Балістикою по РФ: українські ракети, як game changer у війні
Україна потроху повертає до життя свою ракетну програму, й окрім ракети-дрону Паляниця нещодавно успішно випробувала нову балістичну ракету. Які переваги це дає нам у боротьбі з ворогом?
Ймовірні характеристики нової зброї
Україна продовжує розвивати свій військово-промисловий комплекс і вже створила свою першу балістичну ракету. Про це заявив президент Володимир Зеленський на пресконференції у рамках Форуму керівників державних інституцій 27 серпня.
"Думав, що рано про це говорити, але… Було випробування - позитивне - першої балістичної української ракети. Я з цим вітаю наш ОПК", - сказав президент.
Нині потроху з’являється перша офіційна або напівофіційна інформація щодо характеристик нової української зброї.
Перша балістична ракета України передбачає радіус дії у 600-700 кілометрів, повідомив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк в інтерв’ю Новини.LIVE.
Та не балістикою єдиною. Минуло року стало відомо, що Україна розробляє нову версію ракет Нептун для ураження наземних цілей, пише Forbes. Український протикорабельний комплекс отримав широке визнання після знищення крейсера Москва - флагмана Чорноморського флоту Росії та найбільшого затопленого військового судна з часів Фолклендської війни 1982 року.
Ще однією розробкою українського ОПК під час війни, продовжує видеання, є модернізація ракет комплексу Вільха для ураження цілей на відстані до 150 км замість 90–120 км.
А минулого тижня Зеленський розповів про українську ракету-дрон Паляниця, що запускається з наземної установки й була розроблена за півтора року. Втім Україна поки не розсекречує головні характеристики ракети - радіус дії, бойову частину та кількість виготовлених її одиниць.
"Нова балістична ракета України – це 600-700 км, як президент сказав. Але я думаю, що це питання, відповідь на яке ми з вами побачимо при роботі… Щодо Паляниці чи будь-яких інших балістичних ракет чи дронів і т.д.: будемо використовувати - будемо бачити їх ефективність", - підкреслив Подоляк.
При цьому віце-прем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій - міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що вартість однієї ракети-дрону Паляниця становить менше 1 млн доларів США. Вартість нової балістичної ракети, за словами експертів, приблизно такого ж порядку, що набагато дешевше від російських розробок.
"Я думаю, що це (дрон-ракета Паляниця - ред.) змінить правила гри, тому що ми зможемо завдати удару там, де Росія сьогодні не чекає", - припустив він в інтерв'ю Associated Press.
Однак, за словами Подоляка, дуже важлива саме кількість ракетрізних типів.
"У війнах високої інтенсивності й масштабу роль відіграє саме кількість. Вони(нові українські балістичні ракети - ред.)високотехнологічні мають бути, бо будуть тоді давати результат дуже крутий. Але їх має бути багато. Тобто одна-дві-три ракети - ми зможемо з вами сказати "вау", але це не буде вирішення фундаментальних завдань, що стоять перед такого типу ракетами", - підкреслив він.
Подоляк також зазначив, що це озброєння має завдання знищувати інфраструктуру, котра дозволяє Росії використовувати авіацію.
Чому росіяни беззахисні проти балістики
Водночас директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець зауважив: головне завдання зараз полягає в тому, аби швидко пройти шлях від успішних випробувань самої балістичної ракети до випробувань усього комплексу, до якого вона входить.
"Поки що відбулися позитивні випробування лише балістичної ракети. Але слід розуміти, що ракета - це один із компонентів комплексу, до якого також входять пускові, зарядні та командні машини. Можна припустити, що ця ракета є розвитком оперативно-тактичного комплексу Сапсан, напрацювання якого тривалий час велися в КБ Південне. Потенційно ця ракета може мати дальність до 500 кілометрів і вагу бойової частини в межах 460–490 кг. Тобто це щось потужніше, ніж ATACMS, і можна порівнювати її з російською ракетою Іскандер", - пояснив він в ефірі телеканалу Еспресо.
Деякі фрагменти комплексу Сапсан, за словами військового експерта, раніше демонструвалися на військових парадах. При цьому розробка балістичної ракети була включена до державної ракетної програми й залишається у ній як пріоритетна, паралельно з удосконаленням крилатої ракети Нептун, додав він. Ці проєкти, на думку Згурця, мають зараз розвиватися паралельно та досить швидко.
"Наразі головне завдання полягає в тому, щоб у максимально короткий термін пройти шлях від успішних випробувань балістичної ракети до повноцінних випробувань усього комплексу і забезпечити серійне виготовлення ракети", - наголосив Згурець.
У чому ж різниця між крилатою ракетою (й за сумісництвом дроном) Паляниця та новою балістичною українською ракетою, що поки немає назви? Головна відмінність - навіть не дальність польоту, потужність боєзаряду чи вартість. Найголовнішою є здатність ворога захищатися від того чи іншого виду зброї. І саме тут на росіян чатує основна неприємність.
Та спочатку варто згадати, що, на відміну від крилатої, балістична ракета на фінальному етапі атакує ціль майже вертикально і з великою швидкістю, залишаючи вкрай мало шансів для протиповітряної оборони перехопити її. Такі ракети можуть запускатися з наземних стаціонарних пускових чи пересувних установок, а також і з кораблів, підводних човнів і літаків. Ракети можуть нести уламково-фугасну, касетну і навіть ядерну бойову частину. За дальністю балістика поділяється на малу дальність (250-1000 км), середню (1000-2500-4500 км) і міжконтинентальну (4500-6000 км).
Разом із тим, єдиним комплексом ППО, котрий може збивати балістику, є нині система Patriotчи її аналоги.
Базовою радіолокаційною станцією, що активно використовується у складі цього комплексу, є AN/MPQ-53. Це - багатоцільова радіолокаційна станція з пасивною фазованою антенною решіткою (ПФАР), що працює у G або H-діапазонах.
Максимальна дальність виявлення нею повітряних цілей складає 170 км. Але у задачі радіолокаційної станції входить також пошук, супроводження, створення радіоелектронних перешкод. І, що найголовніше - наведення ракет MIM-104A/B (PAC-1) та MIM-104C/E (PAC-2), котрі використовують напівактивну головку самонаведення.
Наразі саме ці радарні станції складають основу, а можливо й сто відсотків загальних систем виявлення ЗРК Patriot у складі Збройних сил України. Не дивлячись на те, що це відносно старі РЛС, оновлене програмне забезпечення дозволило використовувати їх як проти повітряних цілей (по типу бойової авіації та крилатих ракет), так і проти гіперзвукових ракет Кинжал, пише Мілітарний.
Звичайно, у світі існують ППО, схожі на системи Patriot(наприклад, SAMP/T), і це також отримала Україна. А тепер головне риторичне запитання - чи має зараз РФ хоч який аналог системи Patriot? Відповідь проста й однозначна: ні.
