Зустріч із Меркель становить загрозу? Клімкін розкрив нову небезпеку для України
Зустріч президента України Володимира Зеленського з президентом США Джо Байденом важлива, насамперед з погляду "хімії" – взаєморозуміння, яке повинно виникнути між двома лідерами.
Зате переговори з канцлером Німеччини Ангелою Меркель становлять серйозну загрозу – вона може переконати Зеленського піти на неприйнятні для України компроміси.
Глава РФ Володимир Путін не відмовився від мети поділу України і буде методично розхитувати ситуацію в нашій країні. Про це заявив міністр закордонних справ України в 2014-2019 роках Павло Клімкін. Далі наводимо його пряму мову (щоб подивитися відео, проскролльте до кінця цієї новини).
Для мене головний результат зустрічі Зеленського і Байдена – такий, який не можна помацати руками. Це хімія. Вони мають відчувати один одного і в майбутньому, я дуже сподіваюсь, мають хоча б мінімально довіряти один одному, враховуючи російську загрозу, масштаб завдань всередині країни і необхідність за президента Байдена зробити наступний крок від партнерства до союзництва.
Щодо конкретних речей – так, вони будуть, будуть угоди. Деякі з них готувалися вже давно. Деякі скромні за масштабом, але також важливі.
Я не збираюся засуджувати Володимира Зеленського за якісь результати. Ключова історія – це довіра і побудова послідовного партнерства з США. Якщо це вдасться хоча б на 20% – це вже результат.
Зустріч Зеленського з Меркель потенційно дуже небезпечнаШанс того, що Україну запросять за стіл переговорів щодо "Північного потоку-2" – досить примарний, але він є. Це залежить від відносин, які мають встановитися з Байденом і з Меркель, хоча й Меркель за кілька місяців іде.
Я бачу великі ризики. Меркель казатиме Зеленському: "Володимире, бачиш, я скоро йду. Я є великим фанатом України. Ти ж не знаєш, якою буде наступна адміністрація, яким буде наступний уряд у Німеччині. Краще домовся зі мною на цих умовах".
У чому мета Меркель? Не створити нову спіраль нестабільності. Якщо подивитися на ситуацію з Берліну – з одного боку, Путін з Лукашенком, класичні автократи. З іншого – західні суспільства. Посередині – Україна, гібридне суспільство. Ми не є західним, але й не є авторитарним суспільством. З точки зору економіки ми також гібридні.
Ця гібридність за визначенням нестабільна. Меркель як фанатка стабільності це дуже добре розуміє. І розуміє, що ситуація може розхитуватись або всередині країни, або з Росії. Путін, на жаль, дуже добре це вміє.
Німеччині потрібна спокійна ситуація з Україною, щоб не створити джерело нестабільності для всієї Європи. Як з військової точки зору, так і з точки зору енергетичної безпеки.
Я думаю, перед тим як зустрічатися з Меркель, Зеленському або комусь із його команди треба обов’язково спробувати сконтактувати з американцями, з Євросоюзом, з поляками і побудувати чітку матрицю нашої гри. Час для цього є, хоча його й обмаль.
Мета Путіна – нещодавно ми бачили його імперський маніфест (статтю про єдність росіян і українців. – Ред.) – розділити Україну. Він буде послідовно над цим працювати. Частину України включити до складу союзної держави, а частину зробити буфером. Це абсолютно реальна ціль. Тому й майбутні переговори Володимира Зеленського з Джо Байденом мають стосуватися фундаментальних червоних ліній. Вони повинні бути абсолютно зрозумілі – це недоторканність української державності.
Ми маємо працювати на успіх всередині країни, роблячи перезавантаження, і так само ми маємо працювати на спільний успіх ззовні, борючись із путінським режимом. Це має бути фундаментальна червона лінія – така сама, як невторгнення російських військ в Україну.
У Путіна сто відсотків є план щодо розхитування ситуації в Україні. І на 30-річчя Незалежності, і на зиму, де він може організувати ще одну газову війну. Подивіться – в наших сховищах не так багато газу. Напевно є й інші плани.
Чи піде він в масоване військове вторгнення саме зараз? У мене в цьому є сумнів. Але чи буде він дуже послідовно і жорстко нас гібридно розхитувати? Сто один відсоток.
