
Коли інформація про поїздку Пелосі з’явилася в пресі минулого місяця, Байден сказав, що військове командування вважає такі плани «поганою ідеєю». Але оскільки Китай все гучніше засуджував візит, високопосадовці у Вашингтоні опинилися в пастці. Скасування означало б, що США піддалися залякуванню збоку Китаю. Також Байден не хотів кидати виклик прерогативі Конгресу як рівній гілці американської влади.
Напевне, для таких американських візитів на високому рівні не буває вдалого часу. Але експерт Німецького фонду Маршалла Бонні Гласер наголошує, що у даному випадку момент був підібраний особливо погано. Візит Пелосі співпав зі святкуванням річниці заснування Народної визвольної армії. А це завжди час для джингоїзму (один з китайських плакатів закликав: «Готуйся до війни»). Більш важливо те, що Сі Цзіньпіна через кілька місяців чекає важливий з’їзд Компартії, на якому він збирається забезпечити собі третій термін на чолі країни, порушуючи правила.
«Сі Цзіньпін не може дозволити собі, щоб склалося враження, ніби він м’який у ставленні до США. Йому потрібно продемонструвати рішучість у захисті китайського суверенітету й територіальної цілісності», - пояснила Гласер.
І той факт, що Пелосі належить до тієї ж партії, що й Байден, погіршує китайську образу. В очах Китаю президент США або слабкий, або потурає своїм однопартійцям. Джуд Бланше з Центру міжнародних стратегічних досліджень зауважує, що чутливості ситуації додає ще й страх кожної зі сторін, що час закінчується. Американські лідери бояться, що Китай влаштує вторгнення на Тайвань у найближчі роки. Китайські правителі занепокоєні, що Тайвань вислизає з їхньої хватки, рухаючись в напрямку незалежності. А в Тайбеї занепокоєні, що США зосереджені на війні Росії проти України і проблемах вдома.
Байден провів кілька відео-переговорів з Сі Цзіньпіном, домовившись про створення «запобіжників» у стилі Холодної війни, щоб ситуація не вийшла з-під контролю. Цілком можливо, це допомогло уникнути військових інцидентів під час візиту Пелосі. Але такі заходи не стримають довгострокову конфронтацію.
«Візит Пелосі порушує норми і закономірності за 25 років чи й навіть більше. Але військові навчання, які проводить Китай, теж безпрецедентні. Все це символізує те, що обидві сторони відійшли від статус-кво, і це не здорово», - сказав голова Центру Китаю і глобалізації в Пекіні Ван Хуяйо.
