"Зрадники дістали по заслугах": на окупованій частині України сталася низка загадкових смертей
У Запорізькій та Херсонській областях зараз гаряче в усіх сенсах: окрім бойових дій, іде, з огляду на все, ще й "тихе полювання".
"Українці", які перейшли на бік країни-агресора, достроково вирушають на той світ: їм не змогли допомогти ні гроші, ні охорона, ні російські покровителі.
Докладніше про останні гучні випадки читайте далі.
Ціна зради
Парламентар від "Слуги народу" Олексій Коваленко через чотири дні після початку повномасштабного вторгнення РФ виїхав із Києва на Херсонщину.
У той час, коли в регіоні окупанти викрадали активістів, чиновників, ветеранів АТО, – народного депутата Ковальова дивним чином ніхто не чіпав.
"Але досить швидко стало зрозуміло чому. Нардеп усіма силами став доводити росіянам свою лояльність і незамінність. Усім уже відома його фраза: "Росія тут всерйоз і назавжди", яка і стала точкою неповернення", – розповів співрозмовник ЗМІ у контррозвідці.
За його інформацією, Олексій Ковальов виконував усі завдання, які йому ставили росіяни, та допомагав окупаційним військам. Зокрема, розміщував військовослужбовців РФ у підконтрольному йому санаторії.
Наприкінці червня стався перший замах на Ковальова. У Голій Пристані було підірвано його автомобіль, проте нардеп-зрадник залишився живим.
За кілька тижнів після інциденту Олексій Ковальов обійняв посаду "заступника голови" окупаційного "уряду Херсонської області". Зрадником зайнялося Державне бюро розслідувань: Ковальову оголосили про підозру в держзраді та підтримці країни-агресора, а також оголосили в розшук.
Зраднику загрожувало від 15 років позбавлення свободи аж до довічного терміну, проте 28 серпня невідомі винесли Олексію Ковальову смертний "вирок".
У своєму будинку в Голій Пристані, який мільйонер вважав ледве не фортецею, зрадника було застрелено, причому з власної рушниці. Було поранено і його співмешканку, яка згодом померла в лікарні.
Окупанти одразу почали прочісувати територію, проте затримати підозрюваних їм так і не вдалося.
Знешкодили гауляйтера та поліцаїв
Неабияк розійшлися партизани і в Запорізькій області. 26 серпня в окупованому Бердянську внаслідок вибуху було смертельно поранено зрадника, "заступника начальника ДАІ" Олексія Колесникова.
Вибуховий пристрій, начинений елементами ураження, було встановлено на триметровій висоті – на дереві біля паркану оздоровчого центру. Зрадник помер уже у лікарні.
Із різницею у кілька днів сталося дві НП у селищі Михайлівка. 24 серпня злетів у повітря автомобіль, в якому їхав голова окупаційної "військово-цивільної адміністрації" Іван Сушко.
Колишній тамада, який відслужив у Десантно-штурмових військах України, був прихильником ОПЗЖ – балотувався, але невдало. А після окупації одразу ж перейшов на бік Росії.
Разом із Сушком в автомобілі перебувала дочка його коханки, ще однієї колаборантки. Дівчинка не постраждала, оскільки вибух був спрямований, а ось зрадник загинув на місці. Того, хто заклав вибуховий пристрій, окупанти не знайшли.
А 27 серпня стало відомо, що у своєму будинку у Михайлівці було знайдено тіло начальника окупаційної "поліції". Андрій Рижков, у минулому прикордонник, із приходом російських окупантів сам прийшов до них і запропонував свої "послуги". Але, як бачимо, кар'єра не вдалася.
Ще один вибух пролунав у м. Старобільськ Луганської області, який був окупований на початку березня 2022 року.
11 серпня колаборант Аскер Лайшев (колишній український поліцейський, який став "начальником МРЕВ") біля торгового центру сів у свій автомобіль – після цього спрацював вибуховий пристрій.
Лайшева доправили до лікарні, а за два дні він помер від отриманих поранень.
Ми перерахували лише найбільш резонансні НП із колаборантами на тимчасово окупованій території. Замахів відбувається більше, причому найчастіше список цілей партизани друкують на листівках та розвішують на деревах чи парканах.
Це вже змусило більш "значних" зрадників обмежити своє пересування і навіть "заполучити" охорону. Однак, судячи з розвитку подій, це мало кому допомагає: "поклик Кобзона" сильніший.
