Копійку - в шаг: чи варто повертати історичну назву монетам
В НБУ заговорили про те, щоб в рамках дерусифікації повернути копійкам історичну назву - шаг. Історики з таким рішенням здебільшого згодні, а от економісти висловлюють неоднозначні судження.
Що пропонує НБУ
На сайті Регулятора зазначають, що НБУ ініціює зміну назви розмінних монет з "копійка" на "шаг". Мовляв, це потрібно для відновлення історичної справедливості, сприяння дерусифікації та відродженню національних традицій у грошовому обігу України.
"Дослідивши історію грошового обігу України, ми дійшли беззаперечного висновку, що така назва для розмінної монети як "копійка" фактично є символом московської окупації. Сьогодні український народ повертає собі все, що було несправедливо в нього вкрадене та понівечене кремлівськими наративами. Саме час відновити справедливість і для грошової системи, очистити монетарний суверенітет від щонайменшої спорідненості з будь-чим московським. Ми маємо своє, питомо українське, слово для визначення дрібних монет - це слово "шаг",- наголосив Голова Національного банку України Андрій Пишний.
Якщо пропозицію НБУ ухвалять, то замість копійок будуть карбувати шаги. Співвідношення між ними дорівнюватиме 1:1, а дизайн, порядок введення в обіг шагів та порядок і строки вилучення з обігу копійок розроблятиме Нацбанк.
Водночас НБУ не планує спеціально, через зміну назви, вилучати з грошового обігу монети, номіновані в копійках, та обмінювати їх на шаги. Монети "копійка" та "шаг" перебуватимуть в обігу паралельно.
"Громадянам не потрібно буде вживати додаткових заходів для обміну копійок на шаги. Це дасть можливість уникнути додаткових витрат, пов’язаних з утилізацією копійок та виготовленням шагів для їх заміни. Поступове введення в обіг монет, номінованих у шагах, у межах планового випуску не вплине на інфляцію, оскільки не передбачається збільшення обсягів готівкових грошей в економіці",- пишуть на сайті Регулятора.
В НБУ обіцяють, що жодних додаткових коштів на ініціативу не витрачатимуть.
"Поступове введення в обіг монет, номінованих у шагах, у межах планового випуску не вплине на інфляцію, оскільки не передбачається збільшення обсягів готівкових грошей в економіці",- запевняє Нацбанк.
Зазначимо, що історики та економісти по-різному сприйняли новину про шаг.
Чи потрібні "шаги": думка істориків
Шаг - український аналог російської копійки, вперше надрукований ще в XVI столітті, а потім відроджений у період повстання УПА, каже український історик та офіцер Третьої штурмової бригади Олександр Алфьоров в ефірі телемарафону. Сто років тому шаг друкували з паперу, а його популярність дозволяла валюті бути в обігу навіть за кордоном, розповів історик.
"Це дуже крута ідея. Нагадаю, що копійка - розмінна монета рублевої зони. Вона є у Росії, Білорусі, Придністров’ї, окупованих регіонах. Сама назва "копійка" походить від зображення вершника з копієм на срібних московських монетах XVI-XVII століть",- каже історик.
Це суто російська назва, додав Алфьоров, і до нас вона прийшла в період окупації СРСР.
"А "шаг" у тому ж столітті означав розмінну монету на території України. І якщо ми читаємо Котляревського, Лесю Українку, то всі вони називають дрібну монету шагом", - розповів історик.
І хоча за радянських часів влада хотіла скасувати цей термін, "шаги" залишилися в українських прислів’ях, віршах та прозі, зберігшись з XVI століття до кінця XX.
"Тобто ми таким чином заявляємо: Геть від Москви і позбавляємо нашу Україну від одного з останніх маркерів позначень рублевої зони",- резюмував історик.
Журналіст та історик грузинського походження Вахтанг Кіпіані на своїй сторінці в Facebookнагадує: назва "шаг" могла з'явитися ще у першій половині 1990-х, разом із гривнею. Але тоді суспільство обирало не проукраїнську владу, а колишніх "червоних директорів".
"І більшість з цим спокійно жила і спала тридцять років. (…) І тому воплі від випадкових перехожих, що щось проукраїнське робиться "не на часі" не варті битого шеляга",- наголосив історик.
Чи потрібні "шаги": думка економістів
Фінансових експертів поділило питання запровадження шагів замість копійок. Про підґрунтя такого рішення у ефірі Громадського радіо розповів Олександр Савченко, економіст, ексзаступник голови правління НБУ.
"Відповідальним за випуск національної валюти у 1991 був я. Ми зіштовхнулися із величезним спротивом російської агентури, комуністів та рядянських людей. Але нам вдалося вибороти нашу гривню. Та наших історичних діячів на ній", - каже експерт.
Савченко додав, що за випуск монет сталася "ще більша бійка". Комуністи стали горою за те, щоб не називати копійку шагом. Адже банкноти зберігаються декілька років, а, на відміну від них, монети - довгожителі.
"Як ти валюту назвеш - така її доля. Назвали копійкою - така і доля гривні. Я вірю, що зараз, після перейменування, доля нашої валюти далі буде кращою",- каже Савченко.
Експерт додав, що вартість вироблення що копійок, що шагів однакова. Є план кількості карбування грошей. І замість копійок, які все одно мали б виготовити, викарбують шаги. Тому додаткових витрат на цей процес, як і обіцяли в НБУ, не потрібно.
Подібну думку висловлює і старший зберігач фондів Музею грошей НБУ Андрій Бойко-Гагарін в ефірі Ранок.LIVE.
"На 2025 рік було попередньо заплановано і так карбування 50 копійок в 2025 році, які наразі можуть стати монетою 50 шагів 2025 року. Тобто на тих самих заготовках і з тим самим дизайном тільки із заміною назви. Гроші на виготовлення штемпелів вже були закладені і закладаються щороку. Тобто екстрадодаткових витрат, окрім стандартних, щорічно Нацбанк на цей процес не передбачає",- заявив експерт.
Але у деяких економістів є сумніви щодо відсутності додаткових витрат на виготовлення монет "шаг".
"Якщо не помиляюсь, вартість карбування звичайної розмінної монети становила близько 1 грн, тобто значно дорожче, ніж разовий емісійний дохід держави. Виходить, що для здійснення цього перейменування як мінімум потрібно збільшити кошторис Банкнотно-монетного двору (БМД). Розповіді НБУ, що він замінить монети без зайвих витрат, м’яко кажучи, неправдиві. Почнемо з дизайну монет, виготовлення пробних партій, переобладнання монетного двору, інформаційну кампанію, поліграфію з ознаками захисту монет, витрати на обмін і т.д",- пише на своїй сторінці в Facebookекономіст Віталій Шапран.
Втім, це тільки частина витрат, зазначає експерт. Наприклад, в касах перерахунку банків для підрахунку монет стоять спеціальні лічильні машинки, які часто підлаштовані під монети певного номіналу. Тож зміна монет потягне за собою витрати на переобладнання та перепрограмування касових вузлів, додає Шапран. Будуть і додаткові витрати банків на обмін одних монет на інші, бо старі монети доведеться збирати і здавати в НБУ.
"В купі це "свято історичної справедливості" вийде країні в кругленьку суму, бо держава недоотримає дивідендів від держбанків на суму їх витрат, а держбюджет не доотримає прибуток НБУ. Якщо враховувати, що 2 останні роки Уряд України фінансував НБУ через відсотки по ОВДП у власності НБУ, а НБУ вперто не хоче йти на зниження цих відсотків - то взагалі виникає питання: а чи на часі така "історична справедливість", яка викликає багато фінансових питань і підвищує корупційні ризики самого НБУ? Як мінімум, цими ініціативами повинні зацікавитись ДБР та НАБУ",- переконаний експерт.
