"Чому я стала донором фекалій?" - історія співробітниці університету
https://povnatorba.blogspot.com/2019/01/blog-post_844.html
 |
| Клаудія хоче, щоб інші також розглянули можливість стати донорами |
31-річна Клаудія Кампенелла працює адміністратором в британському університеті, а у вільний час вона жертвує свої фекалії.
"Деякі мої друзі вважають, що це трохи дивно або огидно, але це мене не турбує. Їх дуже легко жертвувати, і я просто хочу допомогти медичним дослідженням. Я рада, що можу долучитися до цього".
Її фекалії, що кишать "хорошими" бактеріями, введуть в кишківник хворого пацієнта, аби покращити стан шлунково-кишкового тракту.
Клаудія знає, що її допомога надзвичайно корисна - саме тому вона це робить - але чи справді її фекалії такі надзвичайні?
Вчені вважають, що випорожнення деяких людей може містять ідеальне поєднання лікувальних бактерій для лікування захворювань кишківника, що робить їх супердонорами.
Клаудія каже, що захотіла стати донором, тому що прочитала, що вегани можуть бути особливо гарними кандидатами на цю роль.
Немає жодних доказів того, що фекалії веганів кращі за інші, але експерти продовжують досліджувати, що саме може робити людські випорожнення не простими, а "супер".
Доктор Джастін О'Салліван - експерт з молекулярної біології в Університеті Окленду, і він вивчає донорів суперекскрементів.
Ідеальні випорожнення?
У наших кишківниках мільйони мікробів живуть цілими спільнотами. У кожного з нас ця флора унікальна, і немає двох схожих.
І хоча трансплантація фекалій все ще залишається відносно новою галуззю медицини, існують дослідження, які натякають на те, що деякі донори краще за інших підходять для цієї ролі.
Доктор О'Салліван каже: "Ми бачимо, що після трансплантації від супердонорів клінічної ремісії досягають вдвічі більше пацієнтів, ніж зазвичай".
"Ми сподіваємося, що якщо ми дізнаємося, як це відбувається, то зможемо підвищити успіх трансплантації фекалій і навіть випробувати його для нових хвороб, які пов'язують з мікробіомами, серед них Альцгеймер, розсіяний склероз і астма".
Доктор Джон Ланді працює гастроентерологом у West Hertfordshire Hospitals NHS Trust і допомагає координувати їхнє відділення з трансплантації фекалій.
Він поділяє ідею про донора суперфекалій, але говорить, що знайти такого буде нелегко.
"Ми поки що не знаємо, чому одні люди можуть бути супердонорами, а інші ні", - сказав він.
"Ми завжди перевіряємо чи наші донори здорові та не мають хвороб, але ми не перевіряємо всі їхні мікроби, і не визначаємо, які вони".
"Подібні дослідження можливо потрібно буде проводити у майбутньому".
Корисні мікроорганізми
Дослідження доктора О'Саллівана, опубліковане в журналі Frontiers in Cellular and Infection Microbiology, говорить, що якщо у ваших фекаліях живе багато різних мікроорганізмів, то це збільшує вашу цінність як потенційного донора.
Він говорить, що кількість видів мікроорганізмів у екскрементах донора виявилася одним з найважливіших факторів, який впливає на результат трансплантації. Організм пацієнтів, які добре реагують на трансплантації, також починає підтримувати існування більшої кількості різноманітних бактерій.
Але дослідження свідчать також про те, що успішність трансплантації фекалій залежить від того, наскільки конкретний донор підходить певному пацієнтові.
І мова не лише про те, які бактерії живуть у фекаліях.
"Деякі випадки рецидиву інфекції діареї навіть вдавалося вилікувати завдяки трансплантації фільтрованих випорожнень, з яких прибирали всі живі бактерії, але залишали ДНК, віруси та інші частки".
"Ці віруси можуть впливати на виживання та метаболічну функцію трансплантованих бактерій та інших мікробів", - каже доктор О'Салліван.
Доктор Джулі Макдональд, експерт з мікробіології Імперського коледжу в Лондоні, вивчає, як підвищити успішність пересадки калу.
Наразі більшість "пожертвувань" використовується для лікування небезпечного стану кишківника, який викликає бактерія під назвою clostridium difficile.
Ця бактерія може взяти верх над організмом, коли його власні "хороші" мікроорганізми знищені антибіотиками. Для найбільш вразливих людей ця проблема може стати смертельною.
У своїй роботі доктор Макдональд припускає, що трансплантовані екскременти виконують дуже специфічну роботу, замінюючи щось втрачене під час хвороби.
Вона виявила, що пацієнти, які страждають від інфекцій, викликаних clostridium difficile, практично не мали коротколанцюгових жирних кислот, які зазвичай утворюються у здоровому кишківнику.
Його рівень можна відновити лише завдяки "пересадці" фекалій.
"У нашій лабораторії ми намагаємося з'ясувати, як саме працює трансплантація, і ми навіть розглядаємо можливість того, аби не використовувати для лікування власне самі екскременти",
Замість того, аби робити пацієнту ін'єкцію фекалій, їм дадуть ліки, створені на основі фекалій, які можуть здатися людям менш відразливими.
Це може допомогти обійти ті табу, які існують довкола теми чужих екскрементів, вважає вчена.
Але Клаудіа хоче, щоб люди "подолали уявний бар'єр" та розглянули можливість стати донором.
"Жертвувати справді легко. Це робиться дуже просто. Якщо ви думаєте про це, то зв'яжіться із найближчою лікарнею та дізнайтеся, чи вони це роблять",
"Я збираю свої свіжі зразки вдома у контейнер, який мені видають у лікарні, а потім заношу його туди по дорозі на роботу. Це справді потребує мінімуму зусиль".
Тепер Клаудіа розмірковує, чи не стати їй також і донором крові. "Я такого ще не робила, але можливо, почну".
