"Українців перемогти неможливо, навіщо ми полізли?!" Російські солдати зробили зізнання
Понад три тисячі військовослужбовців армії Росії, примусово мобілізованих як на території РФ, так і на окупованій частині Донбасу, звернулися на гарячу лінію проєкту "Хочу жити".
Зіткнувшись із страшними реаліями війни, вони вирішили добровільно здатися в полон в Україні. Для більшості новоспечених окупантів це виявилося єдиним способом не тільки не перетворитися на вбивць, а й зберегти своє життя.
Докладніше про це читайте далі.
Мобілізація – квиток на той світ
Часткова мобілізація, яку проводять у Росії за указом Путіна, вже змусила величезну кількість чоловіків тікати із країни. Щоправда, пощастило не всім: решту стали у прямому розумінні відловлювати на вулицях, у торгових центрах, на ринках і навіть у під'їздах житлових комплексів.
Раніше подібні облави, але набагато жорсткіші, пройшли на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей. Більшість таких насильно мобілізованих солдатів не мала жодного бажання вирушати в Україну, щоб "денацифікувати" її мешканців. Ось тільки уникнути страшної долі змогли одиниці, а решту практично без підготовки кинули в топку війни.
Саме мобілізовані стали тим самим гарматним м'ясом, яке відправляють уперед на фронті, не забезпечивши ні спорядженням, ні нормальною зброєю – про іржаві автомати знають уже, мабуть, усі.
Опинившись на території України, причому в найгарячіших точках, де йдуть кровопролитні бої, такі солдати стають легкою мішенню. Тому багато хто з них, почувши по сарафанному радіо про гарантії у разі здачі в полон, вибирають такий спосіб зберегти своє життя. Щоправда, деякі вагаються, побоюючись жорстокого поводження.
Свідчення полонених
Ці страхи вже розвіяв росіянин Максим Спіцин, мобілізований 3 жовтня. Йому та іншим "бійцям" видали допотопну зброю, старі бронежилети часів чеченської війни й такі ж каски. Щодо підготовки, то на стрільбу звозили лише двічі.
"Наступного дня вночі посадили в "КамАЗи", привезли на територію України, як ми вже потім зрозуміли. Сніданок привозили, але обідів сказали не чекати. Кілька днів їжу взагалі не привозили", – розповів Спіцин.
Після того, як його підрозділ здався в полон, російські солдати вперше змогли наїстися – причому, що його вразило, українці поділилися навіть цукерками. Звісно, ніхто полонених не бив, оскільки Україна чітко дотримується Женевської конвенції.
Російський солдат переконаний, що в Україні ніхто не потребує "звільнення", а громадянам РФ потрібно виходити на протести, щоб змінити ситуацію.
Ще один росіянин заздалегідь продумав, як здатися в полон. Михайла Куликова з Орська було відправлено на фронт всього через п'ять днів після отримання повістки з військкомату. Однак ще до того, як сісти в танк, він активно шукав можливості уникнути незавидної долі.
"Я "гуглив", як здатися в полон. Знайшов державний проєкт України "Хочу жити". Зателефонував, там мені сказали, куди треба вийти і що сказати, щоб мене не вбили", – поділився своїм досвідом росіянин. У результаті йому все вдалося.
Як залишитись живим
Український Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими створив проєкт "Хочу жити". Зателефонувавши на гарячу лінію, телефони якої працюють цілодобово (+38 066 580-34-98, +38 093 119-29-84), можна повідомити про своє бажання здатися. Також є спеціальний чат-бот, куди можна і написати – якщо є побоювання, що хтось із командирів почує розмову.
Проєкт уже довів свою ефективність. За словами спікера "Хочу жити" Віталія Матвієнка, всього за кілька тижнів уже звернулося понад три тисячі російських військовослужбовців.
Як розповів співрозмовник ЗМІ в українській розвідці, задля безпеки кількість росіян, що здалися в полон, поки що не розголошується: "Найголовніше те, що процес йде – причому хорошими темпами. Мобілізовані громадяни РФ і жителі ОРДЛО дійсно не мають жодної мотивації воювати, вони чудово розуміють, що стануть гарматним м'ясом – для МО РФ вони просто витратний матеріал.
За словами співробітника розвідки, всі, хто здався в полон, також усвідомлюють, що Путін розв'язав злочинну війну. "Мені особливо запам'ятався один росіянин, який був шокований тим, з чим зіткнувся. Він сказав мені: "Українців перемогти неможливо – вони захищають свій дім, своїх рідних. Навіщо тільки ми полізли в Україну?!" – поділився офіцер.
За даними Генерального штабу Збройних сил України, з початку повномасштабного вторгнення втрати армії Росії становили майже 70 тисяч осіб. Тенденція, як кажуть, очевидна.
