"Пропустила пів року її життя": медикиня з "Азовсталі", яку окупанти розлучили з 5-річною донькою, поки не може з нею зустрітися
Звільнена з полону військова медикиня не може побачитися з донькою.
Під час великого жіночого обміну повернулася до України Вікторія Обідіна - військова медикиня, яка перебувала з донькою Алісою на "Азовсталі". Під час евакуації Вікторію забрали в полон і розлучили з донькою.
Коли мама й донька нарешті знов зможуть буди разом, йдеться в сюжеті ТСН.
Пропустила пів року життя Аліси
Маленька Аліса, яку російські окупанти пів року тому розлучили з мамою, поки що може бачити її вживу, бо перебуває в іншій країні. Дівчинка через відеозв'язок розповідає мамі про улюблені іграшки і перший зуб, який випав, та демонструє, які слова польською мовою вона вже вивчила. Аліса з бабусею зараз мешкає в Польщі. А перші місяці дитина провела в бункері на Азовсталі. Її мама майже пів року була в полоні. Вікторія Обідіна повернулася до України під час великого жіночого обміну. Але щоб побачити Алісу, їй треба зробити паспорт.
"Все пропустила, пів року її життя пропустила. Пропустила перші зубчики, які випали. Вона витяглася, виросла. Стала така доросла", - говорить звільнена з полону Вікторія Обідіна.
Вікторія каже, на вулицях Києва вона автоматично очима шукає дівчаток 5-річного віку, як її Аліса. Майже 6 місяців свого полону вона не знала про долю доньки.
На Азовсталь маленька Аліса потрапила разом із мамою. Вікторія була військовою медикинею. Туди під час нищівних бомбардувань Маріуполя її перевели з військового шпиталю. Вікторія в бункері продовжувала працювати медсестрою, рятувати поранених, а Аліса їй допомагала.
"Вона ходила, роздавала пораненим таблетки, це скорочувало мою роботу на годину", - розповідає Віка.
Аліса про ті часи згадує неохоче, каже - було холодно, темно, і не розуміє, чому кашу наливали в стакан, а не в тарілку.
"Одного разу вона запитала: "Це що, наш останній день?" Я розуміла, що це - наш останній день, але ж дитині не скажеш про це", - говорить Віка.
Віддала Алісу знайомій, щоб вона не потрапила до сиротинця
7 травня з Азовсталі евакуйовували цивільних. Вікторія з Алісою теж вийшли з бункера. Але Вікторія не пройшла фільтрацію, бо окупанти знали, що вона - військова медикиня. Їй у фільтраційному таборі сказали, що її заберуть у полон, а дитину віддадуть до дитбудинку.
Щоб Аліса не потрапила до сиротинця, Вікторія в таборі для біженців віддала її малознайомій жінці - Валерії. Вона зголосилася вивезти Алісу до Запоріжжя.
У полоні Вікторія знала, що Аліса дісталася Запоріжжя, але чи зустрілася вона з рідними - цієї інформації у неї не було. Весь цей час вона просила в Оленівці, щоб їй дозволили зателефонувати батькам. А особливо молила, щоб дали можливість привітати Алісу з днем народження. Зрештою лише через 5 місяців полону їй дозволити зробити дзвінок, і Вікторія дізналася, що з Алісою все гаразд. Тепер вони щодня бачаться відеозв'язком.
В полоні не було їжі, води, одягу. Але найдошкульніше, що весь час тиснули психологічно. В Оленівці не проходило дня, щоб окупанти не нагадували, що Україна про своїх полонених забула. А тим більше, жінки нікому непотрібні - їх взагалі немає на кого міняти. Вікторію обміняли під час наймасштабнішого суто жіночого обміну десять днів тому. Тоді додому повернулося 108 жінок. І це - найщасливіший день в її житті, каже Вікторія.
Один крок до довгоочікуваної зустрічі
В новому житті Вікторія вперше поїде за кордон до Польщі. Але лише, щоб перепочити, зустрітися з родиною, забрати Алісу і з донькою повернутися до України.
Аліса побачить маму не раніше ніж через місяць. Стільки потрібно часу, щоб відновити документи, зробити закордонний паспорт і пройти реабілітацію. Але коли Вікторії можна буде їхати до Польщі, вона влаштує доньці справжній сюрприз.
Цю зустріч Вікторія прокручувала в голові вже сотню разів.
"Вона буде бігти мені назустріч, будуть обіймашки і багато сліз", - говорить жінка.
А поки вона телефоном обіцяє Алісі, ще треба зачекати зовсім трішки.
"Я дуже тебе люблю, ми незабаром зустрінемося із тобою і більше ніколи не розлучатимемося", - говорить Віка.
