"Москаль" - це не національність, а спосіб мислення - Відповідь Портнікову

Це не війна "держави українців" із "державою росіян". Це - війна цивілізацій, війна світоглядів, війна минулого з майбутнім

15 січня на російському порталі Грані.Ру вийшов матеріал Віталія Портникова "До друзів-москалів".

Я дуже добре ставлюся до Віталія Портникова. Це справді талановитий, щирий журналіст, справжній патріот, який надто переживає з приводу російської агресії проти України і воює з окупантом "на передовій" іделогічної війни. Але має Віталій і один "пунктик". Як і багато українців, він міряє жителів РФ лінійкою національної ідентичності та розглядає конфлікт у парадигмі "Україна і нація українці" versus "Росія і нація росіяни". От і в даному матеріалі він апелює до висловлювань деяких відомих московських блогерів і доводить до публіки улюблену тезу про те, що російський ліберал закінчується на українському питанні та сприймає українця, як "молодшого брата".

Шановний Віталію, ймовірно Ваше довге життя й навчання в Москві зіграло з Вами злий жарт. Коло Ваших "друзів-москалів" це, наскільки я розумію, здебільшого, ваші "однокашники" з МДУ та інших московських вузів, які приїхали "підкорювати Москву" з глибинки. Як правило, ці "москвичі в першому поколінні" і є головними носіями "імперських" цінностей, бо саме тому вони й приїхали в імперську столицю, щоби стати старшими братами всіх і в усьому. А інтелектуальні еліти російських регіонів (і не тільки національних) живуть зовсім іншими проблемами й цінностями, ніж розв'зування питання, брат йому українець чи ні.

Я міг би прочитати Вам довгу лекцію з історії. Міг би пояснити, що імперію (як у період могутності, так і згасання) не можна міряти лекалами національної держави. Що її громадяни не можуть нести відповідальність за її дії та злочини, просто за фактом народження на її території. Що очільник імперії не має національності. Путін в такою ж мірою росіянин, як Сталін був грузин, Брежнєв - українець, а імператор Візантії Андранік - вірменин. Навряд чи Ви, Віталію, відчуваєте свою відповідальність за злочини пізнього Радянського Союзу, хоча народилися в ньому і прожили значну частину свого життя із паспортом з написом "СРСР" на обкладинці.

Ви пропонуєте усвідомити свою відповідальність і покаятися за дії держави Російська Федерація. Кому? Журналісту з Владивостока? Професору з Новосибірська? Вчителю з Архангельська? Я, будучи корінним петербуржцем, не відчуваю абсолютно ніякої своєї причетності до дій влади імперії, що недорозпалася у 90-і роки. Мені набагато комфортніше було б жити в європейському Петербурзі - члені ЄС і НАТО, що в 1991-92 рр. було цілком відчутною перспективою. Але імперія недорозпалася. Цьому стали на заваді західні політичні еліти, які погодилися на концентрацію всієї влади в РФ в одних руках (Єльцина) через острах, що радянська ядерна спадщина залишиться неконтрольованою. Сьогодні ми всі "насолоджуємося" наслідками цієї "далекоглядності".

Навесні 2014 дозвіл ввести війська в Україну Путіну дала Голова Ради Федерації РФ Валентина Матвієнко. Уродженка української Шепетівки, вона до того протягом 8 років була губернатором Санкт-Петербурга і за цей період завдала місту таких архітектурних каліцтв, яких воно не отримало за 70 років радянської влади. Але мені і на думку не спаде просити представників інтелектуальної еліти України усвідомити свою відповідальність за це і покаятися за її дії. Вона - такий же чиновник імперії, людина без національності, як Путін, Сталін та імператор Андранік.

Війна, що йде зараз на сході України, це не війна "держави українців" із "державою росіян". Це - війна цивілізацій, війна світоглядів, війна минулого з майбутнім. Саме тому на боці України воює велика кількість іноземних добровольців. У тому числі, з російськими паспортами. Питання остаточного розпаду 500-річної московської імперії - питання найближчого майбутнього. І представники інтелектуальної еліти майбутніх держав, що постануть на її уламках, зрозуміло, щиро зараз переживають за те, що відбувається у Донбасі. Але займаються вони не рефлексіями на тему "ах, як ми винні у злочинах Путіна!", А мірою своїх сил готують своїх майбутніх співвітчизників до "життя після Росії". Співвітчизників звуть "уральці", "петербуржці", "помори", "сибіряки", "кубанці". А Вашим друзям - "москалям" Ви нічого не доведете, Віталію. Тому що "москаль" - це не національність, а спосіб мислення. Так що, просто залишайтеся з ними ввічливими приятелями і говоріть виключно про футбол і погоду.

Павло Мєзєрін