Чому в радянські часи молоко продавалося в паперовій упаковці у вигляді пірамідки
Кому в голову прийшла така ідея?
Кому спала на думку така ідея? І головне — навіщо використовувати таку незвичайну упаковку, коли існують інші варіанти? Сьогодні ми відповімо на ці питання, а також розберемося, чи є "трикутники" радянським ноу-хау чи іноземним.
Це екологічно
Сьогодні піклуватися про екологію не лише необхідність, але і, прямо скажемо, віяння моди. Утилізована упаковка, максимально раціональне використання ресурсів... Як не дивно, всі ці сучасні вимоги як не можна повніше дотримувалися в радянській упаковці молока. Саме "трикутники" легко утилізувалися і вироблялися з мінімальним обсягом відходів. Та й взагалі виглядали цікаво і кумедно. Але як же з'явилася ця ретророзробка?
Піраміди, шарлатанство і добрий намір
Відразу скажемо, що пірамідки стали вперше робити, на жаль, не в СРСР, а в Швеції. Ідея ця спала на думку винахіднику Еріку Валленбергу. І неспроста. Існує легенда, що одного разу вчений прочитав статтю про магічну суть єгипетських пірамід. Автор статті — хімік і за сумісництвом містик, а згодом видатний фантаст Жак Бержье — розповідав в досить шанованих виданнях вельми ненаукові речі. Так, він стверджував, що саме завдяки формі пірамід всередині них так довго здатні зберігатися в первозданному вигляді продукти, і взагалі в них відбувається немов консервація часу. Журналісти, звичайно, відвели душу, опублікувавши на цю жартівливу пропозицію — пораду всім спати в тетраедрі для поліпшення здоров'я і загального омолодження. Але сміх сміхом, а номер саме з цією, м'яко кажучи, спірною статтею через пару років був прочитаний Еріком Валленбергом. І той загорівся благородною ідеєю знизити збитки торговців молоком. Винахідник вирішив, що упаковка у формі тетраедра якраз буде довше залишати молоко свіжим. І ось, в 1944 році прототип такої тари був випущений в Швеції.
А масове виробництво в інших країнах Європи почалося тільки з 1952 року. Правда, незабаром ілюзіям судилося розвіятися: молоко в пірамідках кисло нітрохи не менше, ніж у звичайних упаковках.
Незручно, але патріотично
А ось СРСР став використовувати гучну упаковку з 1959-го. Громадяни носили їх в авоськах і лаялися на краї, які часто проривалися. Дійсно, погано склеєні трикутники неодноразово підводили своїх покупців, влаштовуючи зовсім не казкові молочні річки. Перевозити "трикутники" було і зовсім незручно: були потрібні спеціальні ящики з шістьма кутами або й зовсім бочки. Але молоко в недосконалій тарі було настільки смачним, що це мало кого засмучувало. Радянська людина не уявляла свій продуктовий набір без "трикутників", так само як і без скляної пляшки з кефіром. Так що така упаковка використовувалося аж до середини 1980-х.
В історії з пірамідками можна тільки посміхнутися тому, як ентузіазм, замішаний на містицизмі, знайшов втілення в реальному виробництві. Та ще й охопив спочатку всю Європу, а потім і налаштований проти Заходу СРСР. І якщо вірити в те, що у ідей є певна енергетика, як і у людей, то у «трикутників» її вистачило мало не на весь світ. І містика тут ні причому, просто сліпа віра в щось, дійсно, заразлива.
