Хто бореться зі злочинністю, той її і кришує. Скандальний Ілля Кива розповідає, як наркодилери роблять бізнес з депутатами, міліцією і прокурорами

Ілля Кива менше ніж за два роки побудував кар'єру від майора міліції до начальника Департаменту МВС по боротьбі з наркобізнесом. У його підпорядкуванні – трохи більше чотирьох сотень людей, але він рішуче налаштований змінювати країну

Найважче випробування в житті – грошима, розповідає головний борець з наркотиками Ілля Кива і стверджує: я щоранку прокидаюся з молитвою про те, щоб не продатися

Керівника Департаменту по боротьбі з наркозлочинністю МВС Іллю Киву багато хто вважає одіозним і дивним, а його призначення на цю посаду – спірним і скандальним. Брат нардепа Мустафи Найєма Масі Найєм опублікував на сайті президента України петицію з проханням звільнити Киву, назвавши його поведінку такою, що дискредитує, а деякі висловлювання борця з наркотиками висміюють в соцмережах.

Причина цього – стрімка кар'єра Киви у правоохоронних органах. Він перебуває на службі з вересня 2014 року і за цей час встиг піднятися на саму верхівку правоохоронних сходів. У 2014-му Кива отримав майора, потім став командиром батальйону МВС Полтавщина, потім – заступником начальника ГУ МВСУ у Донецькій області по зв'язках з громадськими організаціями, потім був переведений на посаду заступника начальника УМВС Херсонської області і отримав "підполковника", а вже в серпні 2015-го – полковника. У жовтні 2015 очолив Департамент по боротьбі з наркозлочинністю. Коли Кива опинився в центрі уваги, в ЗМІ з'явилася інформація про те, що в 2013-му він був засуджений за хабар. А ще раніше, в 2012-му, йому нібито поставили діагноз "шизофренія", що сам він заперечує.

Начальник Департаменту по боротьбі з наркозлочинністю провів багато часу в зоні АТО, брав участь в громадянській блокаді Криму – коли підірвали електроопори, Кива намагався штурмувати протестувальників, що викликало обурення в активістів.

Вже на посаді головного борця з наркозлочинністю країни Кива зробив декілька гучних заяв, які спровокували бурхливе обговорення та осуд. Наприклад, на своїй сторінці в facebook він написав, що вимагає повернути кримінальну відповідальність за наркотичне сп'яніння, а на початку лютого в ефірі Громадське ТБ сказав, що допускає досудове покарання у випадках, коли не працює закон.

В інтерв'ю НВ Кива стверджує: люди зрозуміли його заяви перекручено. Він готовий порушити закон, якщо це буде зроблено з метою захистити і зберегти людське життя, пояснює він.

"Коли чоловік заявляє про те, що він готовий іти на все, щоб зберегти життя – це його основна функція, захищати та зберігати. А ми говоримо про людське життя. Цінніше, ніж життя в цьому світі нічого немає", - говорить Кива.

НВ застало його на лікарняному – розмова відбувається прямо в стінах Центрального госпіталю МВС. На годиннику – 9 ранку. Кива запрошує прямо в свою палату. На столі – недоїдений сніданок, на ліжку – недбало кинутий пістолет. Співрозмовник сідає біля нього.

- Ви запропонували запровадити кримінальну відповідальність за наркотичне сп'яніння.Що ще у законодавстві ви змінили б?

- Я озвучував це як варіант. Ми зараз перебуваємо в ямі, і щоб вибратися, нам потрібні радикальні дії. Щоб розв'язати питання з тієї ж корупцією, яка поглинула всю правоохоронну систему, МВС, прокуратуру, суди.

У нас в'язниці забиті ким? Тими, хто краде? Ні. Ті, хто краде, у нас сидять у Верховній Раді, в Кабінеті міністрів, в Адміністрації президента. Частина правоохоронної системи була частиною кримінального світу. Або кримінальний світ був частиною правоохоронної системи. Сама правоохоронна система фактично сформувала весь той кримінал, який є в Україні. Це все – економічний кримінал, злочинність, наркотики – все було взято під контроль держави. Держава збочена.

- Де корінь зла?

- Це питання зміни моралі й виховання. Ми просто перестали займатися самовихованням, і вихованням своїх дітей. Це все призвело до ситуації, що склалася в Україні. Щоб ми могли змінити це, потрібно підійти до дотримання моралі і законів трошки жорсткіше.

У нас в'язниці забиті ким? Тими, хто краде? Ні. Ті, хто краде, у нас сидять у Верховній Раді, в Кабінеті міністрів, в Адміністрації президента

Ми кажемо: євроінтеграція. Але для них ми – люди з палкою-копалкою. Ми намагаємося застосувати на себе їхні лекала, їхні закони і норми, досить м'які щодо суспільства. Але в нас вони ще не працюють з тієї простої причини, що у нас немає виховання. Бажання є, а виховання немає. Це те ж саме, що мавпі дати гранату, а потім думати, чому поруч з нею помирають люди. Ми претендуємо називатися суспільством, а живемо як первісне час.

Закони у нас змінює Верховна Рада. Я прийшов для того, щоб цих законів дотримуватися і захищати. Я б посилив покарання за аморальні речі. Наприклад, щодо тих же драгдилерів.

---

Про свою дружбу з Аваковим Кива каже, що це він вибрав міністра МВС як свого керівника Фото: pohnews.org

---

- Як саме?

- Якби драгдилер дізнався, що він заїде [сяде] на 20 років за продаж наркотиків дітям...

Доктрина наркозлочинності – це найаморальніше місце у всій злочинності. Це введення в залежність неповнолітніх. Це ж ловці людських душ, і [коли покупці] в дитячому віці, їм легше розкидати своє павутиння. А потім люди все життя на них працюють. Вони створюють армію рабів, які все життя будуть приносити їм гроші.

Але навчіться розділяти мух і котлети. Ми зараз можемо знову взяти і спотворити сенс: мовляв, Кива сказав, що все, що пов'язано з наркотиками, потрібно знищити. Ні. Я не кажу про хворих людей. Я кажу про тих, хто це поширює, хто приходить за нашими душами. Хворими людьми повинен займатися МОЗ, а наркозлочинцями, тими, хто робить їх хворими – нам потрібно їх знищувати.

Одна нарколабораторія в середньому виробляє півкіло наркотиків на добу. Півкіло – це тисяча доз. Закриваючи її, я думаю про те, що сьогодні хтось в перший раз не пхнув свого носа, вперше сьогодні не спробував. Чиясь донька замість цього прокинулася у себе вдома, в своєму ліжку. Адже все складається з випадків.

Я досить віддана людина, я знаю, що таке команда, мене війна навчила. І з Арсеном Аваковим я готовий йти до кінця. Причому, до будь-якого кінця

- Ви заговорили про те, що правоохоронні органи – частина кримінального світу. Наскільки корумпованим було ваше відомство?

- На 100%. Можете собі уявити? На всі 100%.

- Чи змінюється ситуація зараз, після початку реформи МВС?

- Я розумію, хочеться все побачити і відразу. 23 роки моя структура – з боротьби зі злочинністю – вона і була наркозлочинністю. Це був стрижень наркозлочинності в країні. Земля повинна помінятися місцями з небом.

23 роки люди ходили на роботу. Отримували зарплатню, звання і самі породжували тих наркобариг, організовували їх. І йшли на пенсію почесними людьми. Нічого не змінювалося, і ми ніби нічого не бачили.

У цій структурі змінилося не одне покоління. Я знаходжу наркобариг, які працюють у столиці в цій системі по 16-18 років. Так, він постарів – прийшов у наркобізнес молодим, в 20 років, а він уже старий, йому 40. І все своє життя він продовжував працювати під мусорами. Тому що сміття змінюється, а його "передають". Ця людина розвозить кокаїн, героїн, у нього свої клуби, свої народні депутати, у нього в Генеральній прокуратурі люди. У нього в правоохоронній системі, яка пройшла переатестацію, вже працюють родичі!

- Як же це змінити?

- Не шукайте рішення в один день. Не можна заснути і прокинутися в іншому світі. Це тільки в кіно. Цю систему потрібно буде ще раз закопати й викопати і так десять разів.

З системою дуже важко боротися. А я потрапив у прогнилу систему, поетом, там потрібна тільки жорсткість, твердість і ще раз жорсткість. Тоді вони починають боятися.

- У вас вже є якісь результати?

- За останні три місяці ми зробили, напевно, більше, ніж за останні три роки. Дуже складно. Нас всього 457 осіб на всю країну. І з цієї кількості потрібно ще викинути з системи, як мінімум, людей 100. І причому, це ж я майже всіх знаю особисто. Намагаюся знати, в чому він ходить, в що одягнений, з ким спить. Я хочу залишити "300 спартанців" – які міцні, мотивовані. І нехай вони непрофесійні. З порядної людини ми зробимо професіонала в будь-якому випадку. А з професійного негідника ніколи не зробимо порядної людини.

Але головне – ми припинили брати гроші.

- А пропонували вам?

- Звичайно. Я вам наведу біблійну історію. Найстрашніше випробування для людини – це гроші. Диявол придумав гроші, щоб людина продалася.

Випробування грошима кожен день – найважче. Ісуса продали за 30 срібників – найсвітліше, що було в історії людства, продали за 30 срібників. Я щоранку прокидаюся з молитвою про те, щоб не продатися.

Я дуже незручна людина для суспільства, для міністерства. Їм хочеться спокійнішої. Коли людина жорстка і агресивна, з нею складно. Все, що незручно, намагаються прибрати в сторону. Прийде і мій час, і мене приберуть, коли все буде спокійно. Коли не потрібен буде такий гострий кут. А поки – хтось повинен виконувати роботу чистильника. Хтось повинен взяти автомат, захищати, іноді і вбити. Це так, аби було зрозуміло.

- Як ви познайомилися з Арсеном Аваковим? І звідки взагалі з'явилася ідея запропонувати вам очолити Департамент?

- З Арсеном Борисовичем ми познайомилися трохи більше року тому. Я тоді починав свою військову діяльність у Правому Секторі. Там, у Дніпропетровську, була база ПС. На той момент я розумів, що потрібна легалізація, і що мене не влаштовують окремі моменти в діяльності цієї організації. Не до всього я був готовий бути причетним.

Після знайомства з Аваковим у Дніпропетровську я приїхав до нього в Київ, пробився на прийом і сказав, що я знаю, що робити, з ким і як. І він дав мені можливість.

Це була дуже ризикована авантюра – призначити непросту людину з Правого Сектора, дати ій можливість контролю над фактично чотирма сотнями озброєних людей. Але він погодився. Він мені повірив. Він готовий ризикувати. І я ціную це.

Так що це я вибрав його як свого керівника. Не він мене.

Я досить віддана людина, я знаю, що таке команда, мене війна навчила. І з Арсеном Аваковим я готовий йти до кінця. Причому, до будь-якого кінця. Сьогодні він міністр, завтра все може змінитися. Цій людині я довіряю. За весь час він мене не зрадив жодного разу.

- Якими цифрами оцінюється обіг наркотиків в країні?

- Одна нарколабораторія виробляє за добу півкілограма амфетаміну. Грам коштує 1 тис. грн. Півмільйона гривень за добу. Ось, в середньому, вартість одного дня однієї лабораторії. А скільки працює в Україні!

Я знищую мінімум дві-три нарколабораторії на добу. Коли до мене прийшов один з моїх підлеглих і говорить: не треба нічого робити, ви нічого не будете знати, просто знаходьтесь у своєму кабінеті, робіть роботу, а ми самі вам все принесемо, або скажіть, куди принести.

Насправді, [раніше одна] нарколабораторія в місяць платила структурам близько мільйона гривень. Були такі розцінки.

- Структурам МВС?

- Так, саме в МВС. Ось і подумайте. За три місяці ми знищили близько 96 нарколабораторій. Кожен місяць я міг би отримувати мінімум 96 млн грн. Це тільки з нарколабораторій. А ще ж є фармацевтичні компанії, які займаються розповсюдженням медпрепаратів.

Наркомани сидять в школах, і кожен сьомий школяр пробував наркотики. Ви вдумайтеся! За 30 грн. можна піти і купити собі пластину, зжерти її і його буде перти години три-чотири

Якщо я зараз почну вам загинати пальці – для мене не проблема заробити близько $2-3 млн. Скільки потрібно пробути на посаді, щоб заробляти таку суму? Ну, рік. А після – можна одягнути зірку генерала і почесною, всіма шанованою людиною піти на заслужений відпочинок. А душа?

- А що в інших структурах відбувається?

- У нас є прокуратура, Служба безпеки України, які мають такі ж оперативні можливості, так само можуть знаходити лабораторії.

Одним департаментом ми нічого не змінимо, скільки б не працювали, хоч 24 години на добу. Ось, я виявив нарколабораторію. А знаєте, як раніше було? Потім мені треба було прийти, заплатити від $ 600 до 1 тис. в прокуратурі, щоб взяти [дозвіл на] обшук. Ви знаєте, що за такою-то адресою порушують закон, говорите в прокуратурі, що потрібно провести обшук – а там сидить такий прокурор і називає ціну.

- Правоохоронці платили з власних кишень?

- Звичайно. Але ж їм теж потрібно було десь цю тисячу доларів взяти. А де? Вони луплять наркобариг, збирають гроші, несуть туди, ті дають ордер на обшук, а ті луплять нову хату, і з цієї хати починають отримувати. А ті заносять потім до суду, суд вирішує всі питання. І питання тільки в грошах.

Судова система – настільки аморальна й безконтрольна... Це ціла каста, прошарок, який за своїми якимись мірками визначає людські долі. Не мораль, не закон, а суб'єктивні мірки, і закінчуються вони на особистому фінансовому збагаченні.

- А зараз носять в прокуратуру гроші?

- Ми не носимо. Я досить публічна людина. Я сказав: я з вас зроблю публічних повій. Якщо я дізнаюся про факти...

У мене зараз є кілька оперів, які кришують наркобізнес тут, у Києві. Ми їх виявили, мені передали записи розмов. Я їх виставлю на площі. Я перебільшую, звичайно, тому що, слава Богу, є facebook, телебачення, репортери.

Я даю суспільству можливість для самозбереження. Якщо держава не виконує своєї головної функції – не захищає, люди повинні мати право на самооборону.

Виставивши фотографії таких людей, я дам можливість людям дізнатися, хто їх супротивник. З'являється шанс себе захистити.

- Ви самі пробували наркотики?

- Звичайно, пробував. Я прожив різне життя. Я знаю, що таке трава, я можу розповісти, про те, як впливає кокаїн.

З точки зору обивателя я можу сказати, що трава – це найменше зло з усього, що може бути. Навіть алкоголь. Його я, до речі, зараз теж не вживаю. Я завжди кажу: "Якщо п'єш – значить, дірявий". Коли чоловік втрачає над собою контроль, він перестає бути чоловіком, він зобов'язаний контролювати ситуацію. Контроль над собою може втратити тільки жінка. Якщо чоловік втратить – він перетворюється на жінку, розумієте.

- А як ви ставитеся до легалізації легких наркотиків?

- У грудні я був у Відні на конференції ООН по боротьбі з наркотиками. Виступали професори з Кембриджа, Гарварда, які займаються цією темою 10-15 років. І вони говорили, що з точки зору медицини, самого суспільства, оцінки поведінки людини це не несе загрози.

За великим рахунком, я розумію і підтримую, що, якщо розглядати всю палітру негативу, яку людина може в себе "вливати", то, напевно, трава – це найменше зло.

Взагалі, це питання – наступний етап нашого розвитку. Давайте навчимося правильно до цього ставитися. Говорячи про легалізацію наркотиків, не всі ми до кінця і правильно розуміємо, що маємо на увазі. Зірвуться натовпи, щоб накурюватися, жерти трамадол і вивалюватися в незрозумілому стані незрозуміло звідки. Тому що трава траві – не рівня.

Давайте спочатку виховаємо нормальне суспільство. Питання не в забороні, а в контролі. І в розумінні. Чому прийнято починати статеве життя в певний період часу, а раніше це вважається фізіологічно неправильним? Тому що раніше стан організму не готовий ще до даного процесу. Секс не аморальний, але саме в цьому віці неприпустимий. Все має бути вчасно.

Сьогодні почавши розповідати дітям про шкоду наркотиків, ми зможемо підійти до вирішення цього питання. Але тільки не тоді, коли у нас всі повально жеруть препарати,що містять кодеін,  мажуться "крокодилом". Наркомани сидять в школах, і кожен сьомий школяр пробував наркотики. Ви вдумайтеся! За 30 грн. можна піти і купити собі пластину, зжерти її і його буде перти години три-чотири.

- Як справи з наркотиками у фармацевтичній сфері?

- Коли я прийшов [на посаду], попросив кількісного обліку та суворої звітності в аптеках, щоб зменшити виплеск наркотику, який, кажуть, не є наркотиком. Але жеруть його наші діти, тому що він – найдоступніший. Якщо амфетамін, ще потрібно пошукати, то купити препарати з кодеїном – просто. Я кажу: а ви зжеріть 10 таблеток!

У Верховній Раді депутати лобіюють фармакологічні інтереси. Це цілий бізнес, який спрямований, в першу чергу, на наших дітей. У нас є заводи, які виробляють тільки препарати,що містять кодеїн. Якщо ми обмежимо доступ населення до цього, то скоротимо мільйонні прибутки для цих людей.

Раніше жоден керівник мого Департаменту або служби не ставив це питання. Знаєте, як воно вирішувалося? $50 тис. в місяць – це сума, яка дозволить ні про що більше не думати.

Мені кажуть: "Навіщо ви парите собі мозок? Навіщо вам, Ілля Володимировичу, потрібні ці конфліктні ситуації? Ви розумієте, що зараз ми вас звинуватили в гомосексуалізмі? Ви розумієте, що ми зараз виллємо на вас стільки лайна, що ваші діти не зможуть відмитися? Ми зараз піднімемо питання в парламенті, де є наші люди і лобісти наших інтересів. Ви розумієте, що у нас в кожному керівному органі країни є свої люди, які отримують зарплатню за підтримку наших інтересів?".

"Нормальна людина" отримує ці свої 50 тис. в місяць, за рік це – більше півмільйона доларів, і все йде, як і було.

Адже суспільство якось до цього жило з препаратами,що містять кодеїн. Кому це заважало? Нікому. Заважало тільки батькам і цим дітям, які вживають.

В мені немає страху. Мене складно брудом облити. Результат моєї роботи, думаю, буде видно потім. Якщо за все життя у мене вийде врятувати хоча б одну свою душу, я буду вважати, що прожив не даремно.

- Як виглядає ситуація на Донбасі? Став він транзитною зоною для перевезення наркотиків, враховуючи, що кордони відкриті і територія не контролюється?

- Так, однозначно. Подібне завжди існувало. Це буферна зона для виготовлення, транзиту.

Це питання я піднімав з керівниками інших світових служб. Це, наприклад, американський Департамент по боротьбі з наркозлочинністю. Сьогодні Донбас – штучно створена чорна, неконтрольована зона, де можуть проводитися наркотики, може проходити і наркотрафік, контрафакт.

Вся та гидота, яка зараз проводиться на окупованій території Донбасу, не йде в Росію. Тому що там [у Росії] ціна мінімальна. Це йде до Європи. Та ж горілка, ті ж сигарети, той же метадон, той же амфетамін і все інше. Це проблема.

- Як її вирішити?

- На сьогодні у нас немає можливості, сил реалістично вирішити це питання і вийти на держкордони нашої батьківщини. А це – єдина мета, яку ми повинні ставити перед собою: повернути наші держкордони, як на півдні, так і на сході. І ми це обов'язково зробимо.

Ми повинні почиститися і всередині. Адже всередині у нас зрадників більше, ніж зовні. Ми всередині розвалені. Ми – оболонка з непрацюючим двигуном. Зрадників у влади більше, ніж патріотів. Тому що всі патріоти у нас сьогодні в тюрмах. Або в землі.

Я бачив цих людей [на Донбасі]. Так, там є, напевно, ті, які є проукраїнськими. Але основна маса – це ті, що збожеволіли, які ніколи не будуть вважати себе українцями.

Навіть коли ми повернемо ту територію, вона залишиться зоною АТО ще на багато років. Тому що основним завданням спецслужб буде виявлення проросійських громадян. Вчора він різав полонених на шматки, розпорюючи їм животи, а завтра стане мирним шахтарем. Ні. Нікому не пробачимо. Тут немає прощення. Тут можлива одна позиція – тотальна українізація Донбасу. Це наша територія. Там будуть наші закони, наші українські прапори. А хто не хоче – не буде жити на цій території. У нього буде шлях – або виїхати, або не виїхати. Але жити там не буде.

Ми змусимо і навчимо любити українську землю. Іншого шляху немає, та іншої землі нам Бог не дасть. Ви подивіться на Ізраїль. За кожен камінь вони готові щодня гинути. А ми тут розкидаємося Кримом, Донбасом. І ще не один раз умиємося кров'ю, але вже наші діти будуть набагато більше цінувати цю землю, українську мову, українські звичаї, шанувати українських героїв.

- Чи є проблема з наркозалежними військовими на Донбасі?

- Це поодинокі випадки. Проблеми як такої немає. От алкоголізм – так. Але це ми створюємо ці умови, в яких людина починає поводити себе так. Це ми робимо з них тварин. Босих, голих, голодних, брудних. Я через це все пройшов. І все питання в тому – як не бухати? Ти відчуваєш себе твариною. І тварина набагато чистіше, ніж ти, бо ти жереж це лайно. А якщо б не волонтери, взагалі незрозуміло, що ти жереш. Два роки нас годували волонтери. Якби не волонтерський рух, у нас би армія померла з голоду. Спробуй тут не бухай. Або – поклали [бійця] до ями, зверху насипали на нього піску, залишили помирати. А потім ви дивуєтесь, чому він п'є.

Зрадників у владі більше, ніж патріотів. Тому що всі патріоти у нас сьогодні в тюрмах.Або в землі.

У нас хіба були офіцери, які раніше брали участь у бойових діях? Це кімнатні генерали, кімнатні полковники. Тому взуй, одягни, нагодуй солдата, а потім вимагай від нього дисципліни. Перш ніж щось вимагати, ти повинен це заслужити.

- Вас називають досить одіозною фігурою, говорять про вас багато неприємного. Як ви самі вважаєте, що відрізняє вас?

- Я дуже неспокійна людина. Я постійно живу в прямому конфлікті з усіма. Так, я намагаюся вічно щось довести, хочу знайти правду, багатьох це дратує. Всі кажуть, де б я не з'являвся, відбувається конфлікт. Справа в тому, що я не готовий миритися і приймати чиїсь правила.

Конфлікт – це незручний стан. І багато хто уникає конфлікту. Для мене ж це зручний стан, я готовий боротися, і це – моя сила.

Багато міліціонерів, мусори, що як завгодно, доживають до 40-річного віку, обтяжуються машинами, квартирами, і втрата цих привілеїв катастрофічно накладається на їх свідомість. У мене немає нічого. Я – чистий. Я очистився.

Так, у мене складне життя. Але це – моє життя. Я мотивований і не обтяжений аморальними цінностями. Війна – це моє життя. Відповідно, і боротьба теж. Тому, я прокидаюся, кажу Богу "спасибі", що він мене залишив в живих, і виконую свою, може бути, не всім зрозумілу, роботу.