Жінка визначає хворобу Паркінсона за запахом. Вчені пояснили, яким чином
https://povnatorba.blogspot.com/2019/03/blog-post_564.html
Шотландка, яка здивувала лікарів своєю здатністю виявляти хворобу Паркінсона за запахом, допомогла вченим дізнатися, що саме викликає цей запах.
Науковці з Манчестера заявили, що виявили на шкірі молекули, пов'язані з запахом, і сподіваються, що це може допомогти діагностувати хворобу на більш ранній стадії.
На дослідження їх надихнула Джой Мілн, 68-річна колишня медсестра з Перту.
Вперше вона відчула "мускусний" запах у свого чоловіка Леса, якому за кілька років діагностували хворобу Паркінсона.
Джой працювала разом із дослідниками з Манчестерського університету протягом трьох років, а також стала його почесним викладачем.
Дослідження показало, що на шкірі пацієнтів із хворобою Паркінсона спостерігається підвищена концентрація низки сполук, зокрема гіппурової кислоти, ейкозану і октадеканалу.
Вони містяться в шкірному салі, яке у людей із хворобою Паркінсона часто виробляється у більшій кількості, що робить їх більш схильними до розвитку себорейного дерматиту.
Керівниця дослідження професор Пердіта Берран із школи хімії в Манчестерському університеті розповіла BBC Scotland: "Ми виявили деякі сполуки, які у людей з хворобою Паркінсона присутні у більшій кількості. А змогли ми їх відкрити тому, що Джой Мілн могла відчувати цю різницю за запахом".
"Тож ми розробили деякі експерименти, використали мас-спектрометр, щоб імітувати те, що робить Джой, коли відчуває запах людей з хворобою Паркінсона", - пояснила вчена.
У Великій Британії на цю хворобу страждає одна людина з 500, і цей показник збільшується приблизно до 1 зі 100 серед людей, старших за 60 років.
Через хворобу Паркінсона людям важко ходити і говорити, а також вони мають проблеми зі сном.
Наразі не існує ані лікування, ані діагностики цього захворювання, і лікарі ставлять діагноз виключно на основі симптомів.
Професор Берран сподівається, що "нестабільні біомаркери", які вони виявили, можуть допомогти створити прості тести для ранньої діагностики хвороби - наприклад, брати зішкріб з шиї і перевіряти наявність у ньому відповідних молекул.
"Ми сподіваємося, що зможемо діагностувати хворобу раніше, ніж з'являться перші моторні симптоми, і що буде лікування, яке зможе запобігти розвитку хвороби", - каже дослідниця.
Чоловікові Джо, який помер у 2015 році, діагностували хворобу Паркінсона у віці 45 років, але Джой каже, що вона відчула незвичний мускусний запах на десять років раніше.
Медсестра на пенсії пов'язала цей запах із хворобою лише після того, як зустріла людей з таким самим характерним запахом у групі підтримки для хворих на Паркінсона.
