Світ чекає глобальна криза
У МВФ дали найгірший прогноз для світової економіки за останні тридцять років. Ризики глобальної рецесії збільшуються.
У світі накопичуються економічні проблеми. У МВФ заговорили про вразливість світової економіки, а експерти кажуть про неминучість глобальної кризи. Які країни перенесуть її легше, а які важче та що чекає українську економіку?
Причина можливої кризи
У МВФ дали найгірший прогноз із 1990 р. для світової економіки
Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ) Кристаліна Георгієва озвучила прогноз для світової економіки на найближчі п'ять років: він виявився гіршим за 1990 р. Серед причин в МВФ називають зростаючу геополітичну напругу, війну в Україні та високу інфляцію.
За словами Георгієвої, минулого року темпи росту економіки скоротилися майже вдвічі: з 6,1% до 3,4%. У найближчі п'ять років світова економіка зростатиме в середньому приблизно на 3% на рік.
Це найнижчий прогноз зростання глобального ВВП на середньострокову перспективу з 1990 р., він також нижче середнього значення за останні 20 років.
Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio каже, що за прогнозами фонду, світове зростання сповільнюється з оціночних 6,1% у 2021 р. до 3,6% у 2022 та 2023 р.р. Це відповідно на 0,8 та 0,2% нижче, ніж прогнозувалося у січні. Передбачається, що після 2023 р. глобальне зростання знизиться приблизно до 3,3% у середньостроковій перспективі.
Причини такої ситуації, на думку експерта насамперед політичні. Йде всесвітній переділ влади, через що змінюються транспортні потоки ресурсів і з'являються обмеження щодо доставки товарів у різних частинах світу. Нездатність політиків домовитися, разом зі змінами монетарної політики, ціновим тиском та зниженням споживчої активності, погодними умовами, від яких залежить врожайність та ціни на продукти харчування та інші ресурси - це все причини того, що є загроза для економічного зростання в майбутні роки. Крім того, заміна голови Банку Японії, вибори президента США - це теж політичні ризики, які закладені в темпи зростання ВВП всього світу.
Своєю чергою Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm каже, що нині у світі збіглося декілька чинників, що призведуть до погіршення зростання світової економіки. По-перше, це спад у США та ЄС, які “тягнуть” за собою Китай, як великого експортера на ці ринки. По-друге, війна в Україні та збільшення ризиків початку відкритого протистояння Китай-Захід (“холодна війна” з новими учасниками). Це призведе до того, що Захід переноситиме виробництва у свої країни чи лояльні до нього країни, обмежуючи Китай в обсягах виробництва та доступі до технологій. Що буде з Росією, яка наразі входить в десятку найбільших країн щодо ВВП, поки що зовсім невідомо.
Таким чином, поки що все виглядає як початок завершення лібералізації світової торгівлі та руху капіталів, що сильно підживлювало зростання світової економіки в останні десятиліття.
Чи буде все так, як у 2008 р.?
За словами Георгієвої, вразливість світової економіки через спроби центробанків стримати високу інфляцію зростає і є загроза “вибуху”. При цьому вона зазначила, що очікувати на повторення кризи 2008 р. все-таки не варто.
Своєю чергою Болтян каже, що криза 2008 р. поширювалася на фінансовий сектор, а поточна криза буде більш політичною. Світ готовий до різних поворотів у фінансовому світі та має запасні шляхи, мова йде про політичних союзників, через яких йтимуть фінансові потоки та про крипторинок, завдяки якому можна швидко переказувати гроші по всьому світу і переводити в готівку їх з невеликою комісією.
На думку експерта, ситуацію в найближчі два роки буде сконцентровано саме навколо рішень політиків, виборів політичної еліти та територіальних поділів усередині країн, спілок та потенційних нових об'єднань. Наприклад, нещодавно, у 2022 р., об'єдналися у союз Англія, США та Австралія.
Водночас на думку експертів МВФ, аби врятувати світ від кризи потрібно боротися з інфляцією, захищати фінансову стабільність, покращувати середньострокові перспективи зростання, а також об'єднатися у боротьбі зі світовою нерівністю.
Кому буде краще, а кому гірше?
У МВФ очікують, що цього року на Індію та Китай припадатиме половина приросту глобального ВВП. При цьому в США та єврозоні економічна активність уповільниться, оскільки підвищені банківські ставки позначаються на попиті. За прогнозами фонду, темпи зростання знизяться приблизно у 90% країн із розвиненою економікою.
Болтян, коментуючи прогноз МВФ, каже, що основну ставку економічного зростання у 2023 р. у фонді роблять на Індію та Китай. А ось для економік, що розвиваються, повільне зростання стане “серйозним ударом”, через який країнам з низьким рівнем доходу буде ще важче надолужити втрачене. За даними МВФ, 15% країн з низьким рівнем доходу зазнають боргових труднощів, а ще 45% стикаються з високою вразливістю боргу. Бідність і голод можуть ще більше зрости, що є небезпечною тенденцією, започаткованою кризою COVID.
Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що найбільше від кризи постраждають слаборозвинені країни.
“У цих країн немає запасу міцності. Тому країни Африки, Азії та Латинської Америки хочуть, якнайшвидшого завершення війни в Україні, адже саме через неї, у них виникають додаткові проблеми на ринку продовольства, а це дуже чутливо для населення”, - каже експерт.
Що чекає Україну?
Виходячи з того, що Україна належить до країн, що розвиваються та до країн з низьким доходом, на її економіку теж чекає сильний удар. Проте, є і думка, що Україна може скористатися кризою у світі на свою користь.
Болтян вважає, що економіка України захищена міжнародною фінансовою підтримкою, експортною активністю, яка наповнює бюджет країни, та загалом аграрною орієнтованістю наших компаній, які будуть годувати не лише країну, а й світ.
З іншого боку, війна через бойові дії обмежує активність бізнесу. У меншій кількості регіонів бізнес розвиватиметься так активно, як і раніше. Але через те, що за світовими оцінками до 2030 р. світ зазнає труднощів із поповненням продуктів харчування з різних причин, наша економіка триматиметься на плаву. Але це за умови, що вдасться зберегти територіальну цілісність.
Своєю чергою Нікітченко каже, що Україна може як виграти, так і програти в нових умовах. Ми можемо стати одним з найбільших виробничих майданчиків у процесі реіндустріалізації Європи, приймаючи перенесені потужності з Китаю. Якщо ж Україна залишиться осторонь цього процесу, то це закріпить наше відставання на багато років - нові виробництва відкриватимуться в сусідніх країнах, куди виїжджатимуть все більше наших співвітчизників, погіршуючи і так сумну демографічну ситуацію.
Якщо ж казати про вплив війни в Україні на світову економіку, то, на думку Болтяна, війна між Росією та Україною для світової економіки є не стільки економічним ризиком, скільки політичним.
Водночас Охрименко, вважає, що війна в Україні створює проблеми для всього світу. По суті, зараз уже йде третя світова війна і тому світова економіка не може нормально працювати. Поки вона триватиме, погано буде всім. Коли вона закінчиться, можна чекати на зростання світової економіки.
Вікторія Хаджирадєва
