Справи Ангели Меркель і без того йшли погано. Через свою (повільно модифіковану) політику відкритих дверей щодо біженців німецький канцлер зазнавала нападок з усіх боків: ліворуч і праворуч; усередині країни і ззовні. Багато країн-членів ЄС вже закрили свої кордони, відмовляючись надавати притулок мільйонам втікачів від воєн у Сирії і Іраку.
Але політика Меркель щодо біженців – не єдина причина, через яку європейські союзники почали цуратися її. Дедалі більше зростає невдоволення в Італії, Польщі, країнах Балтії, Україні і Центральній Європі з приводу готовності Берліна побудувати Північний потік-2. Німеччина повинна відмовитися від цього проекту, вважають вони.
Північний потік-2 – другий газопровід, який будують російський енергетичний гігант "Газпром", а також німецькі компанії BASF і E. ON. Крім того, проект передбачає участь трьох інших компаній: французької Engie, нідерландської Royal Dutch Shell і австрійської OMV. Другий газопровід прокладається паралельно першому, який вже перекачує газ з Росії до Німеччини дном Балтійського моря. Таким чином, Північний потік-2 точно послабить позиції України як ключової країни для транзиту російського газу в Європу.
Проект став спірним для його опонентів з тієї причини, що суперечить політиці Меркель щодо Росії, а також у цілому підриває енергетичну політику ЄС. Північний потік-2 підтвердив, що національні інтереси переважають або, як мінімум, підривають загальну політику ЄС у сфері енергетичної безпеки та його зусилля з формування енергетичного союзу.
Підтримка Північного потоку з боку Меркель збиває з пантелику. Адже вона була єдиним європейським лідером, стабільно займає жорстку позицію щодо президента Росії Володимира Путіна. Саме вона підштовхнула інших членів ЄС запровадити санкції проти РФ за анексію Криму і подальше вторгнення в Східну Україну.
Це вона – поряд з лідерами Росії, України та Франції – вела переговори з досягнення Мінських угод, спрямованих на припинення боїв на сході України.
Але найголовніше - саме Меркель стала тим лідером Німеччини, який відійшов від політики особливих відносин з Росією, так званої Ostpolitik. Один за іншим німецькі лідери дотримувалися цієї стратегії зближення з Росією, вважаючи, що вона допоможе стабілізувати Європу і підштовхне Москву до модернізації. Меркель не мала подібних ілюзій. Проте, її безмежна підтримка Північного потоку йде врозріз з політикою щодо Росії.
Друзів у Меркель зрештою стало не набагато більше, а от приводів критикувати Берлін додалося, наприклад, з боку нового націонал-консервативного уряду Польщі. З точки зору правлячої польської партії Право і Справедливість, проект Північного потоку не тільки відбирає у Польщі й України доходи від транзиту російського газу в Європу, але і являє собою альянс Німеччини і РФ за рахунок інтересів Польщі, України та інших країн регіону.
Прем'єр-міністр Італії Маттео Ренці також приєднався до хору незадоволених, і зайшов настільки далеко, що звинуватив Німеччину в подвійних стандартах. Зрештою, італійська ENI теж збиралася будувати з Газпромом трубопровід, так званий Південний потік. Цей проект передбачав будівництво газопроводу по дну Чорного моря, що дало б Росії великі переваги для побудови сильної опори в Південно-Східній Європі.
Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, зруйнувала ці амбіції. Вона заявила, що проект Південного потоку може тривати тільки в тому разі, якщо він відповідає Третьому енергетичному пакету ЄС і політиці енергетичної лібералізації, яка передбачає відкритий доступ до трубопроводів третіх сторін. Якби Газпром погодився на це, Південний потік втратив би будь-який сенс. Зрештою Росія закрила проект.
Тепер Ренці запитує, чому Єврокомісія не зупинить Північний потік-2, як і Південний. Він також критикує Німеччину за захист Північного потоку і протистояння будівництву Південного.
З точки зору країн, які хочуть бачити засновану на безпеці, диверсифікації та лібералізації енергетичну політику ЄС, підтримка другого Північного потоку Німеччиною підриває всі ці прагнення.
Північний потік-2 зробить Німеччину більш залежною від російської енергетики. «Імпорт російського газу в поєднанні зі зростанням інвестицій Газпрому в німецьку газову інфраструктуру призведе до більшої залежності Німеччини від російського газу», - відзначає експерт у сфері енергетики Агата Лоскот-Страхота у своїй недавній
публікації. Північний потік-2 також посилить важелі впливу Газпрому на північно-західний ринок Європи. Все це з часом дозволить Росії знову підняти свої ціни, вважає експерт.
І, найголовніше, другий Північний потік буде перешкоджати розвитку єдиної політики ЄС щодо Росії – тієї, яку Меркель вдалося вибудувати протягом української кризи. Але незважаючи ні на що, канцлер не готова зупинити будівництво трубопроводу, що підриває єдність в ЄС.