Таємницю Стоунгенджа розгадано: вчені з'ясували значення загадкової споруди
Гігантське кам’яне коло було символом прадавньої британської єдності.
Однією із найбільших загадок мегалітичного комплексу Стоунгенджа, збудованого у графстві Вілтшир понад 5000 років тому, було походження велетенських кам’яних плит, із яких він споруджений. Відомо, що будівельники привезли їх аж із південно-західного Уельсу та північно-східної Шотландії.
У статті, опублікованій в Archeology International, вчені з Університетського коледжу Лондона та Університету Аберіствіту припускають, що прадавні шотландці та валлійці привезли своє місцеве каміння до Вілтшира як внесок до символу британської єдності, повідомляє dailymail.
Автори вважають, що будівельники Стоунгенджа намагалися встановити “політичне об’єднання та спільну ідентичність на більшій чи навіть усій території Британії”.
“Поєднання цих незвичайних і чужорідних скель... символізувало та втілювало далекі та віддалені спільноти в складному матеріалі”, - йдеться у публікації.
Науковці зазначили, що ця монументальна споруда була вираженням єдності між людьми, землею, предками та небесами.
“Той факт, що всі його камені походять із віддалених регіонів, що робить його унікальним серед понад 900 кам’яних кіл у Британії, свідчить про те, що це кам’яне коло могло мати політичне, а також релігійне призначення”, — сказав провідний автор професор Майк Паркер Пірсон з Інститут археології Університетського коледжу Лондона.
За його словами, ця споруда символізувала об’єднання для народів Британії, відзначаючи їхні вічні зв’язки зі своїми предками та космосом.
Незважаючи на те, що Англія, Шотландія та Уельс не існували як окремі країни, коли будувався Стоунгендж, ця споруда справді репрезентує всі три частини Британії.
Дослідники кажуть, що вівтарний камінь Стоунгенджа, який лежить в центрі кола, це велетенський сіро-зелений пісковик, походить із Шотландії, за 1000 км від споруди. Можливо, він був привезений як внесок або подарунок жителям півдня.
Інші, так звані “блакитні камені” могли бути привезені людьми з пагорбів Преселі на південному заході Уельсу як власний внесок у закріплення “політичного об’єднання чи священного миру”.
Відомо, що Стоунгендж використовувався як кладовище для кремації переважно дорослих чоловіків і жінок протягом приблизно п’яти століть у своїй ранній історії. Експерти кажуть, що майже половина людей, похованих тут, жили десь за межами рівнини Солсбері, люди історично збиралися тут здалеку.
“Подібність в архітектурі та матеріальній культурі між Стоунгенджем і північною Шотландією тепер має більше сенсу”, — додав професор Пірсон.
Вважається, що протягом тисячоліть люди збиралися в Стоунгенджі під час літнього та зимового сонцестоянь, щоб проводити ритуали та церемонії, пов’язані зі зміною пір року.
