В Очакові викрили "сплячого агента" ФСБ, який допомагав росіянам організувати висадження десанту в місті
Росіяни обстріляли Миколаїв касетними боєприпасами, ракети запустили вночі з окупованої Херсонщини, але через дії одного чоловіка, Миколаїв вже міг бути окупований.
Окупанти не полишають надії на те, що їм вдасться захопити місто суднобудівників, або обійти його і оточити. Українські військові контррозвідники знайшли місце, де готувався ворожий десант. І навіть людину, яка мала заводити російських військових, так званий «сплячий агент», якого завербували ще радянські спецслужби, йдеться у ЗМІ.
Діючий в Очакові невеличкий військовий порт російська пропаганда роками промовисто описувала, як базу НАТО. Перші ракетні залпи Чорноморський флот зробив саме по Очакову.
Очаків є, напевно, чемпіоном серед українських міст з прильотів російських "Калібрів". У перший же день війни тут загинули люди. І їхнє життя забрав не тільки той покидьок, який натиснув на кнопку "пуск", а й інформація від тих людей, хто, буквально за копійки наводив ракети на ціль і заводив диверсантів на нашу землю.
Як один із місцевих пенсіонерів - залегендований агент ФСБ Михайло Шадрін, громадянин Росії з позивним «Міхалич». В грудні минулого року йому поставили завдання – відзняти дроном узбережжя біля Очакова і дамбу, яка перекриває гирло річки Березань. «Просили зняти саме цю косу тут. Пролетів над нею в той бік, у цей бік, пару зйомок зробив", - розповідає він.
Українські спецслужби дійшли висновку – саме тут заздалегідь планувалася ворожа десантна операція. "Вони планували тут висадити десант з подальшим оточенням міста Миколаїв", - пояснює офіцер військової контррозвідки "Андрій".
Плацдарм під Очаковом давав би можливість швидко захопити весь південь України. Ідеальне місце для десантування з моря. Якби росіяни все ж таки висадили б тут свій десант, вони б легко пройшли до Одеської траси, оточивши і Очаків, і згодом Миколаїв.
Для успіху диявольського задуму треба було діяти швидко. "Все могло відбутись за одну добу", - додає "Андрій".
Порт ще палав після ударів, коли до «Міхалича» приїхали зв’язківці - чоловік та жінка. «Жінка весела, балакала, а чоловік у тіні тримався. Прозвучало кодове слово "Михалич"», - розповідає агент.
У передмісті Очакова, де жив Михайло Шадрін, їх зацікавив пустий будинок, де хотіли розмістити кілька десятків людей. Пляж для висадки десанту поруч. Десятки диверсантів під виглядом біженців мали підготувати для десантників плацдарм на березі, переконані оперативники. Шадрін мав їх завести, а щоб він раптом не відмовився, його шантажували – дочкою та онукою в Росії.
Та росіяни не встигли це зробити 24 лютого, а далі – темп наступу було втрачено і десант в Очакові став неможливим.
Тим часом, Шадрін потрапив у поле зору наших спецслужб. І з’ясувався шокуючий факт – тихий пенсіонер офіційно співпрацює з російськими «чекістами» з часів СРСР. «У вісімдесят дев'ятому році до мене додому прийшов співробітник КДБ тоді. Переконав мене підписати угоду про співпрацю", - розповідає чоловік.
Союз розвалився, КГБ переродився у ФСБ, а «Міхалич» дістався у спадщину черговому поколінню російських спецслужб. Його законсервували, роками не чіпали. Аж поки, у чотирнадцятому, через двадцять п’ять років після вербування, «Міхалича» активував новий куратор. «Назвав позивний і сказав, чи не забув ти, який папір підписував», - пригадує Михайло Шадрін.
Нові господарі зробили пропозицію, від якої він не міг відмовитись - поїхати до України. І знову агента поставили на паузу, а у 2017 році, коли Шадрін вже освоївся в Очакові, він отримав перше завдання - збирати інформацію про настрої в місті. Той звітував, що всі місцеві вважають місто російським.
З доповідей сотень таких законспірованих «Міхаличей» у російського режима склалось враження, - в Україні окупантів будуть зустрічати з квітами. А, значить, цей засмучений дідусь - один з тих, хто допоміг «відчинити двері» війні. «Я глибоко каюсь у тому, що я накоїв», - зараз каже чоловік.
