Контракт Путіна з олігархами під загрозою

Схоже, молодецькому Дональду Трампу вдалося те, що не вдавалося попередникам

А саме: принаймні, поставити під сумнів те, що раніше називалося контрактом Володимира і так званих «олігархів». Власне кажучи, це одна з головних неписаних угод президента з різними станами Росії. Головна була укладена з підвідомчим народом. Він, народ, реалізував свою радянську мрію про убогий достаток (джинси, двокасетники, ковбаса) в обмін на вічну присутність Путіна в Кремлі.

Економічна база цього контракту грунтувалася на іншій угоді – між Кремлем і найбільшими вітчизняними бізнесменами. Путін дозволяв олігархам користуватися своїми статками в обмін на те, що вони на першу вимогу надавали свої капітали в розпорядження російської влади, а також в принципі відмовлялися від спроб впливати на владу.

В кінцевому рахунку, саме на ці гроші й існує авторитарний режим в Росії. Саме вони годують силові структури, забезпечують підіймання країни з колін, переозброєння армії, анексію Криму і секретну війну на Донбасі. А заодно, на мізерні рештки, що наповнюють холодильники підвідомчих громадян. А російські магнати натомість купували палаци і яхти за кордоном, їх дружини і діти могли витрачати мільйони на П'ятій авеню і Бонд-стріт. Донедавна все це забезпечувало горезвісну стабільність.

Але в цій схемі, як тепер очевидно, була слабка ланка – горезвісний закордон. Те блаженне місце, де російський олігархат міг радіти життю, тримати вивезені з країни гроші, забезпечувати їх збереження за рахунок британської або швейцарської судової системи. До пори до часу здавалося: Вашингтон, Лондон, Париж і Берн будуть тихо радіти, що накрадене в Росії складується в їх банках. Однак нова «холодна війна», до якої призвели путінські ескапади, стала диктувати свої закони. У якийсь момент західним державам стало абсолютно неможливо забезпечувати економічне функціонування режиму, глава якого із захватом розповідає про розроблення все нових типів ядерної зброї, націленої на ці ж країни. Все почалося з американських санкцій проти Олега Дерипаски і Віктора Вексельберга. Санкції, якщо і не зруйнували дві найбільші фінансово-промислові імперії, то завдали їм істотної шкоди.

Потім до справи підключилися британці, явно обурені тим, що росіяни, м'яко кажучи, зловживають гостинністю Альбіону. Вони раптом не дали бізнес-візу почесному британцеві і власникові клубу «Челсі» Роману Абрамовичу. А потім з'ясувалося зовсім страшне. Англійське Національне агентство з боротьби зі злочинністю затіяло розслідування відносно 120-140 осіб, велика частина з яких росіяни або якось пов'язані з Росією, повідомила The Times. Справа в тому, що з лютого цього року набув чинності закон про боротьбу з кримінальними фінансами, згідно з яким британські правоохоронці отримали право направляти запити про «незрозуміле походження статків», що зберігаються в банках цієї країни. Якщо власники рахунків не зможуть пояснити походження доходів, що перевищують 50 тисяч фунтів, британська влада зможе заморозити їх активи.

При цьому, якщо мова йде про російські капітали, то слова «неясне походження» не більше, ніж евфемізм, що прикриває елементарне злодійство: від пам'ятних заставних аукціонів (коли спритні хлопці здобували найцінніші держактиви на державні ж гроші) до вилучення незаконних доходів з путінських проектів: олімпійських об'єктів у Сочі і космодрому «Східний». Британським слідчим не складе вже дуже великих труднощів це з'ясувати. За наявності достатньої політичної волі (а спроба отруєння Скрипаля її явно пожвавила) активи всіх цих усманових-абрамовичів будуть заморожені. Справа не в тому, що дружини-діти вітчизняних олігархів втратять можливість демонструвати куплені діаманти і повчати росіян через Фейсбук, як потрібно жити.

З арештом російських капіталів в Британії стає все більш реальною економічна ізоляція Росії. Вивезення капіталу життєво важливе для функціонування існуючої економічної моделі. Адже вона, грубо кажучи, зводиться до того, що країна продає нафту, газ і метали, а натомість купує телевізори, автомобілі, смартфони і все інше потрібне для життя. Для цієї схеми принципово важливо, щоб гроші, призначені для такого взаємообміну, були б у безпеці (і на них не могли б накласти лапу російські правоохоронці). Гарантувати це стан можуть тільки зарубіжні активи. І ось зараз їх загрожують прикрити. Справа не обмежується тільки підступами британці. За розпорядженням Центрального банку Кіпру фінансові установи цієї країни почнуть найближчим часом закривати рахунки офшорних компаній, щоб очиститися від сірих грошей з Росії. Таким чином, автаркія, про яку мріяв Сергій Глазьєв, стає реальністю. Закордонних товарів буде все менше. І радянський рай (джинси, ковбаса і двокасетники) зникне сам собою...