Зламаний шантаж. Чому Росія не повертається до зернової угоди
Експерти вказують, що шантаж Путіна виходом РФ із зернової угоди не спрацював зараз так само, як рік тому - спроби шантажувати Європу припиненням постачання газу. Проте вони мають різні точки зору з приводу причин.
Новий сеанс човникової дипломатії
Відновлення зернової угоди, одноосібно розірваної Росією, було однією з топ-тем новинних стрічок цього літа. Повернення цих домовленостей могло відбутися під час зустрічі президента Туреччини Реджіпа Таїпа Ердогана та кремлівського диктатора Путіна.
Очільник РФ не наважився летіти до Туреччини через хвилювання про власну безпеку, на тлі виданого Міжнародним кримінальним судом ордеру на його арешт за крадіжку українських дітей. Тож Ердоган прибув 4 вересня до Сочі для двосторонніх переговорів. Турецьке видання TRT Haber повідомляло, що візит Ердогана до РФ мав тривати лише один день.
Як повідомило російське пропандистське агентство ТАРС, переговори президентів відбулися у Зеленій залі корпусу Імперіал сочинського санаторію Русь. Перед двосторонніми переговорами вони провели спільну прес-конференцію. Під час зустрічі з пресою президент країни-агресора заявив, що їм "є про що поговорити з погляду забезпечення безпеки в регіоні".
"Звичайно, не залишимо без уваги питання, пов'язані з українською кризою", - заявив диктатор.
Ердоган, у свою чергу, анонсував, що після зустрічі за зачиненими дверима буде зроблено оголошення з приводу зернової угоди. Однак цього так і не сталося.
До речі очікувалося, що окрім зернової угоди двоє лідерів також обговорять пропозицію щодо будівництва газорозподільного хабу в Туреччині, який Росія могла би використати для перенаправлення свого експортного газу до Європи. Мало підніматися й питання обміну полоненими та підготовка переговірної площадки для мирних домовленостей у майбутньому. Мали обговорювати Сирію, Лівію, Південний Кавказ, питання двосторонньої торгівлі.
Втім ще напередодні цієї зустрічі повідомлялося, що підготовчі перемовини 31 серпня між дипломатами двох країн у Москві завершилися без видимого прогресу. Тож відсутність будь-якого реального її результату не дивує.
Завершення багатокрапкою
Та все ж, на думку політолога Ігоря Рейтеровича, крапку у питанні зернової угоди ставити ще зарано.
"Все це виглядало так, що Путін у черговий раз максимально задер ставки, - припустив він у коментарі 24 каналу. - Не виключено, що у закритій частині перемовин озвучувалися якісь додаткові вимоги партнерів України та по Україні в цілому, які Ердоган повинен був передати".
А те, що Ердоган зробив під час виступу з Путіним ремарку стосовно того, що Україні треба зменшити свої вимоги до цієї угоди, пояснюється просто, - продовжив він.
"Мені здається, це була така просто спроба десь "підіграти" Путіну, це так і виглядало певною мірою. Але, можливо, турецький президент вирішив це зробити, аби зберегти нормальну комунікацію і якось там продовжити розмову щодо повернення Росії до цієї зернової угоди. І взагалі багато турецьких джерел десь добу після цієї зустрічі писали, що у них якраз песимізму особливого щодо не відновлення зернової угоди - немає. Вони вважають, що зараз вже почався черговий етап вже фінальних торгів", - констатував експерт.
Звісно, Ердоган просто змушений крутитись, як вуж на сковорідці: він дуже зацікавлений у реінкарнації Чорноморської зернової ініціативи, бо Туреччина має великі економічні проблеми. Зокрема, у серпні річна інфляція у країні наблизилась до 60%, що чинить тиск на центральний банк.
"Це - досить жахливі показники інфляції. Це посилить тиск на (центральний банк - ред.) і змусить його ще більше підвищити облікову ставку з нинішніх 25 відсотків ", - заявив економіст Тімоті Еш, пише Економічна правда.
До того ж, з досягненням домовленості про "зерновий коридор" Ердоган забезпечив собі квиток у вищу міжнародну лігу, нагадує Європейська правда. Саме він був гарантом того, що світовий продовольчий ринок отримує зерно, і це убезпечує держави Африки від голоду, соціальних потрясінь. Вплив серед держав Близького Сходу, у Африці та Південно-Східній Азії й задоволення турецьких виборців, для яких імперська міць Туреччини є важливою - активи, які Ердоган здобув торік. Але вони почали втрачатися після руйнування зернової угоди.
Альтернатива для України - існує
А тепер - про причини "пшику" як результату цієї зустрічі, адже за словами експерта-міжнародника Євгена Добряка, "переговорний кейс Ердогана та Путіна був дуже великим".
"У мене таке враження, що у Путіна доволі серйозно зникла довіра до Ердогана, як до "друга" у минулому. Чому він не поїхав до Анкари? Був не певний у питанні безпеки. Впливає й те, що Ердоган віддав командирів Азову, й поглиблення військово-технічного співробітництва між Туреччиною та Україною - побудова кораблів для нашого Чорноморського флоту, спільне виробництво безпілотників та іншої військової техніки, - уточнив він у коментарі УНІАН. - Й, звичайно, підтримка Едоганом територіальної цілісності та суверенітету України. Ці фактори дратують Путіна".
При цьому глава МЗС України Дмитро Кулеба заздалегідь розцінював рандеву лідера Туреччини з Путіним як останній шанс поновити "зернову ініціативу". Про це Кулеба сказав під час вступного слова на неформальному засіданні глав МЗС країн-членів Європейського Союзу, що відбулось в іспанському Толедо.
Водночас міністр зауважив, що Україна розвиває альтернативний морський шлях, по якому кораблі виходять із українських портів і майже одразу входять до територіальних вод Румунії. Зокрема, вже декілька кораблів пройшли цим коридором.
"Тому, будь ласка, подумайте, як ви зможете допомогти убезпечити цей зерновий коридор, коли кораблі знаходяться у територіальних водах України", - сказав Кулеба.
Глава МЗС України все ж наголосив, що зернова угода має бути відновлена, але - без шантажу РФ.
"Якщо хтось зустрічається без України - це не означає, що вони говорять без України. Україна - це як тінь батька Гамлета. Ми завжди присутні. Ми абсолютно розуміємо загальну логіку обговорення. Наша позиція дуже проста: Чорноморська зернова ініціатива має бути відновлена", - зазначив він на зустрічі з міністром закордонних справ Туреччини Хаканом Фіданом під час його візиту до Києва.
Проте Україна не має погоджуватися на відновлення зернової угоди, якщо доведеться виконувати численні забаганки чи вислухувати російський шантаж.
"Це класичний шантаж. Беручи до уваги, що Росії вірити не можна - потрібно розвивати альтернативні морські коридори до Чорноморської зернової ініціативи", - переконаний міністр закордонних справ України.
