Чи реальні оприлюднені російськими ЗМІ цифри щодо загиблих у Донбасі військових з РФ

Понад 2 тисячі загиблих і понад 3 тисячі поранених російських військових у Донбасі – наскільки наближені ці втрати до справжніх і чи правда, що Росія продовжує перекидати в Україну техніку

Днями російське інтернет-видання Деловая жизнь начебто випадково опублікувало нібито реальні дані про втрати Росії на теренах українського Донбасу. У статті, присвяченій підвищенню зарплат військовослужбовцям в 2015 році, згадувалися суми, які уряд РФ планує виплатити пораненим і сім'ям вбитих в ході конфлікту на сході України військових. Мова йшла про компенсації в розмірі 3 млн рублів рідним загиблих і 1,5 млн рублів – військовими, що отримали інвалідність. Також зазначалося, що за кожен день перебування військових в зоні конфлікту платять 1.800 рублів. Станом на 1 лютого 2015 року, судячи з документу, виплати за інвалідність отримали 3.200 людей, за смерть близьких – 2 тисячі сімей. Однак статтю швидко відредагували. Сам матеріал наразі доступний у Мережі, але про Україну там вже немає ані слова.

Реальних цифр не існує

Російські військові експерти, яких НВ попросило оцінити реальні цифри втрат РФ у Донбасі, схильні вважати, що вище згадана статистика – неправдива.

"Військовий досвід показує, що, коли кількість жертв перевищує одну тисячу, ця інформація стає публічною. Це приховувати неможливо. Так було під час радянського вторгнення в Афганістан", - коментує військовий експерт Олександр Гольц.

Втім, оцінити, скільки російських військових насправді могло загинути в українському Донбасі, він не береться: каже, такими даними не володіє ніхто.

Цифри російських втрат, що з'явилися в рунеті і були широко розтиражовані українськими та західними ресурсами, не співвідносяться з військовими розрахунками. Співвідношення 2 тисячі вбитих проти 3,2 тисяч поранених виглядає неправдоподібним, говорить інший військовий аналітик з Росії, Павло Фельгенгауер. За нормами санітарних втрат в ході бойових дій класичне співвідношення вбитих і поранених повинно бути близько 1:10, хоча воно не завжди витримується, або хоча б 1 до 5.

"Але навряд чи цифра убитих перевищує названу кількість", - каже Фельгенгауер.

Військові аналітики не впевнені в тому, що реальні цифри втрат російської сторони в конфлікті в принципі систематизуються і існують.

"Скоріше за все, вони носять оціночний характер", - говорить Фельгенгауер.

За його словами, як у СРСР, так і в Росії сьогодні, з реєстрацією убитих і поранених на війні – хаос. Досі немає чітких і реалістичних даних про вбитих і поранених в ході тих конфліктів. "Десь з'являлися оцінки. Але дані, реальні і точні, так і не були опубліковані. Зрозуміло, що "багато тисяч". Але багато тисяч – це скільки?" – задає питання Фельгенгауер.

Тому питання про те, скільки людських життів повинна забрати війна у Донбасі, щоб стати для Росії політичним фактором, щоб там про це почали відкрито говорити – складне.

"Щоб з'явився якийсь антивоєнний рух – мовляв, поверніть додому наших хлопців, припиніть війну – поки такого немає. Ймовірно, для цього потрібні якісь додаткові фактори. Наприклад, поразки, військові невдачі", - вважає Фельгенгауер.

Перекидання техніки в Донбас

Тим часом українська група Інформаційний опір підрахувала, що за останній місяць – з 25 липня по 28 серпня – російська сторона перекинула на окуповані території Донбасу 15 ешелонів з боєприпасами і технікою. Крім них, за її інформацією, туди перекинули 150 танків, 32 системи реактивного залпового вогню РСЗВ, більше 250 вантажівок з амуніцією, півсотні бронемашин і стільки ж ствольних буксировочних артсистем і самохідних установок. Перевезення здійснювала РЖД.

Ці цифри Гольц також вважає нереальними: "Ви уявляєте, яка кількість залізничної техніки потрібна для того, щоб перекинути 150 танків, автомобільної техніки? – відповідає він питанням на питання. - Вся інформація, яка надходить про конфлікт що з української, що з російської сторони, грішить жахливим спотворенням".

Наступний тиждень буде визначальним

Час для широкомасштабних бойових дій в зоні АТО добігає до кінця, кажуть експерти, але вони все ще можливі. Наступний тиждень, за прогнозами Фельгенгауера, буде визначальним: "Путін їде до Пекіну. Коли він був там останнього разу, в теплу пору, в серпні 2008 року, почалася російсько-грузинська війна. Путіну такий варіант вигідний: раптом що – він ні до чого, він у Пекіні. А може, нічого й не станеться. Поки незрозуміло".

На подальший хід військового конфлікту вплинуть кілька факторів: по-перше, погода.

"Воювати зручно влітку, коли все підсохло, і взимку. Така ситуація в цих краях склалася історично – 1941, 42-й, 43-й. У цьому році, якщо пам'ятаєте, зимова кампанія почалася в середині січня. Поля замерзли, в них можна було висуватися. Восени і навесні у зв'язку з кліматичними умовами це дуже важко. Ефективно вибратися, обійти вузол опору – практично неможливо", - розповідає військовий аналітик.

Ще один важливий аспект – новий призов, який стартує в Росії 1 жовтня. Для російських солдатів, які зараз складають основу тактичних бойових груп, це означає дембель. Відбудеться масова, велика ротація. Призов – це 130 тисяч найбільш підготовлених солдатів звільняють, 130 тисяч – забирають до армії.

"Зараз боєздатність російської армії – на піці, але вона скоро знизиться", - каже експерт.

Втім, сам він тут же погоджується: всі ці аргументи – теоретичні, і навіть інтенсивні обстріли в Донбасі ні про що не говорять.

"Рішення йти вперед або сидіти на місці буде прийматися в Кремлі", - резюмує Фельгенгауер.