Найбільша та найтриваліша. Що робитимуть українські вчені у новій антарктичній експедиції

Українська антарктична станція Академік Вернадський

До Антарктиди вирушила 24-та сезонна українська експедиція вчених. Це найбільша та найтриваліша експедиція України після 2001 року.

Україна з 1996 року має власну станцію – Академік Вернадський. Це єдина українська антарктична станція, розташована за 7 км від західного узбережжя Антарктичного півострова. Головне її призначення – проведення наукових досліджень.

Програма експедиції

Перші сезонні загони України налічували 30-50 учасників, але з 2002 року, через нестачу коштів, діяльність їхня була звужена. Були роки, коли сезонну експедицію не відправляли взагалі – працювала лише група, яка постійно перебуває на станції протягом року. 

Приблизно половина науковців у загоні – геологи, решта – біологи та інженери. Використовуючи сучасне обладнання, вчені будуватимуть 3D моделі льодовиків, досліджуватимуть різноманіття бактерій і вірусів, цвітіння вод Південного океану і поширення у водах Антарктики стійких органічних забруднювачів.

Зразки збиратимуть для подальшого дослідження у лабораторіях, каже Володимир Бахмутов, фахівець із дослідження магнітного поля Землі з Інституту геофізики імені Субботіна Національної академії наук України, один із учасників першої експедиції, коли приймали станцію від Великої Британії. 

"У перші українські антарктичні експедиції, коли було своє судно, було чотири морські експедиції, сезонний загін 30-40 до 50 фахівців, які виконували різні наукові програми протягом сезону. На сьогодні це за стільки років буде, напевно, перша така потужна сезонна експедиція", – зазначив Бахмутов.

Розширення досліджень

Починаючи з цього року, планують відновлювати регулярні сезонні експедиції та розширювати ареал і тематику досліджень. Цьогоріч у складі загону – 26 фахівців та фахівчинь, вони перебуватимуть в Антарктиді 2-2,5 місяці.

Уперше туди відправляться жінки. Про це розповів заступник міністра освіти та науки України Максим Стріха.

"Там на нашій станції відкрито свого часу виснаження озонового шару, вона є дуже зручна з погляду різних спостережень за змінами клімату. Справді демонструє наша станція, що наша наука на передових позиціях, і безумовно це те місце, де можемо ми докласти своїх зусиль для збереження нашої планети, яка, на жаль, зараз не є в доброму стані. Отримані дані з Академіка Вернадського зокрема дозволяють краще зрозуміти, що діється з глобальним потеплінням, зміною біорізноманіття під впливом цього глобального потепління", – наголосив Стріха.

Модернізація станції

У цьому році вперше з моменту передачі станції Україні відбудеться її модернізація – систем опалення, опріснення води, енергозабезпечення,  обладнання для наукових досліджень. У бюджеті 2018 року на капітальну реконструкцію станції виділили 15 мільйонів гривень.

Наприкінці року Міністерство освіти і науки та Мінфін додали ще 27 мільйонів гривень, з яких 19 – на модернізацію станції, розповів виконувач обов’язків директора Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий. 

"Брати участь у дослідженні цього – це таке вікно можливостей саме для наших науковців. У нас величезний відтік мізків, наукова еміграція, не плутати з науковою мобільністю. Вчений має працювати в різних університетах за своє життя, але мобільність передбачає, що їдуть не тільки звідси, але й сюди. В нас поки переважає тільки один напрям – виїзда. Амбіція нашого антарктичного центру – бути одним з цих місць, які дозволяють нашим науковцям реалізуватися тут, вдома, у великій світовій науці", – зазначив Дикий.

Відбір учасників у річну 24 експедицію наразі ще триває. Долучитися до неї виявили бажання рекордна кількість людей – документи надали 178 кандидатів.

Планується, що загін зимівників відправлять на станцію Академік Вернадський наприкінці березня, а до того вони пройдуть необхідне навчання.