Європейське приниження Орбана. Як візит у Страсбург став катастрофою для лідера Угорщини
Кілька фото з Європарламенту та короткий підпис у два слова: "Страсбурзька битва". Такий пост зробив Віктор Орбан на своїй facebook-сторінці у середу ввечері, коли завершив візит до цього міста та повернувся додому, в Угорщину.
Рідкісний випадок, коли з оцінкою угорського прем’єра можна абсолютно погодитися. Візит на сесію Європарламенту перетворився для Орбана на затяжну політичну битву.
А найголовніше те, що у фіналі Орбан цей бій катастрофічно програв.
Було очевидно, що виступ у Страсбурзі не стане легкою прогулянкою, але навряд чи Орбан очікував настільки невдалої поїздки до столиці європейського парламентаризму.
Дебати не тільки підтвердили ізоляцію Орбана в ЄС (що вже давно не є новиною), а перетворили його на persona non grata. Конфлікт пішов ще далі. Всупереч правилам європейської політики, у Страсбурзі прем’єру Угорщини зараз відкрито та публічно бажають провалу та відставки, причому це збирає майже консенсус!
Інша червона лінія, яка відтепер щезла (і це стало несподіванкою навіть для самого Орбана!) – те, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, якій за посадою необхідно постійно шукати компроміс з лідерами держав, вирішила відкрито зайняти сторону у конфлікту Орбана з рештою ЄС.
Та найболючішим ударом для Орбана став майбутній вплив цих дебатів на внутрішню політику Угорщини. У Страсбурзі угорський правитель програв кілька раундів своєму головному супернику Петеру Мадяру.
Певним позитивом могла стати хіба що показна та гаряча відданість його однопартійців (яка, втім, викликала асоціації з Північною Кореєю).
Чи мав Орбан якусь мету у поїздці до Страсбурга? Є підстави вважати, що він прагнув показати свою конструктивність, щоб уникнути повного провалу угорського головування у Раді ЄС. Утім, ця мета поки залишається не досягнутою. У цьому тексті ми пояснимо, чому.
Від успіху до провалу
Відносини Віктора Орбана з Європейським Союзом не є дружніми вже багато років поспіль, але з плином часу вони стають дедалі складнішими. П’ятиразовий угорський прем’єр звик шантажувати ЄС, і Україна та війна стала для нього просто зручним інструментом (нічого особистого, просто боротьба за великі гроші). При цьому урядова пропаганда в Угорщині послідовно демонізує ЄС і покладає на нього усі проблеми країни.
На особистому рівні Орбан має давні суперечки з низкою західноєвропейських урядовців. Але найбільші критики угорської авторитарної держави – це все ж євродепутати. Попередні скликання Європарламенту навіть ухвалювали спеціальні рішення про те, що Угорщина перестала бути демократією і більше не відповідає критеріям членства в ЄС.
Втім, угорсько-європейське протистояння та механізми покарання – це тема окремих публікацій, яку ЄвроПравда не раз висвітлювала.
А зараз важливо підкреслити, що Європарламент – це давній і твердий противник Віктора Орбана.
То навіщо ж він приїхав до Страсбурга?
Як відомо, у другому півріччі 2024 року Угорщина головує в Раді ЄС, і для угорського лідера це важлива подія – як електорально (він має показати гордим угорським виборцям, що їхня держава має вплив), так і політично (успішне головування дає Орбану більше важелів у торгівлі з іншими державами ЄС у поточних, у тому числі економічних питаннях).
А оскільки у ЄС є традиція, що прем’єр головуючої держави один раз на пів року робить звіт перед європарламентарями про свою програму – то Орбан дійсно мав приїхати до Страсбурга, навіть розуміючи, що його там не дуже люблять.
Утім, угорський лідер не обмежився короткою обов’язковою програмою.
Він вирішив "завоювати" Страсбург.
Віктор Орбан провів тут два дні, і початок виявився надихаючим для нього. Після пресконференції в будівлі ЄП, що зібрала аншлаг, після зустрічі з дружніми до нього ультраправими євродепутатами Орбан навіть написав кілька постів про захоплення власними успіхами.
А потім він прийшов до пленарної зали – і це стало справжнім холодним душем.
Складно згадати іншого політичного лідера, якого Європарламент зустрічав би настільки вороже.
"Пане Орбане, вам тут не раді. Це дім європейської демократії, а не корупції, брехні, пропаганди і авторитарного правління", – це звернення співголови фракції "Зелених" Террі Райнтке є концентрованим виразом того, як євродепутати відреагували на виступ угорського лідера.
В якийсь момент президентці Європарламенту Роберті Метсолі довелося навіть заспокоювати колег і нагадувати їм, що "тут не "Євробачення" – бо частина депутатів, бажаючи зачепити Орбана, почала співати пісню "Bella ciao" ("Прощавай, красуне"). А коли дебати завершилися, Орбан був змушений йти з зали під недоброзичливе гудіння з трибун.
Але першим кроком до конфронтації була все ж промова самого Орбана.
Брехня без меж та Європа без України
Треба наголосити: вступна промова гостя не містила прямих образ на адресу Європи або чогось подібного, і це було навіть нетипово для угорського прем’єра. Навпаки, відчувалося, що він намагається побудувати діалог з євродепутатами.
Віктор Орбан старанно обходив точки минулих конфліктів з ЄС і підкреслював, що він непокоїться про добробут Європи в цілому та про ефективність європейської спільноти. Мовляв, Угорщина готова підставити своє плече, співпрацювати з Європарламентом тощо.
Він також згадував про деякі реальні та важливі для ЄС проблеми (як-от "ризик розпаду Шенгенської зони").
Однак виступ Орбана був переповнений відвертою брехнею та маніпуляціями.
Це було настільки очевидним, що не могло лишитися без реакції.
Наприклад, те, що лідер Угорщини – держави, уряд якої стикається зі звинуваченням у розбурхуванні гомофобії у своєму суспільстві заради виборчих бонусів, – взявся говорити про проблеми з "гомофобією в ЄС через мігрантів". Згодом чимало європарламентарів послалися на цей епізод.
Вас, напевно, цікавить, що Орбан говорив про Україну?
А нічого!
Немов не помічаючи війну, він, втім, заговорив про розширення ЄС – але не у контексті України. Віктор Орбан взявся обґрунтувати думку, що ЄС має сконцентруватися на Західних Балканах (і, відповідно, відкласти переговори з Україною та Молдовою, але напряму Орбан цього казати не став). Понад те, Орбан заявив, що кілька балканських країн-кандидатів "вже зараз відповідають технічним критеріям" для вступу і, мовляв, їхній вступ політично блокується.
Ця сенсаційна заява – брехлива від початку до кінця, технічна оцінка стану євроінтеграції каже про величезні проблеми та майже нульовий прогрес в усіх балканських державах.
Наразі пріоритетом ЄС, на думку Орбана, має стати вступ Сербії. Те, що переговори з цією державою фактично заморожені через орієнтацію Сербії на РФ і її відмову запроваджувати санкції, він згадувати не став.
А от про потребу зняти санкції ЄС з Росії – згадав напряму, і навіть виклав детальне обґрунтування. "Продуктивність праці в ЄС зростає повільніше, ніж у конкурентів, наша частка у світовій торгівлі зменшується. У ЄС бізнес платить у 2-3 рази більше за енергоносії, ніж у США, а за газ – у 4-5 разів більше. Тому відхід від російських енергоносіїв поставив під загрозу зростання європейського ВВП", – пояснив він.
Після угорського прем’єра слово надали президентці Єврокомісії; за процедурою, їхні виступи мали б бути пов’язаними чи навіть спільними. Бо ж головуюча держава і "європейський уряд" разом керують Європейським Союзом і мають тісно співпрацювати та координуватися.
Але не у випадку з Угорщиною.
Достеменно невідомо, чи планувала Урсула фон дер Ляєн від початку відповідати так жорстко, чи дещо змінила свою промову на підставі брехні, яка пролунала.
Але можна стверджувати: цей день став вододілом у відносинах Орбана з Єврокомісією.
Складно пригадати настільки жорсткий "наїзд" на чинного лідера держави ЄС від чинної керівниці Єврокомісії.
Вона не стала обмежуватися пасажами-натяками, що неприємні для Будапешта, але не є новими. (Ось, до прикладу, розлога цитата президентки: "У ЄС є ті, хто звинувачує у війні не загарбника, а жертву, ті, хто бачить причиною війни не жагу Путіна до влади, а жагу України до свободи. Тож я хочу запитати, чи звинувачують вони так само угорців у радянському вторгненні 1956 року". По тексту можна припустити, що тут йдеться про Орбана, але ж чіткої згадки немає!)
У якийсь момент фон дер Ляєн перейшла до адресних звинувачень і заявила, що саме угорський уряд "єдиний у ЄС рухається у протилежному напрямку (від решти держав), віддаляючись від єдиного ринку".
Президентка ЄК звинуватила особисто Орбана та його уряд у дискримінації і безпідставному тиску, а також, по суті, у корупції ("державні контракти здебільшого дістаються невеликій групі бенефіціарів", заявила вона).
Урсула фон дер Ляєн окремо зупинилася на тому, як Орбан зараз намагається допомогти Путіну і зняти санкції з РФ, прикриваючись маніпулятивними аргументами, та "замість того, щоб шукати альтернативні джерела, шукає шляхи і далі купувати паливо в Росії". А ще – дорікнула тим, що Угорщина створює шлях для в’їзду росіян до ЄС без безпекових перевірок (і тим самим підриває цілісність шенгенської зони, про яку на словах так непокоїться угорський лідер).
Це – не повний перелік звинувачень, але тональність виступу цей опис передає.
Конфлікт по спіралі
Було схоже, що такий розвиток подій заскочив Віктора Орбана зненацька.
"Уся ця ліва брехня про Угорщину та політична пропаганда від євродепутатів зрозуміла, ви ж члени Парламенту. Але я був дуже здивований тим, що почув від голови Комісії", – заявив він, коли знову отримав право виступу – вже після того, як виступили і фон дер Ляєн, і лідери політичних фракцій.
У відповіді Орбан вже відійшов від спроб бути нейтральним і пішов на ескалацію конфлікту з президенткою ЄК, раз вже той став відкритим і неприхованим.
Та й від згадок про Україну угорський лідер перестав дистанціюватися – втім, лише підтвердивши, що просуває у ЄС російські наративи.
Він, зокрема, поклав на Урсулу фон дер Ляєн частину відповідальності за "українську поразку"
"Якщо ми хочемо перемогти, ми повинні спочатку мати мужність визнати, що ми йдемо до поразки. Бо правда полягає в тому, що ми програємо на українському фронті. Євросоюз, у тому числі завдяки президентці ЄК, веде помилкову політику війни. Нам потрібно змінити програшну стратегію", – заявив він, закликавши до "комунікації, прямих та непрямих контактів" (це не прозвучало напряму, але з контексту випливає, що йдеться про контакти з державою-агресором).
Орбан, очевидно, розумів, що такі заяви – шлях до ізоляції. Але куди вже більше?
І дійсно, перебіг дебатів можна описати фразою "усі, крім ультраправих – проти Орбана".
Навіть група "Європейських консерваторів і реформістів" (ЄКР), яких часом також зараховують до крайніх правих, наголосила, що не може бути на боці Орбана, у тому числі через його проросійськість.
"Ми поділяємо низку цілей, викладених у вашій програмі. Але як друг, я маю сказати, що є речі, які ми не поділяємо. В Європі є внутрішній ворог, але у нас також є зовнішні вороги, які набагато небезпечніші. І ви, здається, не усвідомлюєте, що наш ворог – це альянс Китаю, Росії, Ірану і Північної Кореї", – звернувся до Орбана співголова ЄКР Нікола Прокаччіні у зверненні від імені групи, яке виявилося несподівано коротким – бо підтримувати угорського лідера консерватори, що мали би бути партнером угорської влади, не мали змоги.
А інші групи не стримувалися у критиці.
Найяскравішим виявився виступ очільника Європейської народної партії Манфреда Вебера, який дуже наочно – у паралелях з 2011 роком, коли Орбан вже був прем’єром Угорщини і також головував у Раді ЄС, – показав, наскільки глибокою є ізоляція офіційного Будапешта зараз.
"Під час головування 2011 року ви зустрічалися з усіма лідерами ЄС та інституцій Євросоюзу. Ви були в центрі Європи. Сьогодні ніхто не хоче вас бачити. У 2011 році ви провели 44 зустрічі на високому рівні в Будапешті. Сьогодні ніхто не хоче приїжджати до Будапешта. Тоді ви були в центрі Європи. Сьогодні ви ізольовані. Вам варто відповісти для самого себе: чому ніхто не хоче з вами говорити?" – пояснив він.
Лунали заяви і про те, що допускати Угорщину до головування було помилкою (у заяві від лівих). А голова групи лібералів "Оновити Європу" Валері Айє закликала ініціювати проти Угорщини процедуру позбавлення її голосу.
"Для вас основою є корупція. Це фундамент вашого режиму, який забезпечує статок вашому зятю, який збагатився на фіктивних тендерах, і вашому другу дитинства, який з сантехніка за одну ніч став бізнес-магнатом, – звернулася вона до Орбана. – Єдине, що ви готові прийняти від Європи – це гроші. Ви не наважуєтеся закликати до виходу Угорщини з Європи лише тому, що ви залежите від Європи, та тому, що ви знаєте, що угорці не підуть за вами".
Боротьба за угорців
Примітна деталь: не лише Валері Айє, а й велика кількість виступаючих – і голів фракцій, і пересічних депутатів – підкреслювали, що вони розмежовують угорський народ і угорську владу.
Ба більше, з цієї теми почала свій виступ також Урсула фон дер Ляєн і нею ж вона закінчила промову, та й усередині промови поверталася до цього розмежування. Звісно, президентка ЄК утрималася він прямих заяв про те, що не визнає Орбана обраним представником угорського народу – це було би занадто жорстко навіть для нинішнього етапу їхнього конфлікту – але ця думка чітко читалася.
"Угорський народ повинен користуватися всіма перевагами нашого єдиного ринку", – пояснювала вона, наголошуючи на тому, що влада Угорщини цей ринок розвалює.
А фінал її промови взагалі не лишав різночитань: у Брюсселі роблять ставку на те, щоби громадяни Угорщини зрештою проголосували за ту владу, яка дійсно поверне їхню державу до ЄС. "Дозвольте мені на завершення звернутися до угорського народу. Ми – одна сім'я. Ваша історія – це наша історія. Ваше майбутнє – це наше майбутнє. 10 мільйонів угорців – це 10 мільйонів вагомих причин для того, щоб продовжувати формувати наше майбутнє разом", – наголосила вона.
Найдалі пішов Манфред Вебер.
Всупереч неписаним правилам міжнародної політики, він взявся напряму говорити про потребу відставки прем’єр-міністра Угорщини та чинної влади загалом і висловив переконання, що це скоро станеться. "Я знаю, що ви нервуєте через це, але я вам скажу: партія "Тиса" і Петер Мадяр переможуть вас в Угорщині. Пане Орбане, ви – минуле", – заявив німецький депутат.
Та найбільше приниження Орбану вчинив сам Петер Мадяр.
"Європейська правда" детально розповідала про нього і його партію, що набирає популярності (детальніше – у статті "Альтернатива для Угорщини").
Досі Орбан намагався "не помічати" свого противника і робив це свідомо – демонструючи виборцям, мовляв, я є реальним державним діячем, а цей новачок не заслуговує на вашу увагу. Навіть обрання Мадяра євродепутатом не змінило цей підхід. Хоча ні для кого у політиці Угорщини не є секретом, що саме Мадяр є головним політичним ворогом прем’єра та загрозою для нього.
Поїздка до Страсбурга вивела лідера Угорщини з зони комфорту.
Петер Мадяр записався на виступи на дебатах, деякий час стояв неподалік від Орбана, позаду нього, а коли оголосили про його виступ – пішов не до трибуни, а до місць угорської делегації, і відразу простягнув руку держсекретарю з питань ЄС Яношу Бока, який сидів поруч з Орбаном. Той – схоже, навіть не зрозумівши, що відбулося, – потиснув Мадяру руку, після чого той запропонував рукостискання самому Орбану.
І все це – під прицілом фото− та відеокамер
Настала незручна пауза. Та зрозумівши, що він тепер не має вибору, Орбан потиснув руку своєму опонентові.
Те, що це фото тепер стане одним з елементів кампанії Мадяра, не викликає сумніву. Та й вже зараз угорські медіа пишуть, що це рукостискання стало символом того, що для Орбана Петер Мадяр тепер – політик його ж рівня. І це дійсно важливіше, ніж яскравий, але передбачуваний виступ Мадяра, який говорив угорською, апелюючи насправді не до євродепутатів, а до виборців Орбана, і доводячи їм, що за роки керівництва чинної влади "Угорщина перетворилася з яскравої зірки на найбільш корумповану країну Європи".
І на завершення.
Складно сказати, чи розраховував Орбан, що у дебатах йому допоможуть його однопартійці. Утім, виступи євродепутатів партії "Фідес" не запам’яталися яскравістю, а викликали зовсім інші думки. Часом навіть було враження, що це з’їзд комуністичної партії Китаю чи КНДР.
"Ми пишаємося тим, що наш прем'єр-міністр реалістично оцінює ситуацію, говорить про проблеми в Європі, а також робить конкретні пропозиції. Пане прем’єре, ви можете і ваші виборці можуть покластися на нас по всій Європі", – "переконувала" усіх слухачів угорка Кінга Гал, що виступала від імені його фракції "Патріоти за Європу".
І це лише посилило відчуття того, наскільки провальним став для Орбана візит до Страсбурга.
