Країна радників. Хто консультує Офіс президента
Татаров, Шурма, Смирнов, Подоляк, Арестович – це лише кілька найбільш скандально відомих осіб з-поміж чинних заступників та колишніх радників Офісу президента України, які регулярно фігурують у розслідуваннях журналістів, роблять гучні заяви чи висловлювання. Проте повний перелік посадових осіб ОП значно більший і про їхню діяльність та біографію громадянам мало що відомо.
Загалом в Офісі президента радниками, уповноваженими президента та голови його Офісу працює майже вісім десятків людей. У Єрмака вчетверо більше радників, ніж у Зеленського.
Люди, які формують державну політику в умовах війни, виступають спікерами влади та репрезентують державу на міжнародній арені, чомусь переважно мають статус позаштатних радників і не декларуються.
Рух ЧЕСНО отримав на запит актуальний перелік посадових осіб та радників Офісу президента України і вирішив розповісти, що з ним не так.
Серед іншого ми виявили там кандидата в народні депутати від УДАРу і БПП та радника заступника керівника Офісу часів Порошенка, а також радника, який, імовірно, помер чотири роки тому.
Станом на початок жовтня 2023 року в підпорядкуванні Андрія Єрмака перебуває 58 осіб: 10 заступників, 7 радників, 18 радників поза штатом, ще 14 радників його заступників, радників самого Офісу президента та керівниця Апарату. Водночас максимальна кількість заступників керівника ОП законодавством не визначена.
Натомість у президента Володимира Зеленського – 6 радників, 5 радників-уповноважених, 3 представники в держінституціях, прессекретар та перший помічник. А нещодавно Володимир Олександрович призначив своїм радником зірку світового футболу та одного з амбасадорів фандрейзингової платформи United24 Андрія Шевченка. Проте чим конкретно він буде допомагати президенту – ні в указі про призначення, ні на сайті ОП не зазначається.
Так само обов'язки та повноваження заступників і радників у штаті ОПУ настільки розмиті, що незрозуміло, за що саме вони відповідають, які їхні компетенції та напрямок діяльності.
Якщо формально вони є радниками поза штатом, то мають працювати на волонтерських засадах і не отримувати кошти за свою роботу. Однак це малоймовірно, адже, скажімо, Михайло Подоляк, Дарія Зарівна, Сергій Лещенко чи Дмитро Литвин постійно фігурують у ЗМІ як представники ОП.
Логічно та справедливо опозиція та громадськість вимагали, аби радники та помічники ОП, які напряму чи опосередковано формують державну політику, декларували свої статки, а антикорупційні органи та ЗМІ могли б перевірити їх динаміку. Але під час розгляду законопроєкту про відновлення е-декларування одну з ключових поправок (№10), яка стосувалась декларування керівництва ОП, нардепи провалили. Якби її прийняли, то декларуватися б мали заступники Андрія Єрмака, радники та уповноважені президента та інші.
Водночас у відкритому доступі на сайті президента України немає повного та актуального переліку посадових осіб, які працюють в Офісі президента, є лише інформація про керівника ОП, його заступників, а також керівницю Апарату ОП та прессекретаря президента.
Іноді складається враження, що завдання окремих радників ОП – системне генерування скандалів. Причому вони не залишають цю звичку і після того, як перестають бути радниками. Наприклад, експозаштатний радник ОП та колишній радник з питань інформполітики української делегації в Тристоронній контактній групі Олексій Арестович нещодавно вкотре оскандалився висловлюванням на pociйському заході в Таллінні "Форум свободной России", коли, серед іншого, назвав російських опозиціонерів героями. Ба більше, організатори форуму титрують Арестовича так: "політичний діяч, позаштатний радник офісу президента України (2020-2023)".
Однак Арестовича звільнили з посади в ОП після чергового скандалу в січні цього року. Після російського ракетного удару по будинку в Дніпрі, внаслідок якого загинули 44 людини, Арестович заявив, що, на його думку, ракету Х-22 збили українські сили ППО, після чого вона впала на житловий будинок.
Фактично, саме суспільний розголос є підставою для звільнення діячів ОП. Проте навіть після скандалів діячі не залишають свої посади примусово, а пишуть добровільні заяви про звільнення.
Наприклад, після журналістського розслідування за власною заявою з посади заступника керівника ОП звільнився Кирило Тимошенко. Замість нього на посаду заступника голови ОПУ призначили голову Київської обласної військової адміністрації Олексія Кулебу.
Але не всі заступники керівника звільняються чи їх звільняють після публікації розслідувань чи скандальних випадків. Наприклад, у 2019 році на той час голові ініціативної групи "Захистимо Протасів Яр" Роману Ратушному погрожували викраденням і фізичним знищенням. За словами самого Романа, серед них був і заступник голови Офісу президента та адвокат Андрій Смирнов. З цим питанням Рух ЧЕСНО, зокрема, звернувся під час пресмарафону в 2019 році до Володимира Зеленського, який пообіцяв розібратись у ситуації.
Проте якоїсь суттєвої реакції президента та ОП на ці факти не було – Смирнов досі залишається на посаді. Роман Ратушний під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну пішов добровольцем, був бійцем 93 ОМБ "Холодний яр" і в 2022 році загинув.
Про те, чим конкретно займаються позаштатні радники керівника ОП протягом років на своїх посадах, окрім появи на офіційних заходах, вкрай мало офіційної інформації або вона взагалі відсутня.
Наприклад, на сайті президента є кілька сотень публікацій з 2019 року і дотепер зі згадками заступників, радників чи помічників. Але про скандально відомих діячів їх у рази менше. Так про Олега Татарова є лише вісім згадок у новинах, про діяльність першого помічника президента Шефіра – тільки п'ять, про ексрадника голови ОП Арестовича – шість.
Читайте також: Хто такий Олег Татаров та як він опинився на вершині правоохоронної системи
Найбільше на сайті президента згадують у новинах заступників керівника ОП Ігоря Жовкву (261), Олексія Кулебу (177) та Романа Машовця (107). Натомість інші заступники голови ОП менш публічні – Андрій Смирнов 52 згадки, а Ростислав Шурма фігурує в офіційних повідомленнях сайту президента 41 раз.
Зазначимо, що теперішній очільник ОП Андрій Єрмак спершу сам був помічником президента Володимира Зеленського. Після перемоги останнього у 2019 році на виборах Єрмак займався питаннями зовнішньої політики та був ключовим переговорником президента. Також він займався обміном полонених і відповідав за організацію зустрічей у нормандському форматі з української сторони. У 2020 році став членом наглядової ради "Укроборонпрому", а згодом очолив Офіс президента після звільнення Андрія Богдана.
Водночас радники-уповноважені президента мають визначений напрямок діяльності. Чим займаються інші позаштатні радники президента, ОП не комунікує.
В обов'язки керівника Офісу президента входить організація його роботи, але, як зазначають журналісти-розслідувачі, людей із команди Єрмака, зокрема його радників та помічників, згодом призначають на посади в інші структури – Укрнафту, Ощадбанк, Центренерго тощо.
За інформацією розслідувачів, у листопаді минулого року в наглядову раду "Укрнафти" в якості представника акціонера держави в особі Міноборони обрали Андрія Готу, який водночас є радником керівника ОП, а раніше очолював кабінет Андрія Єрмака. Крім того, з серпня цього року Гота є також членом наглядової ради держкомпанії "Центренерго".
Також позаштатним радником керівника ОП Андрія Єрмака є колишній журналіст та народний депутат Сергій Лещенко, який займається розвінчуванням російських фейків та водночас є заступником голови наглядової ради АТ "Укрзалізниця". Однак титрують його саме як радника керівника ОП. Перед тим до цієї ж наглядової ради від держави входив інший позаштатний радник Єрмака Аудіцкас Адомас.
В центр скандалів потрапляють не лише позаштатні діячі, а й більш публічні заступники Єрмака. Приміром, після публікації низки розслідувань про енергобізнес, пов'язаний із заступником голови та ексрегіоналом ОП Ростиславом Шурмою, нардепи ВРУ звернулися до НАЗК. Запит був у тому, щоб агентство розпочало перевірку, чи був конфлікт інтересів при здійсненні службових повноважень.
Окрім вищеперерахованого, радники керівника ОП є членами комісій при президентові. Скажімо, в Комісії з питань громадянства перебуває Вадим Потаєв. Він є позаштатним радником керівника ОП, а іншої інформації про нього та його діяльність відшукати не вдалося.
У Комісії у питаннях помилування засуджених також перебуває кілька радників керівника ОП, зокрема Олександр Козенко та Олексій Дніпров. Значення цієї комісії є важливим, адже саме ця комісія вносить президентові України пропозиції про застосування помилування засуджених. Інформацію про біографію та діяльність Олександра Козенка у відкритому доступі знайти не вдалось. А от Олексій Дніпров є доктором юридичних наук, працює у сфері державного управління понад 20 років, а в апараті президента працює з 2015 року.
Ще однією комісією, особливо важливою під час повномасштабного вторгнення, до складу якої входять представники ОП, є комісія державних нагород та геральдики. Її очолює особисто керівник ОП Андрій Єрмак, а заступником є керівник Апарату ОП Олексій Дніпров.
Перелік комісій при президентові України не є вичерпним. Часто членами цих комісій є представники ОП. Але інформації про те, чому ж саме цих особистостей включають до їх складу, у відкритому доступі немає.
Правила роботи Офісу президента закріплені окремим його указом. Чинна редакція положення про Офіс президента вже кілька разів була редагована від початку каденції Володимира Зеленського.
З цікавого, у 2021 році зі структури ОП зникла посада першого заступника керівника Офісу, тепер у нього є лише заступники. В тексті положення не передбачено посад радників керівника ОП. Закономірно, що радників не передбачено і для заступників керівника. Жодної згадки в положенні немає також і про те, хто ж такі радники самого офісу. Проте у відповіді на запит Руху ЧЕСНО такі радники вказані і їхній перелік є значним.
Відсутність законодавчого закріплення та регулювання робить цих людей "невидими" для суспільства. Адже невідомо, які саме обов'язки мають радники, до якої інформації мають доступ, як, скажімо, Олексій Арестович, який на початку вторгнення переважно коментував перебіг бойових дій та чи впливають вони на рішення.
За таких умов і про жодну відповідальність не йдеться. І якщо говорити про радників ОП, то тут персональної відповідальності за їхні дії не несе ні керівник ОП, ні його заступники, адже радять такі діячі абстрактному Офісу, без прив'язки до особистостей.
На скриншоті Олексій Рябикін, який у 2014 році невдало балотувався до ВРУ 8 скликання від БПП, а у 2012 році у ВРУ 7 скликання від УДАРу. Крім того, у 2005 році Рябикін працював у штабі Віктора Ющенка в Оболонському районі столиці. У 2006-му був заступником керівника штабу Кличка в Голосіївському районі, а згодом заступником у столичній організації УДАРу Віталія Ковальчука, який за часів президента Порошенка був заступником голови Адміністрації. Наразі Рябикін є радником заступника керівника Офісу президента Олексія Кулеби.
Окрім Рябикіна в переліку радників заступників є й інші афілійовані з БПП діячі. Серед них Іван Добровольський, який є фігурантом антикорупційних розслідувань через його залученість до роботи організації, яка, ймовірно, підкуповувала виборців на користь Порошенка.
Діяльність цих людей та найчастіше їхні особистості є закритими для громадян. Адже навіть отримавши перелік імен таких радників, знайти інформацію у вільному доступі вдалося далеко не про всіх. А от дізнатися, чому ж саме ці діячі отримали статус радника та доступ до роботи Офісу президента, майже неможливо.
Так у переліку діючих заступників та радників Офісу президента станом на 5 вересня 2023 року, який Рух ЧЕСНО отримав у відповідь на свій запит, зокрема, є Богуцький Юрій Петрович на посаді радника заступника керівника поза штатом. Ймовірно, йдеться про неодноразового міністра культури і туризму часів президентства Леоніда Кучми та Віктора Ющенка, ексзаступника голови Секретаріату президента та радника президентів Віктора Януковича та Петра Порошенка Юрія Богуцького, який помер у 2019 році.
Зазначимо, що Богуцький був у переліку радників ОП, який публікували ЗМІ, і торік. Але однозначно стверджувати, що наразі радником є саме ця особа, неможливо, адже жодної інформації про нього на офіційному сайті немає.
Тут варто згадати про вкрай негативну практику "обнулення" сайту президента після приходу нової команди і видалення з нього інформації про діяльність попередніх президентів України.
За роз'ясненнями щодо цього, Рух ЧЕСНО звернувся повторно до Офісу президента. Щойно отримаємо відповідь, ми окремо повідомимо про це.
***
Офіс президента все більше має риси окремої гілки влади, яка впливає на держполітику різних рівнів. Також керівник ОП та його заступники беруть участь у міжнародних заходах, де виступають від імені України. Низка радників, своєю чергою, веде активну роботу всередині держави та формує українське інформаційне поле.
Водночас біографії радників ОПУ, підстави їхнього призначення та перелік обов'язків досі не є публічними. А питання, чи несуть ці особи відповідальність за свою діяльність, залишається відкритим.
Аби позбавити статусу такого радника, громадянам доводиться публічно та довго вимагати їхнього звільнення. Інших важелів впливу на роботу ОП суспільство, на жаль, не має.
Автори: Олександр Саліженко та Вікторія Олійник, парламентські аналітики Руху ЧЕСНО
