Генерал Маломуж: потрібен тотальний вогонь, який знищить усю перспективу Путіна

Україна вже здобула стратегічну перемогу у війні з Росією, оскільки кремлівський диктатор Володимир Путін не досягнув своєї мети. 

Очевидна його реальна поразка. Кардинальний перелом у війні стався кілька місяців тому, і сьогодні наша країна стоїть на порозі системних змін, які мають привести до остаточної перемоги.

Головна умова перемоги – потужні та швидкі постачання західних озброєнь. Причому йдеться про лічені тижні, а не про місяці. Армія країни-терориста не повинна отримати фору – час для відновлення резервів. Українська армія повинна мати змогу вести тотальний вогонь і безупинно гнати ворога до кордонів. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю ЗМІ висловив керівник Служби зовнішньої розвідки України в 2005-2010 роках генерал армії Микола Маломуж.

– Президент США Джо Байден зробив знакову заяву про те, що війна в Україні досягла критичної точки і українська держава потребує максимальної допомоги. Ми всі вважали, що наша перемога вже вирішена наперед, але, судячи зі слів Байдена, переломний момент ще попереду. Що може означати така заява глави Білого дому?

– Насамперед ми говоримо про те, що стратегічно вже перемогли Путіна. Йому не вдалося реалізувати свої плани захоплення всієї України, захоплення певних територій, усього Донбасу, півдня нашої країни. Реальний прорахунок і реальна поразка Путіна наочні.

Я вважаю, що перелом у війні був кілька місяців тому, коли ми оборонили Київ і пішли на Харків. Один з елементів перелому – звільнення Херсона. Це процес не одномоментний. Це тривалий етап перемог та переломів.

Я думаю, Байден наголошує, що можуть бути нові вирішальні етапи в цій війні. Це підготовка та проведення стратегічних наступальних операцій і звільнення територій нашої держави. Наприклад, взимку та навесні можуть бути потужні операції на півдні Запорізької та Херсонської областей, аж до Криму, а також наступ на Луганському напрямку та удари по донецькому угрупованню для звільнення Донбасу.

На цьому тлі надзвичайно важливий фактор – суттєве послаблення путінського режиму, а можливо, навіть його дезорієнтація або повалення. Це можливо за умови успішних стратегічних наступальних операцій та потужного міжнародного тиску на Росію не тільки щодо застосування ядерної зброї, а й усіх дій з відтворення озброєнь та техніки, обмеження всіх форм економічної та фінансової підтримки Росії, обмеження ринків. І все ж таки найголовніший фактор – це наша перемога.

Думаю, ми стоїмо на порозі саме таких системних змін.

– Чи можна очікувати, що цієї мети буде досягнуто порівняно легко?

– Я вважаю, що це дуже складний формат. На нас чекає важка війна, важкий період, бо Росія розуміє, що програє, і намагається наростити ресурси у всіх форматах. Російський ВПК працює цілодобово без вихідних, виготовляючи балістичні ракети та інші озброєння і техніку, йде модернізація та ремонт старої техніки. У Росії проводиться мобілізація, готується її новий етап. Тож перемагати буде непросто.

Я вважаю, що цей важливий етап має бути забезпечений ефективною діяльністю Збройних сил України, але за потужної військової підтримки США, Британії, країн Європейського Союзу, насамперед Німеччини, Італії, Іспанії, Франції – тих країн, які буквально днями зобов'язалися постачити нові озброєння та техніку. Я вважаю, що насправді її набагато більше, ніж заявлено.

Але ця допомога має бути швидкою. Якщо ми затягуємо цей процес, Росія накопичуватиме ресурс, вона розгортатиме свої сили, і це буде важка війна. Питання часу тут дуже важливе.

Слова Байдена можна розцінювати як вказівку на швидке постачання в Україну сил та засобів, додаткових озброєнь та техніки, а особливо боєприпасів, снарядів, ракетних систем і самих ракет для систем ППО.

– Якщо військова допомога не надходитиме в Україну швидко, чим це загрожує?

– Якщо Захід затягуватиме з допомогою, це не дозволить Україні розгорнути стратегічні наступальні операції. Тактичні – так, продовжуватиметься поетапне звільнення українських територій, але це тривалий процес, і це дає фору Росії.

У Кремлі розуміють, що можуть і надалі утримувати рубежі на Бахмутському, Луганському, Запорізькому, Херсонському напрямках. Це дає більше перспектив Росії щодо проведення нових наступальних операцій.

Тож нашому військовому командуванню треба діяти дуже оперативно. Необхідно залучити всі ресурси, щоб не лише провести ефективний наступ, а й забезпечити тили, як ми робили це на Харківському напрямку, та фланги, щоб іти до перемоги аж до виходу на кордони.

– Зверніть увагу, незважаючи на рішення про лендліз, швидкого та потужного постачання західних озброєнь в Україну ми не побачили. Ми бачили деякі ознаки того, що Захід дещо відтягує остаточну перемогу України та остаточний розгром російської армії. Чи можна сказати, що ця остання заява Байдена ставить крапку в цьому питанні, що Захід уже готовий до перемоги нашої країни?

– Стратегічно Захід готовий до повної перемоги України, але я вважаю, що він ще недосить робить для того, щоб перемога була швидкою. Є певні політичні побоювання, щоб глобально країни НАТО не були втягнуті у війну з Росією. Але вже очевидно, що Росія не зважає ні на що, вона завдає ударів по всій території України, включно з цивільними об'єктами, це країна-терорист. Тому тут жодних обмежень уже не може бути.

Але застереження щодо постачання в Україну далекобійного озброєння все ще працює. Я припускаю, що воно працюватиме й надалі, за винятком постачання більш-менш ефективного озброєння, наприклад бронетранспортерів, ракетних систем певної дальності, але не далекобійних, великої кількості боєприпасів, БТР, радіолокаційних систем, протиповітряних систем.

Але прямо скажу, що цього дуже мало. Потрібні не десятки, а сотні ракетних систем, танків, БТР, систем ППО. І найголовніше – сотні тисяч, мільйони боєприпасів, снарядів та ракет для озброєнь, які вже постачені.

Ми маємо поле для діяльності. Щоб ми могли не просто готувати наступ, а й знищувати всі ресурси, які підготувала Росія за 40, 80, 100 кілометрів від нашого кордону, коли вони рухаються потягами, трасами. Має бути тотальний вогонь, який знищить усю перспективу підтримки наступальних дій РФ і навіть оборони.

Але, як я розумію, Заходу вигідно, щоб Україна довго вичерпувала ресурс Росії. Це неправильна тактика, це жертовна тактика. Вона веде до того, що Росія може продовжувати воювати, продовжувати формувати ресурси.

Наприклад, свого часу ми хотіли пробити південний коридор, але західні союзники не рекомендували нам наступати на Запоріжжя та на лівий берег Дніпра. Але я вважаю, що тоді було необхідно проводити цю операцію, бо там не було великої концентрації сил та засобів ворога, ми могли б вийти до Криму. Приклад Харківського напряму показав, як можна зненацька завдати удару ворогові й дійти до Луганської області.

Думаю, зараз має бути активніша підтримка України, і тоді будуть чіткіші параметри перемоги. І це має бути зроблено в найближчі тижні – я наголошую, не в місяці, а в тижні. Тому що місяці – це перспектива зміцнення Росії та можливість розгортання нових наступальних операцій проти України.

Лендліз у цій ситуації не працює. Його не відпрацьовано за механізмами надання пакетів допомоги. Тому потрібні конкретні види озброєнь та швидке постачання в Україну – без бюрократії лендлізу та інших бюрократій.

– На початку нашої розмови ви сказали, що вся ця ситуація загрожує ослабленням і, можливо, падінням путінського режиму в Росії. За вашими оцінками, чи готовий сьогодні Захід до визнання неминучості розвалу Росії? Чи він досі боїться розвалу РФ?

– Сьогодні Захід не готовий до розвалу Росії. Він хоче послабити Путіна, щоб той визнав усі умови свого програшу, включно з гарантіями безпеки, демілітаризації та компенсацією за руйнування під час війни. Це крайній варіант для Путіна, він може триматися на якихось умовах. Це з одного боку.

З іншого боку, це переговори та прихід на зміну Путіну певного режиму в Росії, наприклад на чолі із силовиками, політиками, які змінять Путіна внаслідок великого провалу, великого ослаблення, коли він уже не матиме сильного впливу на весь політичний, соціальний сегмент у Росії, а тим більше на силові структури та на своє оточення.

Судячи з інформації, яку я отримую завдяки своїм контактам у США та Європі, я впевнений, що Захід хотів би послабити режим у РФ, він хотів би, щоб на зміну Путіну прийшли представники російського політикуму, можливо, частина військових, які б гарантували стабільність Росії, недопущення безконтрольного використання ядерних засобів новими можливими державними утвореннями під час розвалу РФ.

Це та сама тема, яка звучала під час розвалу Радянського Союзу, коли президент США закликав Україну не допускати розвалу Союзу, оскільки це призведе до "ядерного хаосу".

Зараз таку позицію, принаймні неофіційно, підтримує майже весь Захід. Тому я думаю, що Захід намагатиметься сильно послабити Росію аж до деградації РФ – із Путіним або, найімовірніше, без Путіна. Але з тим режимом, який утримуватиме контроль над РФ.