"Пошкодження мостів спричинить шалений хаос. Доведеться використовувати мости за межами столиці", - економіст Іван Ус
За словами експерта, ідея атакувати київські мости існує вже давно
Економіст Іван Ус розповів ЗМІ, як російські удари по мостах через Дніпро вплинуть на роботу бізнесу, логістику та ціни, чи загрожують Києву масові звільнення та як забезпечити сполучення між берегами у разі тривалих перебоїв.
Російські окупанти вчора, 1 жовтня, почали атакувати реактивними дронами Південний міст у Києві, і вже сьогодні зранку у столиці спостерігається транспортний колапс у русі між берегами столиці.
Удари по мостах можуть мати наслідки не лише для транспортного сполучення, а й для роботи бізнесу, логістики та економічної активності столиці. Через ускладнення руху тисячі працівників можуть витрачати більше часу на дорогу, а бізнес – зазнавати додаткових логістичних витрат та втрачати клієнтів.
Про те, якими можуть бути економічні наслідки атак на транспортну інфраструктуру Києва, чи є ризик закриття підприємств і як місто може адаптуватися до проблем із переправами через Дніпро, УНІАН розповів головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
Повітряні тривоги вже змушують бізнес зупиняти роботу, а тепер під загрозою ще й транспортне сполучення через удари по мостам у Києві. Як за таких умов забезпечити безпеку людей і не допустити зупинки економіки?
Зрозуміло, що це не випадкові удари. Ідея атакувати київські мости існує давно, просто зараз вона почала втілюватися в життя.
Це відбувається в момент, коли в Україні зрозуміли, що постійні повітряні тривоги через російські дронинегативно впливають на економіку. Економіка не може нормально працювати, коли постійно відбуваються зупинки. Саме тому була запроваджена система двох зон – жовтої та червоної. Це, безумовно, мало б полегшити економічне життя в державі.
Подивимося, як буде зараз уряд реагувати. На мою думку, від цієї системи не варто відмовлятися, її потрібно адаптувати: зменшувати зони ризику залежно від того, де фіксуються дрони і які регіони безпосередньо перебувають під загрозою.
Наприклад, в "Укрзалізниці" на запитання, як працівники реагують на тривоги, пояснювали: якщо червона зона – всі йдуть в укриття. Якщо жовта, працівники отримують інформацію про місцезнаходження дронів, і якщо вони не перебувають поблизу потяга, жодних додаткових дій не вживають. Подібний підхід можна застосовувати ідо економіки в цілому.
Якими можуть бути наслідки ударів по мостах у Києві, якщо Росія продовжить такі атаки? Наскільки серйозними будуть перебої?
Слід розуміти, що рівень руйнувань від ударів дронами обмежений – вони не здатні просто зруйнувати капітальну споруду. Але ризики для пересування мостами присутні.
Відповідно, можуть бути запроваджені певні обмеження на рух через мости, залежно від рівня загрози. Зараз у нас є жовта та червона зони. Можливо, з'явиться якийсь проміжний формат – умовно "жовто-червона" зона.
Тобто загалом діятиме жовта зона, але в разі наближення дронів до конкретної ділянки вона може тимчасово переходити в червону, і рух через міст буде заборонятися.
Тут уже потрібні чіткі протоколи: за яких умов перекривається рух, як швидко він відновлюється і як організовується пропуск людей та транспорту через мости.
Якщо такі обмеження руху стануть регулярними, які основні економічні ризики це створюватиме для Києва?
Я б виділив кілька груп ризиків.
Перша – це втрата робочого часу. Удари по мостах створюють складнощі для сполучення між берегами Дніпра. Дорога людини з роботи додому і назад може стати на годину або навіть дві довшою.
Відповідно, знижується загальна продуктивність праці через втому працівників. Людина довше добирається на роботу, довше повертається додому, витрачає більше сил. Це безпосередньо впливає на її працездатність.
Другий момент – це, безумовно, удари по малому бізнесу. Падає відвідуваність кав'ярень, магазинів, закладів сфери послуг. Люди менше пересуваються містом, менше ходять по магазинах, менше купують.
Бізнес менше функціонує, менше сплачує податків. Далі ланцюгова реакція: зменшується торговельнавиручка та, відповідно, податкові надходження. Тобто тут також є проблеми.
Третя група – логістичні ризики. Перенаправленнявантажопотоків на альтернативні маршрути означає збільшення витрат. Наприклад, якщо частину транспорту доводиться спрямовувати через Дарницький міст, це збільшення витрат пального та вища собівартість перевезень. А це буде перекладатись на покупців продукції, отже, товари стають дорожчими, отже, інфляція зростає. Крім того, постачання товарів може відбуватися повільніше.
Четверта група – психологічний тиск. Тобто знижується відчуття безпеки.
Адже коли прилітає по Академії наук в центрі України, по лікарнях, по житлових будинках, то люди живуть, як то кажуть: якщо раніше пережив ніч – і добре, а тут вже пережив наступну годину – і добре.Коли людина постійно перебуває в очікуванні наступного удару, це сильно б'є по нервовій системі, а від нервів буде погіршуватись загальний стан здоров'я
І це, крім психологічного тиску, б'є по діловій активності та інвестиціях. Як можна планувати інвестиції, коли ти не знаєш, що буде за годину?
Чи є ризик, що через проблеми з доступом працівників і логістикою частина підприємств просто не витримає і закриється?
Ризик, безумовно, присутній, але це не означає, що підприємства обов'язково закриватимуться.Елементарно тому, що все ж таки бізнес хоче виживати за будь-яких умов. Крім того, закриття – це ризик втратити клієнтів.
Класичний приклад – початок повномасштабної війни. Ті перукарні, які тоді закрилися, втратили частину клієнтів. Люди почали шукати тих, хто продовжував працювати. І коли заклади знову відкрилися, клієнти вже говорили: "Ми знайшли собі нові точки".
Тому для бізнесу повністю закриватися – це ризиквтратити шанс повернутися на ринок. Через це я думаю, що понад 70% бізнесів продовжуватимуть працювати.
Наскільки серйозною може стати проблема доступу працівників до робочих місць? Як столична влада може відреагувати на цю ситуацію?
Тут, на мою думку, місту доведеться шукати альтернативні способи переправи через Дніпро.
По-перше, я думаю, що може бути запроваджений інститут річкових перевезень. У Києві ми про це практично не думали, але це дуже логічно.
Навіть пороми, можливо, з'являться, які будуть курсувати між Лівим та Правим берегом. Зрозуміло, що тут вимоги до безпеки будуть ті самі, що й на мостах. Але все ж таки транспорт, який буде пересуватись річкою, це дрібніша ціль для ураження, і ставка може бути на те, що їх не стануть атакувати.
Я не знаю, наскільки реально побудувати тунель під Дніпром. Але, як на мене, зараз Києву бракує такого альтернативного сполучення.
В окремих європейських містах під річками побудовані тунелі. Це дає альтернативу мостам. Зараз варто хоча б провести розрахунки й оцінити, наскільки технічно та економічно можливе створення такого маршруту під Дніпром.
Досі ми бачили удари по мостам дронами, але вінформпросторі шириться інформація про плани РФ застосувати "Іскандери". Якщо припустити більш серйозний сценарій – значне пошкодження одного або кількох мостів і тривалий колапс із пересуванням між берегами Дніпра, – якими можуть бути наслідки для Києва?
Зрозуміло, що це буде шалений хаос. Я не зустрічав оцінок, які б дозволяли чітко порахувати можливі втрати, але перше, що треба буде зробити, цеякнайшвидше створити альтернативне сполучення між берегами Дніпра.
Потрібні будуть додаткові витрати, зокрема на поромні переправи. Можливо, доведеться розглядати і варіант з понтонами.
Щодо будівництва тунелю під Дніпром, зрозуміло,все ж, що це роки, тому навряд чи про це можна зараз говорити. І не впевнений, що це можна зробити.
Які ще варіанти сполучення? Можливе використання мостів за межами Києва, але це означатиме значне збільшення відстаней і часу в дорозі.
Тому найпростішим рішенням, яке одразу спадає на думку, є пороми. Інше питання - наскільки швидко Київ отримає ці пороми і чи здатні ми їх виробити в наших реаліях сучасної України.
Бізнес уже зазнає значних втрат через тривалі тривоги – година простою, за оцінками Мінекономіки, коштує нам 2 млрд грн. Якщо перебої з транспортом триватимуть, наскільки вони можуть зрости, який додатковий вплив на ціни та інфляцію це матиме?
Безумовно, вплив буде і на інфляцію. За такого сценарію суттєво подорожчають і продукція, і логістика.
Якщо взяти навіть апокаліптичний сценарій, за якого в Києві будуть зруйновані всі мости, доведеться використовувати мости за межами столиці. І тоді виникає питання, наскільки вони готові прийняти додаткові вантажопотоки і чи витримають таке навантаження.
Наразі немає достатньо оцінок, які дозволили б назвати конкретну цифру втрат, але погіршення ситуації очевидно буде.
Інше питання, чи вдасться Росії реалізувати такий сценарій. Для масштабного знищення мостів потрібна концентрація значної кількості засобів ураження. Їм треба буде відправляти великі рої дронів, концентрувати їх всі на наших мостах, при цьому не чіпати абсолютно нічого іншого – тобто це ж треба вивільнити їх з інших напрямків.
Якщо Україна зможе забезпечити біля мостів гарнупротиповітряну оборону і мати достатньо засобів для знищення дронів, може так трапитися, що Росія витратить велику кількість дронів на атаки, але не досягне поставленої мети.
А тут ще проблеми можуть виникнути у них з виробництвом цих дронів, адже там одне з виробництв в ланцюжку їх створення було зруйновано на днях.
Скажу так: ризики, безумовно, є, але вірогідність, що, грубо кажучи, будуть зруйновані всі мости – як на мене, не висока.
Щоб повністю зруйнувати міст, його треба на місці підривати. Наприклад, міст через Дніпро в Херсоні був зруйнований після підриву під час відступу російських військ. Не факт, що такого самого результату можна було б досягти лише ракетними чи дроновими ударами. Зараз, так, Південний міст пошкоджений, але ще подивимось, наскільки суттєво.
Якщо транспортні проблеми стануть тривалими, чи варто працівникам, які живуть на одному березі, а працюють на іншому, вже зараз думати про зміну місця проживання або дистанційну роботу?
Щодо оренди житла, до речі, варто думати. Якщо ваша робота пов'язана з одним берегом, а живете ви на іншому, принаймні, варто розглянути можливість переїзду ближче до роботи.
Я розумію, що це всім не вдасться зробити. Тому треба оцінювати, наскільки фізично необхідна присутність на робочому місці. Якщо роботу можна виконувати дистанційно, то проблема значною мірою знімається.
Якщо ж фізична присутність необхідна, тоді варто визначатися, наскільки ця робота важлива, і, можливо, розглядати альтернативні варіанти. Але загалом, якщо ризики зростатимуть, бажано жити на тому ж березі, де розташоване місце роботи.
Чи варто зараз очікувати хвилі звільнень через транспортні проблеми?
Думаю, що одразу цього не буде. Потрібен певний час – щонайменше до завершення осені – тому що все ж таки зараз це шок, і треба буде подивитись, наскільки система зможе працювати.
Наприклад, якщо дуже швидко вдасться налагодити поромні переправи, це може суттєво змінити ситуацію. А війна дуже пришвидшує подібні процеси. Тому цілком можливо, що проблеми, які виникли через атаки на мости, досить швидко отримають відповідь.
