Індекс корупції 2024: Україна втрачає позиції через відсутність реформ
Цьогорічні результати сигналізують про певний застій у боротьбі з корупцією. Важливим фактором є формальний підхід до реалізації реформ, а також свідоме їх затягування, що впливає на загальний прогрес у цій сфері.
У 2024 році Україна отримала 35 балів зі 100 можливих у Індексі сприйняття корупції (CPI), посівши 105 місце серед 180 країн. Це означає незначне падіння позицій порівняно з 2023 роком, коли країна піднялася на три бали. Про це мовиться на сайті Transparency International Ukraine.
Попри це, основні драйвери змін залишаються ті ж – реформи, спрямовані на євроінтеграцію та виконання міжнародних зобов'язань.
Однак, цьогорічні результати сигналізують про певний застій у боротьбі з корупцією. Важливим фактором є формальний підхід до реалізації реформ, а також свідоме їх затягування, що впливає на загальний прогрес у цій сфері. Виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик зазначив, що хоча падіння на один бал не є критичним, це "тривожний сигнал" для влади, що в антикорупційних зусиллях ще потрібно значно більше.
"Мінус один - це поки не показник падіння, але він свідчить про початок стагнації. Тривалість реформ і їх реальна якість мають бути на порядок вищими, адже Україна зараз стоїть на порозі важливих міжнародних відносин і євроінтеграції", - зазначив Боровик.
Дослідження Індексу сприйняття корупції враховує вісім оцінок, зібраних протягом періоду з лютого 2021 року по вересень 2024 року. За цей час спостерігалося як поліпшення результатів у деяких аспектах, так і значні негативні тренди, зокрема у питаннях політичної корупції.
Зокрема, позитивними чинниками, що підвищили результат, стали відновлення публічного е-декларування, ухвалення антикорупційних програм, оновлення законодавства, а також активна робота антикорупційних органів, таких як НАБУ та САП. Упродовж останніх двох років Вищий антикорупційний суд виніс понад 140 вироків у справах топкорупціонерів.
Проте, чимало негативних факторів також вплинули на сприйняття корупції в Україні: саботаж реформ, спроби політичного тиску на журналістів, а також скандали в таких сферах, як закупівлі Міноборони та відбудова.
Як показує досвід сусідніх країн, проблема застою в боротьбі з корупцією характерна для багатьох держав, які рухаються до ЄС. Україна зберігає певні переваги перед Росією та Білоруссю, однак для подолання стагнації й подальшого прогресу важливо зосередитися на реалізації міжнародних зобов'язань та активних реформах.
Три основні документи, що можуть визначити подальший шлях України у боротьбі з корупцією, це: Ukraine Facility Plan, звіт ЄС щодо України та програма МВФ в межах Механізму розширеного фінансування.
Водночас, Росія втратила ще 13 позицій у світовому рейтингу сприйняття корупції і опустилася на 154-е місце з 180 можливих. Результат Росії у національному корупційному індексі знизився на 4 бали, до 22, що є найгіршим показником за весь час існування цього дослідження. Росія, пропустивши вперед країни Східної Європи та більшість республік колишнього СРСР, опинилася на рівні з Гондурасом і Ліваном.
Як показує звіт Transparency International, ситуація з корупцією в Росії гірша, ніж в Іраку (140-е місце), Конго (150-е місце) та Центральноафриканській Республіці (149-е місце). Однак вона дещо краща, ніж в Зімбабве, Чаді (158-е місце) і Бурунді (165-е місце). З країн пострадянського простору, лише Таджикистан (164-е місце) та Туркменістан (165-е місце) мають нижчі показники.
Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) - показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Сама організація не проводить власних опитувань. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів.
Ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня. Індекс оцінює сприйняття корупції лише в державному секторі.
CPI включає точку зору представників бізнесу, інвесторів, дослідників ринку тощо. Він відображає точку зору приватного сектору та його сприйняття корупції в публічному секторі.
Важливо пам’ятати, що CPI вимірює саме сприйняття, а не фактичний рівень корупції. Вищий результат однієї країни у порівнянні з іншою не означає, що в першій менше корупції, ніж у другій - це означає, що перша сприймається як менш корумпована.
Методологія CPI отримала гриф затвердження від Єврокомісії за її надійний статистичний підхід.
CPI охоплює сприйняття корупції в публічному секторі експертами, зокрема: хабарництво; розкрадання публічних коштів; кумівство на державній службі; захоплення держави; здатність уряду впроваджувати механізми забезпечення доброчесності; ефективне переслідування корупціонерів; надмірну бюрократію; наявність відповідних законів про розкриття фінансової інформації, запобігання конфлікту інтересів та доступ до інформації; забезпечення захисту викривачів, журналістів та слідчих.
.jpeg)
.jpeg)
