Вступ до НАТО і ЄС закріпили в Конституції. Що це означає
https://povnatorba.blogspot.com/2019/02/blog-post_436.html
 |
| Багато східноєвропейських країн вступили у НАТО та ЄС. На фотографії - мітинг у Чехії до 50-ї річниці вторгення військ СРСР до Чехословаччини |
Документ підтримали депутати з фракцій БПП, "Народний фронт", "Самопоміч", "Батьківщина" та "Радикальна партія", а також більшість позафракційних та група "Воля народу". Проти висловилась фракція "Опозиційний блок".
Це остаточне голосування. Поправки набудуть чинності після підписання закону спікером парламенту і президентом.
Проект змін до Конституції подав у вересні 2018 року президент Петро Порошенко. Він був у Верховній Раді під час голосування у четвер й закликав депутатів підтримати проект.
Депутати, які підтримували поправки, визнавали, що це може бути частиною передвиборчої кампанії президента, але погодились з важливістю такого кроку.
Про це з трибуни парламенту говорили керівники фракцій "Самопомочі", "Батьківщини" та "Радикальної партії".
Вступ до НАТО та ЄС був однією з найважливіших тем форуму Петра Порошенка, коли він заявив про балотування на другий президентський термін.
20 вересня Верховна Рада включила документ до порядку денного і відправила на висновок до Конституційного суду. 22 листопада депутати схвалили поправки у першому читанні й мали чекати початку нової сесії для остаточного схвалення.
Внесення поправок до Конституції не означає швидкого вступу до НАТО чи Євросоюзу. Для цього ще потрібно виконати багато умов і провести необхідні реформи.
Петро Порошенко обіцяє, що у разі обрання його президентом тільки під кінець його другої каденції Україна може стати кандидатом у члени ЄС та отримати план дій щодо членства у НАТО.
Президент обіцяв, що для вступу до НАТО має відбутись референдум, щоб українці висловили свою згоду на таке рішення.
Що запропонував президент
Зміни до Конституції додають формулювання про європейську та євроатлантичну інтеграцію до преамбули та ще трьох статей Конституції.
Ще одна новація - прибрати з перехідних положень пункт 14 про тимчасове використання існуючих військових баз для іноземних формувань на правах оренди.
Це роблять, щоб Конституція формально не дозволяла перебувати в Криму Чорноморському флоту Росії.
"Підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України", - тепер йдеться у преамбулі до Конституції.
У статті про повноваження Верховної Ради "визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики" доповнили формулюванням - "реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору".
UNIAN
До повноважень президента додали, що він гарант цієї реалізації, а Кабміну - що він забезпечує цю реалізацію.
Ініціативу президента пояснюють небажанням допустити реванш. Щоб наступна, можливо, більш проросійська влада не змогла відіграти назад інтеграцію в ЄС та НАТО, адже знайти для цього 300 голосів буде складно.
Анонсуючи цю ініціативу ще 24 серпня 2018 року, Петро Порошенко заявив, що "існує очевидна загроза ревізії європейської та євроатлантичної стратегії під впливом різних зовнішніх та внутрішніх обставин".
У пояснювальній записці до законопроекту президент нагадав, що спроба Віктора Януковича відмовитись від європейського курсу спричинила Революцію гідності.
Якщо ж закріпити європейську та євроатлантичну інтеграцію у Конституції, то, мовляв, навіть новий президент і парламент так просто змінити зовнішньополітичний курс, як це сталось у 2010 році за Януковича, не зможуть.
"Позитивна бутафорія", - так назвав ці зміни депутат від "Свободи" Юрій Левченко, який вважає закріплення курсу на ЄС і НАТО порожньою декларацією.
Він каже, що такі формулювання не завадять у майбутньому розвернути курс країни.
За покликом виборців
Проти конституційного закріплення руху до НАТО у парламенті чітко виступили тільки представники фракції "Опозиційного блоку" та групи "Опозиційної платформи За життя".
Соціологічні дослідження показують, що серед їхніх виборців більшість не підтримують вступ до НАТО та ЄС.
GETTY IMAGES
Згідно з останніми опитуваннями соціологічної групи "Рейтинг", 53% українців виступають за вступ до ЄС, 13% - з вступ до Митного союзу з Росією.
Соціологи спеціально вимірюють ставлення до ЄС серед прихильників головних українських партій, які мають фракції в Раді.
Підтримка вступу до ЄС серед виборців БПП складає 84%, "Самопомочі" - 74%, "Батьківщини" - 60% та "Радикальної партії" - 50%.
У прихильників "Опозиційної платформи" ЄС підтримують 26%.
За останніми опитуваннями "Рейтингу", 44% українців виступали за вступ, а 30% на референдумі сказали б "ні".
І знову ж таки, у всіх партій, окрім "Опозиційної платформи" (так соціологи позначали партію після розколу в "Опозиційному блоці"), суттєво більше прихильників виступають "за" НАТО, аніж "проти".
Серед виборців БПП прихильників вступу в НАТО 81%, "Самопомочі" - 68%, "Батьківщини" - 50% (проти - 25%), "Радикальної партії" - 44% (проти - 21%).
Серед виборців "Опозиційної платформи" 16% прихильників НАТО, а от противників - майже 66%.
У регіональному розрізі найбільша підтримка вступу до ЄС та НАТО у Західних та Центральних регіонах, а найменша - на Сході та Півдні країні.
Ці цифри ілюструють, що виборець Петра Порошенка може позитивно сприйняти конституційне закріплення вступу до ЄС та НАТО.
Натомість керівник фракції "Опозиційний блок" Вадим Новинський стверджує, що "ніхто нас в цих об'єднаннях не чекає". Він наполягає, що тема ЄС і НАТО досі розділяє Україну.
Аргументи за і проти
У серпні 2018 року фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та Київський міжнародний інститут соціології опитали людей щодо їхньої мотивації підтримувати чи не підтримувати вступ до НАТО.
Прихильники приєднання до Північноатлантичного альянсу вважають, що це, перш за все, "дасть гарантію безпеки Україні".
Інші аргументи "за": членство в НАТО "дозволить Україні протистояти агресії Росії і повернути окуповані території" та "дасть змогу зміцнити та модернізувати українську армію".
Опоненти наполягають, що приєднання до Альянсу може втягнути Україну у військові дії НАТО.
"Опозиція до ідеї членства в Альянсі обумовлена сприйняттям НАТО як "агресивного імперіалістичного блоку" та переконаністю в тому, що Україна в принципі має бути позаблоковою", - додають соціологи.
Вони відзначають "достатньо низький рівень обізнаності" українців щодо НАТО.
"Лише 19% опитаних дали правильну відповідь, що рішення в НАТО ухвалюються консенсусом (коли з ним згодні усі країни-члени НАТО). Натомість, найбільш популярною виявилась відповідь "більшістю голосів" (22% порівняно із 34% в червні 2017 р.), ще 14% вважають, що рішення ухвалюють "старі" члени НАТО, а "новачки" - поки що ні", - пояснюють автори дослідження.
45% респондентів взагалі не змогли дати жодної відповіді про те, як Альянс ухвалює рішення.
