У Франції під селом знайшли посудину з десятками тисяч монет
Гончарні вироби акуратно встановили в спеціальні заглиблення, викопані в долівці давньоримського житлового будинку.
Археологи виявили три ємності, заповнені тисячами римських монет, у маленькому селі Сенон у Франції, де продають найдорожче варення у світі. Ці контейнери, закопані під підлогою стародавнього будинку майже 1800 років тому, могли вміщувати більш як 40 000 монет. Про це повідомляє The Daily Galaxy.
Знахідку зроблено під час розкопок, які проводить Національний інститут превентивних археологічних досліджень (INRAP) на північному сході Франції.
Зазначається, що посудини - амфори - були акуратно розміщені в спеціально виритих ямах у підлозі римського житлового будинку. Хоча скарби монет часто пов’язують із часами небезпеки чи конфліктів, спосіб розміщення цих ємностей дозволяє припустити, що вони могли слугувати давнім способом накопичення заощаджень.
За словами нумізмата Венсана Женев'єва, який досліджує ці монети, в першій ємності було приблизно 38 кілограмів монет, що становить близько 23 000-24 000 штук. Друга ємність важила близько 50 кілограмів і, ймовірно, містила від 18 000 до 19 000 монет (така оцінка була зроблена на основі монет, що були витягнуті з її зламаної горловини).
Прихована колекція монет, вбудована в стародавній будинок
Три ємності були знайдені в житловій зоні поселення, а не в якому-небудь окремому сховищі. Археологи встановили, що амфори були поміщені в спеціально підготовлені ями в середині приміщення, причому їхні горловини знаходилися на одному рівні з підлогою.
Важливо, що таке незвичне розташування вказує на те, що ємності мали залишатися доступними. Замість того щоб одразу закопати їх і забути, власники могли відкривати їх і використовувати вміст за потреби.
Цю гіпотезу підтверджують деякі деталі. За даними, на краях двох посудин було виявлено прилиплі монети; це свідчить про те, що люди додавали нові монети вже після того, як ємності було поміщено в землю, але до того, як поглиблення було остаточно засипано.
Будинок, у якому знайшли ємності, був частиною більшого поселення з кам’яними будівлями, підвалами, майстернями з печами та системами підігріву підлоги. Неподалік також знаходилося римське укріплення. Римські монети відкривають забуту історію.
Найімовірніше, ці монети були заховані в період між 280 і 310 роками нашої ери - незабаром після падіння Галльської імперії. Ця держава, що відійшла від Риму, контролювала Галлію та прилеглі території у 260–274 роках, перш ніж імператор Авреліан повернув їх під владу Риму.
Серед знахідок є монети з портретами Вікторіна, Тетріка I та Тетріка II - правителів, пов’язаних із Галльською імперією. Ці монети допомагають науковцям зрозуміти, які грошові знаки були в обігу в регіоні під час політичних змін.
Згідно з офіційною інформацією, ця знахідка не обов’язково є скарбом, захованим через якусь раптову загрозу. Розташування ємностей у будинку та свідчення того, що монети були поміщені туди пізніше, свідчать про більш прозаїчне призначення: тривале зберігання заощаджень. У статті підкреслюється:
"У цьому районі вже відомо про приблизно 30 інших скарбів римських монет, однак лише деякі з них дають настільки детальну інформацію про те, де і як зберігалися гроші".
Римське багатство, приховане на 1800 років
Стародавнє поселення проіснувало недовго. На початку IV століття його знищила потужна пожежа; хоча згодом поселення було відновлено, наступна пожежа зрештою призвела до того, що люди залишили ці місця.
Цікаво, що одна з трьох ємностей була забрана ще в давнину. У ямі, де вона колись стояла, залишилися лише три монети - мізерний свідок того, що тут зберігалося раніше.
Дві інші ємності залишалися прихованими від поглядів доти, доки їх не виявили під час сучасних розкопок. Пролежавши в землі майже дві тисячі років, ці монети тепер дають можливість заглянути в просту, але цікаву сторону життя римлян: як люди зберігали свої гроші в своїх домівках.
Нагадаємо, що попри відсутність дозволів від української влади, російські археологи продовжують незаконні розкопки в окупованому Криму та на Херсонщині, а їхні результати згодом з'являються на сторінках російських наукових видань.
