Східний експрес. Найвідоміший у світі поїзд (фото)

Багато хто читав детектив Агати Крісті "Вбивство в Східному експресі" або дивилися фільм за мотивами детектива. А може просто щось чули про Східний Експрес.

І більшість впевнені, що саме завдяки Агаті Крісті, ця назва стала такою відомою. Насправді, все навпаки. Це Агата Крісті використала в якості місця дії для свого детектива, шалено популярний люксовий бренд свого часу. І це додало популярності її твору.

Але яким був справжній «Східний експрес» і яка подальша доля знаменитого поїзда?

Ця історія почалася в кінці 19 століття.

У 1865 році син відомого бельгійського банкіра Жорж Нагельмакерс зацікавився залізничним бізнесом. Під час поїздки в Америку Нагельмакерс бачив безліч нововведень в організації залізничних подорожей. Найбільше його вразили надзвичайно розкішні «спальні вагони» Джорджа Пульмана


Жорж Нагельмакерс

До того, як з'явився знаменитий Східний експрес, Нагельмакерс виробляв і продавав вагони. У процесі він сперечався з різними національними залізничними компаніями, запустив маршрут з Парижа до Відня експрес-поїздами, і заснував донині існуючу «Compagnie Internationale des Wagons-Lits» (CIWL), головним акціонером якої став бельгійський король Леопольд II.

Нарешті невгамовний Нагельмакерс вирішив не тільки робити вагони класу люкс, але і використовувати їх за прямим призначенням. Він заснував Orient-Express Hotels, в якій потяги з розкішними вагонами, їздили б по маршруту Париж - Стамбул (Константинопольський маршрут). Подорож мала тривати близько 80 годин.

«Це поїзд, який вперше пройде по континенту і буде рухатися по безперервній металевій стрічці більше 1500 миль», писав Е.Х. Кріджрідж.

Журналісти були вражені. Газети назвали шикарне засіб пересування «Східним експресом». Нагельмакерсу така назва сподобалася і він став її використовувати.

5 жовтня 1883 року з платформи Страсбурзького вокзалу в Парижі «Східний експрес» вирушив у свою першу офіційну подорож.

Нагельмакерс і 40 його гостей сіли в єдиний спальний вагон, який стояв на вагонному візку. Інша частина поїзда складалася з вагонів CIWL. Доїхали вони, правда, лише до Бухареста, там пересіли на пором і по морю добиралися до Босфору. Але перший залізничний маршрут, який з'єднав Захід зі Сходом, було відкрито.

У кожній країні, яку проїжджав експрес, пасажирам пропонували страви місцевих кухонь і фольклорні виступи, а в Румунії король Кароль I прийняв мандрівників в замку Пелеш.



Багато журналістів публічно захоплювалися розкішшю і красою поїзда. Але Нагельмакерс був розумним бізнесменом, і чудово розумів, що реклами не буває багато. І для контрасту помістив погані старі вагони в паризькому Gare de Strasbourg. на шляхах, що примикають до тих, де проходив його Express.



У поїзді пасажири відчували, себе як в одному з кращих готелів Європи. Вони захоплювалися складними дерев'яними панелями, насолоджувалися розкішними шкіряними кріслами, шовковими простирадлами і вовняними ковдрами на ліжках. Кожна дрібниця була продумана.



До 1889 року стараннями Нагельмакерса Східний експрес був перетворений в найсучасніший і найрозкішніший засіб пересування. Провести весело час в супер-люкс готелі, який ще й їде кудись, вартувало скажених грошей. Тому в поїзді збиралася компанія мандрівників відповідного рівня - королі, політики, бізнесмени, кінозірки і шпигуни. І незрозуміло, хто кому робив велику славу - поїзд їм чи вони поїзду.



Золотою епохою Східного експреса були 20-30 роки XX століття. Дорогі страви, вишукані вина, цікаві попутники - все це було гарантовано на борту експреса. У ньому кипіло світське життя, підписувалися великі угоди, вирішувалися питання державної ваги.



Але не лише вершкам суспільства подобався зручний поїзд. «Східний експрес» неофіційно називали: «Експрес шпигунів». За словами Кукріджа, секретні агенти любили поїзд, бо він «зробив їх роботу набагато простішою і їхні подорожі стали набагато комфортнішими».

Одна з найвідоміших шпигунських історій того часу, була пов'язана з англійцем Робертом Баден-Пауелл. Він, подорожуючи «Східним експресом», видавав себе за вченого-ентомолога, що збирає зразки лускокрилих на Балканах. А мудрі нариси різних форм і кольорів крил метеликів були закодованими зображеннями укріплень уздовж узбережжя Далмації, які допомагали британському і італійському флотам під час Першої світової війни.



Йшов час і ідею Нагельмакерса перехопили конкуренти. Крім оригінальної лінії «Східний експрес», з'явилися аналогічні ще по декількох маршрутах. А їх власники почали використовувати назву бренду «Orient Express»: Прямий Східний Експрес, Симплон Східний Експрес, Ностальгічний Східний Експрес та багато інших.

Всі ці конкуренти плодилися і розмножувалися, і Нагельмакерс не вистояв. Прямий нащадок оригінального «Східного експреса» став старим, переповненим і дешевим. Якийсь розчарований журналіст назвав його «бродячою квартирою».

Але особливо все погіршилося після Другої світової. З'явилися реактивні літаки і потяги Intercity, був проритий тунель під Ла-Маншем, неодноразово перекроєна карта Європи.

Східний експрес довго боровся за життя, але в 1977 році поїзд був остаточно відправлений на запасну колію.

А так оригінальний Східний Експрес виглядає сьогодні




Існує кілька приватних компаній-перевізників, які використовують відреставровані вагони 1920-х і 1930-х років і намагаються копіювати розкіш Східного експресу. І сьогодні бажаючі можуть взяти участь в історичному атракціоні. За солідну суму покататися на потязі, схожому на Східний Експрес і зануритися в атмосферу розкоші позаминулого століття.
Подивилися фільм за мотивами детективу Агати Крісті можна тут: "Вбивство в Східному експресі".