Чи стане "справа Новинського" початком кінця УПЦ МП

Якщо у Раді збираються з когось знімати недоторканність, це ще не означає, що на виході все буде так, як планували і слідчі, і фігуранти справ.

Учора Генеральний прокурор Юрій Луценко у соцмережах оприлюднив подання ГПУ до парламенту на зняття недоторканості і притягнення до кримінальної відповідальності нардепа-опоблоківця Вадима Новинського. Коментарі щодо цього були різними: від захоплення діями Луценка – Новинського давно пора садити, до розчарування – знову потенційного злочинця попереджають, що треба робити ноги з країни. Ближче до вечора ситуацію прокоментував і сам нардеп. Традиційно у таких ситуаціях: справа політична, нікуди з країни не тікатиму, метнуся на кілька днів на грецький Афон і повернуся.

Навряд чи, припустили у соцмережах. Адже Новинський не перший, і не останній, хто скористається вибором – сидіти в Україні, чи не сидіти у Москві. Тим більше, коли Луценко деталізував суть претензій слідства до Новинського, стало зрозумілим, що сісти цей персонаж може надовго. Йдеться про тиск режиму Януковича на колишнього предстоятеля УПЦ МП Володимира і його найближче оточення з метою зміни влади в церкві. Новинський, як відомо, був і залишається куратором церковних справ і виконує роль "свого серед чужих" для РПЦ в Україні.

Якими можуть бути варіанти розвитку цієї справи. Варіант перший: депутат не бреше і повертається з Греції. Після цього його чекають на засіданні регламентного комітету, який повинен пройти усю процедуру, передбачену законодавством і регламентом ВР для задоволення подання ГПУ. Це може розтягнутися надовго. Особливо, якщо депутат шукатиме причини, аби уникнути спілкування з комітетчиками Павла Пинзеника. Простіше кажучи, затягуватиме час. Поки туди-сюди, мережеве співтовариство, експерти і самі політики гнатимуть хвилю про чергову "зраду": не посадять, втече, попи його відмажуть і так далі. Але все ж залишається досить високою вірогідність того, що Новинський таки не ховатиметься, і прийде на комітет, після чого з нього знімуть недоторканість. Далі, не виключено, події розвиваються за сценарієм справи Єфремова.

Варіант другий: Москва наказує своєму цінному агенту зіграти роль "мученика за віру". Для російської пропаганди це дуже важливо, адже йдеться про збереження форпосту "русского мира" в Україні, яким, безумовно, є УПЦ МП. Бабці-плакальниці, попи з хоругвами, хресні ходи під Лук’янівський ізолятор, Гундяєв зі сльозами на очах – все це гарно лягатиме в телекартинку про порушення в Україні прав віруючих. Але тут є заковика: Новинський не просто "смотрящий" за церквою від Москви, а й мільйонер, якому, вочевидь, не дуже хочеться сидіти у в’язниці. Навіть, якщо сухарі йому носитиме особисто Онуфрій.   

Звідси – третій варіант: депутат все ж тікає, а церковні ієрархи кулуарно домовляються з владою про поступове "зливання" скандальної справи. Новинський для Онуфрія та інших ієрархів – важливий діяч, проте в разі, якщо назагал випливуть всі подробиці цієї справи, відцентрові процеси в церкві посиляться. А це для УПЦ МП вкрай невигідно. І, навіть, коли все піде за цим сценарієм, варто розуміти: замість Новинського "смотрящим" Росія призначить когось іншого, того ж Олександра Вілкула чи Андрія Деркача. Кремль все одно ніколи не відмовиться від можливості впливати через церкву на мізки українців. І ніколи не дозволить зближуватися українським церквам для створення помісної церкви. Про це влада повинна пам’ятати, якщо історія з Новинським задумувалася лише як гра проти самого Новинського.