Путін-гопник блефує, а "лохи" лякаються - Забужко

Росія обов'язково розвалиться в осяжному майбутньому. Українці мають всіляко прагнути того, щоб це сталось якнайшвидше.

Про це заявила письменниця Оксана Забужко в інтерв'ю "РБК-Україна".

Ми пропонуємо 10 найцікавіших цитат авторки.

Про війну

"Програємо ми її зараз саме на внутрішньому фронті, а от якраз на міжнародному - гріх нарікати.

Зараз, станом на 2017 рік, світ переважно зрозумів, що Росія веде гібридну війну не тільки проти України, і що робить вона це найпідлішим способом".

Про російське зомбування

"Технології впливу на людську психіку, так званого "індукованого божевілля" розробляли в спецлабораторіях СРСР ще від сталінських часів. Ось це російське телевізійне зомбування – воно дуже точно розраховане і прораховане з урахуванням больових точок суспільної психології і досвіду попередніх тоталітарних режимів. Тут ідеться про прицільну інформаційну війну, метою якої є свого роду "всенародне потьмарення ума", така собі психічна пандемія".

Не вірити нічому російському

"Не лишилося в Росії інституцій, котрі були б поза контролем ФСБ. Ні одній інституції з Російської Федерації, чи це видавництво, театр чи соцмережа, довіряти не можна. Все, крапка. Нам це треба прийняти як засаду не тільки інформаційної гігієни, а й нашої безпосередньої особистої безпеки".

Путін-гопник і його блеф

"Не переоцінюймо Путіна і Суркова, вони зовсім не "генії зла". У них просто є в арсеналі напрацьований за кілька поколінь досвід "контори": старі гебешні схеми, технології, прийоми… І на всьому цьому розділі новітньої історії стояв - а в РФ досі стоїть - гриф "совершенно секретно". Тільки на цій секретності, тобто, фактично, на нашому невігластві тримається міф буцімто "всесильності" Росії і весь цей кремлівський гопницький блеф: ааа, папішу-парєжу, ядерну бомбу кину, всім лєжать-баяцца!. І "лохи" лякаються, бо їм цього розділу історії у школах не викладали. А за все, що ми "проляпали" вухами, доведеться платити нашим дітям".

Україні ніби віддавили руку

"Окупація є окупація. Нам віддавили руку, рука посиніла. Зараз в України ніби рука під завалом. Що довше вона під завалом, то більше у неї "відмирають функції". Реабілітація цього органу, коли його витягнуть із-під завалу, - окрема тема".

Розвал Росії

"Вона обов'язково розвалиться в осяжному майбутньому, маємо всіляко прагнути того, щоб це сталось якнайшвидше.

Штука в тому, що це непрогнозовано. Тут працює ціла купа додаткових факторів, кожен з яких може стати вирішальний. І, що найсумніше, ціла купа людей, які штучно продовжують Російській Федерації віку, думаючи, ніби роблять щось добре, бо бояться, що її розпад стане гуманітарною катастрофою. Не розуміючи, що катастрофами загрожує якраз продовження існування цієї держави".

Донбас "залип" у часі

"Він взагалі ніяким шляхом не ходив, просто "залип" у часі. Незалежна Україна діяла щодо нього за тою самою логікою ресурсної імперії. Отой промисловий маслак, який "советская власть" обгризла й виплюнула, догризали уже "по копанках" - жирку на ньому "новим бандитам" нагуляти ще вистачило, але ніхто не збирався стратегічно реформувати регіон, де існує ціла армія чоловіків, які три покоління нічого іншого не вміють, окрім як рубати вугілля.

"Мій батько був шахтарем, і дід також", - і ніхто не сказав їм, що це в XXI столітті уже вважається безперспективна галузь. Просто, юзали людей до останнього – доки не прийшла Росія і не пустила їх на гарматне м'ясо".

Про Шевченка

"Шевченко зовсім не "співець кріпацького села", як досі вчить пострадянська школа, а поет-націєтворець, з того самого ряду, що Міцкевич і Ґете, - і як же заверещали "охоронці скріп!"

Про настрої українців

"Це не розчарування, це замішання. У нас дуже погана комунікація між владою й суспільством, ніхто не пояснює людям до пуття, що відбувається, ніхто не говорить всієї правди, й з усіх отих хронічних недомовок і напівбрехні накопичується з часом досить токсичний туман. Інформаційне поле весь час працює ніби за інерцією з 2000-х: весь час накручується та сама мантра - "всьо плохо".

Волонтерська енергія

"Невдоволення владою - це далеко не найголовніше в нашому суспільстві. Тому що зараз у його глибині відбуваються значно цікавіші й по-справжньому будівничі процеси: волонтерська енергія Майдану розлилась тисячами струмків "по горизонталі".

Я в останній рік багато їжджу країною й бачу, як "прокидаються" доти, здавалось, безживні регіони: пробують нові форми самоорганізації, нові моделі соціальної поведінки, на узбіччях учорашніх мейнстрімів зароджуються нові інституції, - аж шкода, що ніхто того не описує і не відстежує".

Росія анексувала Крим у березні 2014-го. Влітку того ж року збройні сили РФ почали брати пряму участь у бойових діях проти Збройних сил України на Донбасі.