Куди крива виведе: Білорусь невдовзі може перейти на бік України
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко нарешті офіційно визнав, що його країна бере участь у російській війні.
Проте надалі від "бацьки" можна очікувати дійсно вражаючих сюрпризів.
Білоруський туман псевдомобілізації
Визнання участі Білорусі у війні, якого Лукашенко сахався найбільше, сталося - під час наради з питань військової безпеки 4 жовтня. До цього протягом семи місяців Лукашенко заперечував цей факт.
"Що стосується нашої участі у "спеціальній військовій операції" в Україні, ми беремо участь там. Ми цього не ховаємо. Але ми нікого не вбиваємо. Ми нікуди не спрямовуємо своїх військових. Ми не порушуємо своїх зобов'язань", - виправдовувався Лукашенко.
І дійсно, Білорусь, "нікого не вбиваючи", всі ці страшні для України місяці виконувала роль військової бази та "гуртожитку" для російського війська. Надаючи росіянам у користування свої полігони, військові частини й аеродроми. Звідти на Україну сунули орди загарбників, піднімались у небо ворожі літаки з крилатими ракетами.
Та,за баченням Лукашенко, роль Білорусі у цій війні полягала у тому, аби "не допустити завдання удару по Білорусі під прикриттям спеціальної військової операції з боку Польщі, Литви та Латвії".
"Як я казав, у спину росіянам стріляти ніхто не буде з території Білорусі. Ось наша участь", - додав він.
Що ж, це виглядає без перебільшення ницо. Як і його відома пропозиція показати місця, з яких планувався напад України на Білорусь.
Водночас, у той же день, коли білоруський очільник визнав пряму участь його країни у війні, він оголосив білорусам "тиху мобілізацію". Як повідомило агентство Белта, спочатку молодь та людей старшого віку зібрались мобілізувати на осінні сільсько-господарчі роботи - мовляв, студентам та інтелігентам п’ять-шість годин роботи у полі у день не завадить. Лукашенко також заявив, що після жнив потрібно "уточнити" списки у військкоматах.
"Через військкомати ми перевіряли і перевірятимемо військовозобов'язаний склад, усіх військовозобов'язаних, які числяться у нас у запасі", - сказав він.
За його словами, перевіряти потрібно "у кожному районі без жодного гвалту, без шуму".
Однак експерт Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич зазначив: ідея про те, що білоруське військо може брати участь у військових діях проти України, популярна нині лише серед 11% населення Білорусі і не підтримується 75-80%. А бажає перемоги Україні – близько 50% білорусів.
"За такої соціології, як оголошувати мобілізацію? Тут питання не у масових протестах, тому що організатори їх значною частиною витиснуті з Білорусі, частина репресована. Але не дарма про білорусів кажуть, як про партизанську націю. Диктатор через пару місяців може лягти спати, а на ранок не прокинутись: ну, буває таке у диктаторських режимах", - додав він.
Гідна зустріч ЗСУ - забезпечена
Та "гуртожиток" для російських військових на території Білорусі функціонувати продовжує безперебійно. Як повідомила 29 вересня заступниця міністра оборони Ганна Маляр, за даними Головного управління розвідки, у Білорусі незабаром планують розмістити 20 тисяч "ЧМобіків" із Росії. Вони до кінця поточного місяця мають поповнити розміщені там підрозділи армії РФ. За даними Г. Маляр, співвідношення досвідчених та мобілізованих військових має становити один до п'яти.
Однак, за словами військового експерта Олега Жданова, ЗСУ можуть завдати по них удару.
"На підступах до кордону ми будемо наносити удари по військах. Так, вони будуть на білоруській території, але щодо білоруської території як такої - ні", - підкреслив експерт в ефірі проекту Freedom.
За словами О. Жданова, це може здійснюватись, аби не допустити повторення лютневої ситуації: окупаційні війська більше не зможуть вклинитися в Україну з цього напрямку, а бої будуть "біля прикордонного стовпа".
Він також додав, що Лукашенку поки вдається уникати втягування білоруських військових у протистояння, але - дорогою для України ціною.
"Лукашенко готовий зробити все що завгодно. Він готовий повторити лютий поточного року, надати свою територію, повністю підтримувати і надати забезпечення російським військам на території Білорусі, але тільки щоб армія Білорусі не вступала у відкрите бойове зіткнення", - зазначив О. Жданов.
Експерт також прокоментував визнання Лукашенком участі Білорусі у війні проти України.
"Тепер нам навіть не треба буде в Міжнародному трибуналі доводити, що Білорусь брала участь нарівні з Росією у цій війні. Його поведінку можна пояснити: беріть що хочете, робіть що хочете, Я вам допоможу, але я воювати не буду", - констатував О. Жданов.
Орден замість лави підсудних?
Незважаючи на невтомну мілітаристську риторику "бацьки", політолог та публіцист Андрій Піонтковський вважає: Кремлю й надалі вкрай важко буде затягти його у війну по-справжньому.
А в інтерв'ю Радіо НВ А. Піонтковський припустив, що білоруський диктатор навіть може перейти на бік України – можливо, за кілька днів до повної поразки російського диктатора Володимира Путіна.
Він також вважає, що Лукашенко не оголошуватиме мобілізацію у Білорусі. Натомість, він невтомно "петлятиме", як і всі останні 25 років. За словами політолога, Лукашенко дуже боїться, що Путін будь-якої миті може його вбити "і тому він грає у відчайдушну гру". І констатує: Лукашенку довелося погодитися на введення російських військ, але білорусів він ніколи не надішле воювати в Україну і мобілізацію не проведе, тому що чудово знає настрої білоруських військових. Крім того, за його словами, білоруси вже чудово усвідомлюють, кого прихистили на своїй території, як у гуртожитку, на самому початку війни.
"Думаю, це викличе велике соціальне невдоволення в Білорусі, оскільки це ті самі війська, які, мабуть, робили "подвиги" у Бучі та Ірпені. І білоруси, звісно, не хочуть бачити цих бандитів на своїй території", - зазначив політолог.
Виходячи з цього, А. Піонтковський спрогнозував: Лукашенко буде крутитись, як вуж на сковорідці, до останнього моменту. А за два дні до повної поразки Путіна він може навіть перейти на бік України.
При цьому політолог навів певну аналогію, нагадавши: під час Другої світової війни низка латиноамериканських держав оголосила війну Німеччині лише 29 квітня, тобто за день до самогубства Гітлера.
"За день до самогубства Путіна Лукашенко оголосить йому війну. Раніше він не встигне, але й не пізніше. Він не хоче бути на лаві підсудних процесу над головними військовими злочинцями. Він навіть хоче здобути орден перемоги", - іронізує А. Піонтковський.
