Парламенти Великобританії та Німеччини 2 грудня розглянуть питання про відправку своїх військ за відомим з середніх століть маршрутом: через Європу і Середземне море на Близький Схід – воювати з підступним халіфом Ібрагімом, що загрожує цивілізації взагалі і європейським цінностям зокрема.
Наприклад, британським Громадам і Лордам запропоновано підтримати законопроект з такими словами: «...відповідним чином, Парламент підтримує уряд Її Величності у проведенні цього воєнного заходу, особливо – ударів з повітря виключно проти Ісламської держави в Сирії. Він також висловлює свою щиру підтримку Збройним силам Її Величності».
Якщо позитивне рішення буде ухвалено (а серйозних сумнівів у цьому немає), то в дорогу вирушать не коні, алебарди, лицарі і катапульти, а штуки серйозніші – ударні і розвідувальні літаки, протичовновий корабель і підрозділи спецпризначення.
Як очікується, нащадки іншої величності – Річарда Левове Серце, – користуючись географічною близькістю своїх старих баз на Кіпрі, будуть бомбити цілі Ісламської держави і відправляти свій спецназ бити по тилах халіфату. Тевтонці, з багатозначними хрестами на площинах, займуться повітряною розвідкою території і підвезенням палива, безпосередньої участі в бойових діях вони не планують.
Британці, за старою військово-морською звичкою, збираються пригнати в Східне Середземномор'я атомний підводний човен, оснащений «Томагавками». Ідея, щоправда, не дуже. Як показав ранній російський досвід, обстрілювати крилатими ракетами бойовиків на віслюках – доволі витратна і малоефективна вправа. Хоча, треба визнати, що телевізійна картинка вдається на відмінно: нічні пуски ракет виглядають чудово.
На місці німці та британці приєднаються до своїх союзників – французів і американців, на прохання яких і повернулися на Близький Схід. Ті, до речі, давно вже не гають час, бомбардуючи бази ісламістів у Сирії й Іраку. Крім того, над Сирією на повну літають російські літаки, зайняті, щоправда, дещо іншою справою: вони рятують у Дамаску трон місцевого падишаха Башара Асада, вибомблюючи душі добрих підданих-сунітів. Сам Асад є алавітом – прихильником загадкової релігійної течії, дуже схожої на таємний орден, на кшталт якихось тамплієрів.
Коаліція проти халіфату, незважаючи на половинчасту участь російського «царя» Путіна, вибудовується значна. Більше того, до неї формально приєднався і османський «султан» Ердоган (насправді його пілоти бомблять курдів), а також іранські аятоли в чалмах, у яких з сунітами свої рахунки, що сягають корінням глибини століть (вони не порозумілися щодо того, кому бути імамом правовірних).
На перший погляд – досить серйозна сила, здатна зламати нинішню редакцію халіфату, вбити його лідера і покінчити з силами хаосу, які все сильніше поширюються світом і регіоном. Але в дійсності, навіть настільки широка коаліція навряд чи зможе завдати Ісламській державі остаточної поразки. Річ у тім, що халіфат далеко не перший місяць живе під бомбардуваннями, бородані навчилися ховатися від нальотів і не пересуватися великими групами, щоб уникати ударів з повітря. Авіацією їх дістати дуже і дуже непросто.
На думку більшості експертів, ліквідувати ІД військовим шляхом можна лише з допомогою наземної операції, яку ніхто поки не хоче починати. На відміну від середньовічних часів, коли європейські королі часом особисто брали участь у боях, зараз життя навіть простого солдата «з селян» цінується дуже високо.
Ібрагім і його візири прекрасно це розуміють. І для них, як не дивно, це теж проблема: з огляду на богословські причиин для завершення місії халіфату потрібен саме наземний бій з «невірними». Проти літаків і крилатих ракет у бойовиків з кулеметами шансів немає, але от у класичній битві формату «армія на армію» – дуже навіть є. На глибоке переконання ісламістів, якщо така битва відбудеться на півночі Сирії, то вони переможуть, оскільки бій саме з таким складом учасників і саме в цьому регіоні було передбачено півтори тисячі років тому.
Для додання європейським наземним військам сміливості і рішучості бойовики вже пообіцяли провести в західних столицях цілу серію терактів під час різдвяних свят, коли вулиці та магазини міст традиційно заповнюють сотні тисяч людей. Якщо теракти будуть досить масштабними, західні суспільства самі зажадають наземної операції, щоб швидко покласти край тероризму. Ось тут і знадобляться дозволи на використання військової сили в Сирії, які Палата громад і Бундестаг збираються виписати своїм урядам 2 грудня.
Формулювання британського закону відсилають до резолюції ООН 2249, в якій сказано, що країни світу мають право використовувати «всі необхідні засоби» для ліквідації ІД. Зазвичай це формулювання передбачає використання військової сили, зокрема – наземних військ. Хоча, звичайно, в законопроекті сказано про упор на повітряні бомбардування. Французький закон майже ідентичний, а американці і так вже застосовують в Іраку і Сирії спецназ – дозвіл на це дав Барак Обама. Німці тут поки стоять осібно, їм дозволять застосовувати силу лише для самозахисту, але межі її чітко не прописані.
Після отримання парламентського благословення фактично почнеться новий Хрестовий похід Заходу проти самопроголошеного халіфату. Як і в минулому, заявлені цілі цього заходу – «звільнення» і «мир». Але слід пам'ятати, що у більшості хрестових походів була одна спільна риса, яка їх споріднювала: закінчувалися вони зовсім не так, як спочатку замислювалися. У всякому разі, ні свободи, ні миру ніяк не виходило. Нині історія може повторитися. Тим більше, що супротивник володіє всіма можливостями завдати удару по «хрестоносцях» на їхній же території.