Візова лихоманка. Зворотній бік

Хотіли поїхати на відпочинок до Польщі? Розраховували, як звичайно, подати на візу за два-три тижні до поїздки? Забудьте!

Реальність змінилася.

Консульство Польщі у Києві, яке заслужено вважалося одним з найбільш дружніх, в 2014 році стало джерелом головного болю для багатьох українців, які розраховували, що система працює "як раніше".

"Ви давно ходили отримувати польську візу?" – питає на своїй фейсбук-сторінці журналіст Леся Ганжа. Її пост починається зі слів: "А тепер істерика".

І це визначення має сенс.

Візові перепони

Ситуація дуже непроста, особливо для тих, хто вже має чіткі зобов’язання щодо поїздки.

До прикладу – як Лесина донька, яка має їхати до Польщі на навчання. А це означає що "схитрити" і піти до іншого консульства не вийде – треба дістатися саме польського.

"Записатися для подання документів на візу неможливо. За телефоном візового центру відповідають так: "відсутні вільні дати на подачу документів". На запитання, що робити, кажуть: "дзвоніть".

Коло замкнулося.

Причому просто додзвонитися – вже вельми непросте завдання. Щоби "пробитися" на постійно зайняту лінію, вам доведеться провести кілька годин "на телефоні". А далі, коли отримаєте відповідь "місць немає" – ще кілька годин, і ще, і ще...

А якщо ви виявитеся щасливим і зможете додзвонитися в той момент, коли оператору колл-центра передають з посольства нові "слоти" для запису, то з’ясуєте, що щастя не надто "всеосяжне".

Приміром, 31 липня датою запису (якщо, звісно, вам пощастить!) було аж... 19 серпня. І це – попри те, що візовий центр бере додатково 200 грн "за послуги"!

До цього треба додати ще кілька днів для обробки анкети у консульстві.  

Тож навіть у разі, якщо ваша поїздка запланована за три тижні, можете здавати квиток і відмовлятися від готелю.

Польська криза

"Радіти тут нема чому, – зізнається в розмові з "Європейською правдою" генконсул Польщі Рафал Вольські. – Ми знаємо про цю проблему. Її причина в тому, що попит на візи перевищує наші можливості"

На інтернет-форумах чимало дискусій тих, хто стикнувся з даною проблемою. Подорожуючі обговорюють, в якому з польських візових центрів краще записуватися на візу – хтось зміг додзвонитися в Івано-Франківську, хтось – у Харкові. Є навіть теорія, що з Iphone легше додзвонитися, тому багато хто телефонує з мобільного (і не смійтеся, це переказ реального обговорення!).

Але статистика, яка є в розпорядженні "Європейської правди", свідчить, що ситуація всюди є складною.

В Київському консульстві в травні 2013 року було оброблено 6800 анкет заявників, а в травні 2014 року – 8680 анкет, це 29% зростання. В червні цей показник перевищив позначку в 9000 (але зростання було помірним).

Літо завжди є "гарячим періодом" для консулів, в 2013 році в Києві було оброблено 8950 анкет. Та липень 2014 року побив усі рекорди – приблизно 13300 заявок, зростання до 2013 року на 48,5%.

"В Харкові в червні – 30% зростання, в Луцьку – 48%. У Вінниці взагалі драматична ситуація, у них щомісяця – зростання 60-80% порівняно з минулим роком", – каже Рафал Вольські.

Реалістичних шляхів вирішення проблеми консул не має і радить Україні "швидше виконати план дій візової лібералізації і отримати безвізовий режим".

"Порівняно з 2009 роком, коли я приїхав до України, ми збільшили річну кількість віз вдвічі, а кількість працівників у нас зараз є навіть меншою. Тож ми просто не в змозі повернутися до нормальних умов роботи. Минулого року ми працювали на межі можливостей, а тепер ми – далеко за межею", – зітхає генконсул.

Чеська криза

Польща – не єдина країна, що зіткнулася з такою проблемою. Їх "товариш у нещасті" – Чехія.

"У чехів ще більші проблеми, бо вони не користуються послугами візового центру і приймають всіх заявників у консульстві", – поділився з ЄвроПравдою на умовах анонімності один із дипломатів, що знає про ситуацію на "візовому ринку".

Під консульством Чехії щоранку – черга роздратованих заявників (бо стояти на сонці не надто приємно!) та кілька "посередників", які підходять до перехожих, що зупинилися, і пропонують провести "без талончика".

Як вони це роблять – достеменно невідомо.

Талончик отримати зовсім непросто. Зараз формально йде запис аж на останні дні серпня, але й на цей час місць на сайті, як правило, немає.

В посольстві Чехії також визнають проблему і кажуть, що "намагаються піти назустріч максимально можливій кількості заявників", зокрема тим, хто має термінову поїздку з гуманітарних причин.

Але пропускна здатність кожного консульського працівника має свої межі.

А найняти українського співробітника, який допомагав би ухвалювати візові рішення, дипломати просто не мають права.

"Перевантаженість системи обумовлена, зокрема, тим, що  в консульстві в Києві приймаються також заявники зі Східної України, які раніше обслуговувалися в Донецьку", – пояснює ЄвроПравді прес-аташе посольства Зденька Цайсова.

Щоправда, у Чехії ще є резерви – вона планує відкрити комерційний візовий центр, який зменшить навантаження на консульських працівників.

У Польщі такого резерву вже немає.

Хто винний і що робити

Європейські дипломати і українські заявники навряд чи зможуть знайти спільну відповідь на запитання – хто ж відповідальний за колапс системи швидкої видачі віз.

Кожен схильний "кивати" на іншого.

На думку ЄвроПравди, українських громадян не має цікавити, які проблеми має шенгенська держава. Тим більше – якщо заявка має бути подана через візовий центр, який бере чималі гроші "за послуги" і "за швидкість".

Зрозуміти консулів також можна, адже існує фізіологічний ліміт консульського працівника.

Між тим однією з глибинних причин проблеми є те, що саме ці два названі консульства – чеське та польське – є найліберальнішими щодо українських заявників і дають найбільшу кількість довгих багаторазових віз. Тож українці намагаються всіма правдами і неправдами подаватися саме до них. І система досить швидко "захлинається".

Саме тому немає проблем з поданням документів на візу в "жорстку" Німеччину, Францію чи Бельгію – хоч наступного дня.

Між тим, як це часто буває, одна проблема породжує іншу.

Проблема із записом дуже швидко створила "чорний ринок" послуг із "запису на подання документів".

Повно таких пропозицій і в інтернеті.

"Посередники беруть гроші за те, щоб додзвонитися у візовий центр, і свідомо перевантажують, блокують телефонну лінію", – вважає польський консул.

Схоже, що проблема з отриманням польської візи прийшла в українську реальність "всерйоз і надовго". Якщо навіть у вересні (після пори відпусток) настане тимчасове полегшення, то взимку на нас чекає ще один виток спіралі, а далі ще один, ще серйозніший – з травня 2015 року.

Єдиний шлях вирішити проблему системно – це  добитися, щоб Варшава збільшила штат консульських установ у нашій крані.

Польське посольство чи то не може, чи то не хоче цього робити.

Хотілося би, щоб до розв’язання кризи підключився міністр закордонних справ Павло Клімкін.

А одночасно є сенс розпочати тиск через представників громадянського суспільства.

Організація "Європа без бар’єрів", яка опікується візовою практикою в Україні, знаю про цю ситуацію і готова взятися за лобіювання, але їм потрібні особисті письмові заяви від громадян, які постраждали через дану проблему.

Якщо ви – саме така людина і готові докласти зусиль до вирішення спільної проблеми, пишіть на адресу: info.novisa.ewb@gmail.com