Зеленський в Інституті Гадсона: Китай має достатній економічний вплив, щоб змусити Путіна припинити війну

Президент України Володимир Зеленський під час онлайн-виступу (ілюстративна композиція)

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Китайська Народна Республіка володіє достатніми економічними важелями, аби змусити російського правителя Володимира Путіна зупинити війну проти України.

Відповідну оцінку глава держави озвучив 23 жовтня 2026 року під час онлайн-виступу у Вашингтонському аналітичному центрі «Інститут Гадсона» (Hudson Institute), коментуючи перспективи міжнародних переговорів і роль провідних світових держав у примусі Кремля до миру.

Що сталося

У п'ятницю, 23 жовтня, Володимир Зеленський провів онлайн-зустріч із керівництвом та експертами американського Інституту Гадсона у Вашингтоні. За даними Офісу Президента України, У дискусії, яку модерував президент і генеральний директор інституту Джон Волтерс, взяли участь понад сто фахівців — американських аналітиків, дипломатів і журналістів.

Відповідаючи на запитання про роль Пекіна у завершенні російсько-української війни, український лідер наголосив, що залежність російської економіки від китайського ринку дає КНР прямий інструмент впливу на рішення Москви. Як наводить слова Президента, агентство «Укрінформ». Зеленський підкреслив:

«Китай має вплив на Росію, адже є для неї реальним ринком збуту, а товарообіг між Росією та Китаєм, здається, є найбільшим. Тож, звичайно, Китай має вплив і може змусити Путіна припинити цю війну».

Окремо глава держави висловився щодо повідомлень про можливі контакти на рівні лідерів США, Китаю та Росії. Він зазначив, що суверенні держави можуть проводити власні двосторонні чи багатосторонні зустрічі, однак будь-які рішення щодо завершення війни в Україні не можуть ухвалюватися без участі самого Києва.

«Сподіваюся, ніхто не ділитиме Україну. Для нас це непросто. Нам потрібні друзі, а не російські друзі», — процитували відповідь Президента «Укрінформ» та «РБК-Україна».

Що підтверджено

Офіційна стенограма виступу на сайті Президента України та матеріали Інституту Гадсона фіксують кілька підтверджених фактів щодо поточної дипломатичної ситуації станом на кінець жовтня 2026 року:

1. Активний трек Україна – США – Росія: Володимир Зеленський повідомив, що безпосередньо перед виступом в Інституті Гадсона українська команда провела телефонну розмову з представниками Президента США Дональда Трампа — Стівеном Віткоффом та Джаредом Кушнером — за підсумками попередніх контактів в Осло та Санкт-Петербурзі. За словами Президента, сторони готують тристоронню зустріч на рівні команд (Україна, США, Росія) у першій половині листопада 2026 року.
2. Вимога участі Європи та переходу на рівень лідерів: Київ наполягає, що учасником переговорного процесу обов'язково має бути Європа, а після технічних консультацій діалог має вийти на рівень глав держав, де вирішуються ключові безпекові питання.
3. Умови реальної дипломатії: Президент наголосив, що першим кроком до будь-якого дипломатичного врегулювання має стати припинення вогню. Також Україна закликає США не послаблювати санкційний тиск на РФ, перекрити постачання західних і азійських мікрокомпонентів для російських балістичних ракет та прискорити передачу ракет-перехоплювачів для української ППО.

Контекст і чому це важливо

Заява Володимира Зеленського про роль Китаю пролунала на тлі двох взаємопов'язаних чинників — економічної залежності Москви від Пекіна та спроб Кремля вибудувати переговорний формат в обхід Києва.

Економічний вимір (перевірка даних): Слова українського президента про те, що Китай є головним ринком збуту для Росії, спираються на митну статистику КНР. Після запровадження масштабних західних санкцій та втрати європейського енергетичного ринку Росія переорієнтувала левову частку своєї зовнішньої торгівлі на Китай. За даними Головного митного управління КНР, у 2024 році двосторонній товарообіг між країнами сягнув рекордних 244,8 млрд доларів США («Укрінформ»). У 2025 році обсяг торгівлі вперше за п'ять років знизився на 6,9% — до 228,1 млрд доларів США (bne IntelliNews), але КНР залишилася безальтернативним покупцем російської сирої нафти, вугілля та металургії, а також головним постачальником верстатів, електроніки й промислового обладнання до РФ. Саме ця асиметрія — коли для Китаю частка РФ у зовнішній торгівлі становить близько 4%, а для Росії частка Китаю перевищує третину всього зовнішньоторговельного обороту — дає Пекіну реальний важіль тиску на воєнний бюджет Кремля.

Дипломатичний вимір (що це змінює): Як повідомляла «Європейська правда» із посиланням на публікацію The Wall Street Journal, у жовтні 2026 року Кремль почав просувати ідею тристороннього саміту за участю Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна на полях форуму Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), який відбудеться 18–19 листопада 2026 року в китайському місті Шеньчжень. За оцінкою аналітиків, Москва прагне використати такий формат як своєрідну «нову Ялту» — переговори великих держав без України та Європейського Союзу. Відповідь Зеленського в Інституті Гадсона прямо окреслює позицію Києва: замість кулуарного розподілу сфер впливу Китай може застосувати свій економічний вплив для припинення російської агресії, а реальні переговори про мир можливі лише за участю України.

Кого це стосується

• Української держави та громадян: Від того, чи вдасться зберегти принцип «нічого про Україну без України» під час листопадових дипломатичних контактів, безпосередньо залежать параметри можливого припинення вогню, довгострокові гарантії безпеки та збереження західної фінансової й військової підтримки (зокрема постачання перехоплювачів для ППО перед зимовим періодом).
• США та європейських партнерів: Публічне звернення Президента України до американської експертної спільноти у Вашингтоні спрямоване на те, щоб адміністрація США не погоджувалася на сепаратні формати з Москвою чи ослаблення санкцій до реального припинення вогню.

Що відомо далі / що поки невідомо

• Що заплановано на листопад 2026 року: На першу половину листопада попередньо готується технічна зустріч команд України, США та Росії (серед імовірних майданчиків у медіа називали Абу-Дабі), а на 18–19 листопада заплановано саміт АТЕС у Шеньчжені (КНР).
• Що залишається невідомим: Поки що немає офіційного підтвердження з боку Вашингтона чи Пекіна щодо проведення тристоронньої зустрічі Трампа, Сі Цзіньпіна та Путіна на саміті АТЕС. Так само залишається відкритим питання, чи погодиться російська сторона на предметні переговори про припинення вогню з українською та американською командами у листопаді: за словами Володимира Зеленського, їхня реалізація залежить від позиції Москви та рішучості американського тиску. Офіційний Пекін наразі також не демонстрував готовності обмежувати торгівлю з РФ задля примусу Кремля до миру.
  
  
  

---

Теги: Володимир Зеленський, Китай, Україна, США, Інститут Гадсона, переговори, війна в Україні, санкції проти РФ, дипломатія

ДЖЕРЕЛА

1. Укрінформ — Зеленський вважає, що Китай має достатній вплив на Росію, аби спонукати її до припинення війни / Китай може змусити Путіна до миру - Зеленський (23.10.2026): Пряме посилання
2. Офіційне інтернет-представництво Президента України — Президент провів онлайн-зустріч із представниками Інституту Гудзона (23.10.2026): Пряме посилання
3. Офіційне інтернет-представництво Президента України — Нам потрібні тристоронні переговори між Україною, Америкою та Росією — виступ Президента в Інституті Гудзона (23.10.2026): Пряме посилання
4. Hudson Institute — Виступ та сесія запитань-відповідей Президента України Володимира Зеленського (23.10.2026): Пряме посилання
5. РБК-Україна — Повідомлення про заяви Володимира Зеленського під час виступу в Інституті Гадсона (23.10.2026): Пряме посилання
6. Європейська правда — Ініціатива РФ щодо проведення зустрічі Трампа, Путіна і Сі Цзіньпіна на саміті АТЕС у Шеньчжені (жовтень 2026): Пряме посилання
7. Укрінформ — Дані Головного митного управління КНР щодо рекордного товарообігу між Китаєм і Росією ($244,8 млрд за 2024 рік): Пряме посилання
8. bne IntelliNews / Митна статистика КНР — Підсумки двосторонньої торгівлі між Китаєм і РФ за 2025 рік ($228,1 млрд): Пряме посилання