Валютна війна США і Китаю. Що пригнітить світ

Назріває нова економічна криза через конфлікт США з Китаєм

Вашингтон звинуватив Пекін у валютних маніпуляціях через падіння курсу юаня нижче за психологічну позначку. Трамп і сам хоче послабити долар.

 

Американський президент Дональд Трампа заявив, що не в захваті від зміцнення долара, і закликав Федеральну резервну систему послабити курс нацвалюти США. Ця заява була зроблена на тлі валютної війни з Китаєм.

 

Економічний конфлікт Трампа з Пекіном посилився, коли на початку цього тижня Вашингтон оголосив Китай валютним маніпулятором через те, що не став підтримувати падаючий юань. Зараз він опустився до мінімуму за 11 років.

 

Валютні війни не обіцяють світу нічого хорошого. Вони ведуть до інфляції, підвищення ставок кредитів і уповільнення економічного зростання. У результаті біднішає увесь світ. ЗМІ розповідають подробиці.

 

Занадто сильний долар

 

8 серпня Трамп закликав Федеральну резервну систему продовжувати знижувати процентну ставку, щоб послабити курс американської нацвалюти. Про це він написав у своєму мікроблозі у Twitter.

 

"Як ваш президент, можна подумати, що я був би радий нашому дуже сильному долару. Але я нерадий! Високі процентні ставки ФРС у порівнянні з іншими країнами підтримують долар на високому рівні, у результаті чого нашим прекрасним виробникам стає дедалі складніше конкурувати", - пише Трамп.

 

Американський президент заявляє, що йому "аж жах як дивитися на некомпетентність, особливо в тих випадках, коли багато що можна так легко вирішити".

 

"Наша проблема - не Китай. Ми сильніші, ніж будь-коли, у США вливаються гроші в той час, як Китай втрачає тисячі компаній з інших країн, а їхня валюта знаходиться під тиском. Наша проблема - ФРС, яка занадто горда, щоб визнати свою помилку в тому, що діяла занадто швидко і занадто сильно проводила політику посилення", - пише Трамп в іншому повідомленні.

 

Дефолт у вересні. Експерти попередили США

 

Він зазначив, що Америка "будь-що переможе", але закликав ФРС усвідомити, що Штати "конкурують з іншими країнами".

 

Пізніше він зазначив, що США не знижуватимуть навмисно курс долара. За словами американського лідера, Америці не потрібна девальвація долара у відповідь на ослаблення юаня.

 

"У нас найнадійніша валюта у світі. Ми задаємо стандарт для всього світу", - зазначив президент.

 

Трамп уже більше року критикує ФРС, звинувачуючи регулятор у тому, що той перешкоджає його економічним ініціативам, утримуючи процентні ставки.

 

Глава організації Джером Пауелл не раз повторював, що центробанк США не бере до уваги ні критику президента, ні інших політиків, коли приймає рішення у сфері грошово-кредитної політики.

 

Падіння юаня

 

Девальвація юаня до американської валюти триває вже шостий робочий день поспіль, уперше з 2008 року обмінний курс пробив психологічну позначку в сім юанів за долар. США пояснюють цю тенденцію тим, що Китай починає валютну війну, а в самому Китаї такі звинувачення заперечують.

 

Центробанк Китаю випустив заяву, у якій говориться, що курс юаня знаходиться під тиском США і він відповідає показникам китайської економіки. Також у ньому підкреслюється, що Пекін не знижуватиме цілеспрямовано курс юаня і не використовуватиме його в торговельній війні.

 

Економіка Китаю впала до 1992 року

 

У відповідь Мінфін США оголосив Китай валютним маніпулятором. Закон, на який посилається міністерство, не передбачає ніяких санкцій, але має репутаційні наслідки.

 

Після рішення США впали як азіатські, так і західні біржі. Але четвер на американських біржах пройшов в умовах зльоту котирувань. Приводом для зростання стали дії влади Китаю, які знизили курс юаня не так сильно, як того очікували інвестори.

 

Чого очікувати світу від валютної війни

 

Валютні війни мають негативні наслідки, оскільки девальвація заради скорочення торгових перекосів зазвичай призводить до невеликого збільшення експорту, але водночас стримує внутрішнє споживання через подорожчання імпорту.

 

Це веде до інфляції, підвищення ставок кредитів і уповільнення економічного зростання. Останню валютну війну світ пережив у роки фінансової кризи десятирічної давності.

 

Економістка з Гарвардського університету Меган Грін відзначає, що до агресивної зниження ставок уже приступили центробанки Нової Зеландії, Індії та Таїланду.

 

"Цілком можливо, що це - початок валютних воєн. І якщо це так, то й інші країни підуть на послаблення своїх валют. Результатом будуть уповільнення економічного зростання, висока інфляція і неконтрольована волатильність на валютному ринку", - цитує її Російська служба Бі-бі-сі.