Вільне відвідування. В Україні на третину збільшився потік нелегалів із країн Азії та Африки

Суданець Насрадін Адам Нагар хотів потрапити в Європу, але став нелегалом в Україні

Після відкриття європейських кордонів і скасування візового режиму з ЄС в Україні відразу на третину збільшився потік нелегальних мігрантів із країн Азії та Африки. Для країни, що опинилася над демографічною прірвою, вони можуть стати не лише проблемою, а й порятунком – якщо Київ зуміє використати цей особливий трудовий потенціал, пише журнал Новое Время.

На київському ринку "Троєщина" не проштовхнутися. У торговельній метушні журналіст НВ не одразу примічає літнього невисокого чоловіка східної зовнішності, який стоїть разом із маленьким хлопчиком під однією з вивісок.

Непримітність цієї людини виправдана: він тут не торговець і не покупець, а нелегал. 57-річний Наджібулла просить не називати його прізвище, як і решту особистих даних. До України він приїхав з передмістя Кабула, столиці його рідного Афганістану. Там не вщухала стрілянина і лунали вибухи, останній з яких забрав життя сотні людей. Саме через цей інцидент Наджібулла остаточно вирішив: треба виїжджати.

Спочатку афганець, взявши із собою доньку й чотирьох онуків, легально дістався Туреччини. Потім морем – до Росії, а вже звідти автівкою незаконно перетнув український кордон. На весь шлях знадобилося 2,5 місяця.

Його зять мешкає в Німеччині й обіцяв вивезти сім'ю туди, проте поки що це питання не вирішено, і Наджібулла застряг в Україні. Втікач має намір легалізуватися і подати документи на отримання статуса шукача притулку, однак за час тривалої подорожі він загубив паспорта.

В Україні, за даними Держприкордонслужби (ДПСУ), таких нелегальних мандрівників у пошуках кращого життя щороку стає дедалі більше. Переважно це вихідці з Азії та Африки.

Надто активізувалися втікачі останнім часом: якщо за перші шість місяців 2017-го прикордонники затримали 1073 нелегалів, то в першому півріччі 2018-го – вже 1413.

За підсумками року в ДПСУ очікують щонайменше 30-відсоткового зростання кількості таких мандрівників.

Збільшення кількості іноземців-утікачів у країні очікує і Міграційна служба. Чиновників спонукають до таких висновків їх же власна статистика: якщо 2014 року всередині країни експерти служби виявили 3,5 тис. нелегалів, то в 2017-му – вже 9,6 тис. чол.

Транзитна сталість

Більшість "транзитерів" (70%) потрапляють до країни, за інформацією ДПСУ, легально: через офіційні пункти в'їзду. А вже потім або намагаються відразу прослизнути на Захід, або шукають надійні канали переправлення до Європи.

Одначе подібні пошуки зазвичай зволікаються. І "транзитери" потрапляють в пастку: термін легального перебування в Україні закінчується, шляхів на Захід вони не знаходять і починають жити тут – як можуть і як виходить.

У 35-річного суданця Насрадіна Адама Нагара вийшло якось не дуже вдало й добре. Він потрапив до України 2013 року, маючи за кінцеву мету свого вояжу дістатися однієї з країн Євросоюзу. Однак застряг – так склалися обставини, пояснює суданець.

За п'ять наступних років Нагар декілька разів відвідував Міграційну службу, сподіваючись отримати статус біженця. Але марно: завжди отримував відмову. Неодноразово він звертався і до посольств європейських країн, щоб виїхати, і теж безрезультатно. Тепер він старанно уникає поліції.

Найчастіше Міграційна служба накладає на таких мігрантів штрафи, доправляє до пунктів тимчасового утримання. Або ж депортує, проте дуже рідко: у 2017-му з країни назад доправили  приблизно 300 нелегалів.

За неофіційний перетин кордону передбачено лише адміністративний штраф/Фото ДПСУ

Україна вабить таких гостей не тільки "відкритістю" кордонів з ЄС через безвізовий режим, а й своїм ліберальним законодавством: за неофіційний перетин кордону передбачено лише адміністративний штраф – від 3,4 тис. грн ($120).

Для багатьох "туристів", що заплатили різним перевізникам $13–15 тис. – саме стільки коштує транзит із Середньої Азії до Євросоюзу, покарання в $120 взагалі не відлякує.

Найактивнішою національною групою з тих, хто прагне використовувати Україну для транзиту на Захід, за словами спікера прикордонної служби Олега Слободяна, стали в'єтнамці. Тут їм часто допомагають вельми численна місцева національна громада і злочинні угруповання, що "спеціалізуються" на в'єтнамцях . Нелегали платять в середньому $3–5 тис., щоб потрапити в Україну. А потім ще $5–8 тис. коштує їх подальше транспортування до ЄС.

Причому в Україну чимало з них в'їжджають легально, проте потім більше половини цих людей кудись зникають. Слободян наводить торішню статистику: до країни в'їхали 4,2 тис. в'єтнамців, а виїхали – 2,8 тис. "Майже 1,5 тис. ніби десь розчинилися на наших широких теренах", – без жартів розповідає представник ДПСУ. І додає: за першу половину 2018-го до цієї армії невидимок додалося понад три сотні осіб.

Проблемні люди

Наразі поки що міграційний потік через Україну не такий інтенсивний і не створює жодних небезпек для Європи, стверджує Слободян. За даними Frontex, агенції Європейського Союзу, яка переймається охороною зовнішніх кордонів, частка України і Білорусі щодо загального потоку мігрантів до ЄС становить лише 0,2%.

Але прикордонники запевняють, що не варто самозаспокоюватися: потік нелегалів щороку збільшується. А отже, пан Слободян пропонує посилити законодавство стосовно порушників кордону. Мовляв, будуть вищими штрафи, буде й кримінальне покарання – і нелегали сто разів обміркують, перш ніж незаконно потрапити до України.

Однак Юг Біссо, старший радник українського відділення Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) радить вирішувати проблему, керуючись іншими принципами – не карати, а адаптувати.

Варто окреслити чіткі вимоги стосовно загальної адаптації мігрантів до місцевих реалій – зокрема це знання мови, наявність роботи, доброчесність, порядність. А вже потім провести міграційне обнулення – визнати статус усіх нелегалів. "Скільки в країні нелегальних мігрантів? Десятки тисяч, – каже Біссо. – Усіх не депортуєш. А отже, потрібно змінити [до них] підхід".

Відтак, після всіх адаптаційних заходів, чиновник ООН пропонує активніше виявляти мігрантів, які не погодилися легалізуватися.

У перспективі ідея адаптації іноземців, які незаконно проживають в Україні, може принести певну користь державі. Про це мовить і правозахисник Максим Буткевич, констатуючи той факт, що Україна останнім часом стрімко втрачає робочі руки.

Як зазначає Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень, наразі найважливішим є те, що вже потрібно обмірковувати, як Україна соціалізуватиме "гостей". І що від них намагається отримати.

"Варто готуватися до того, що наша країна згодом може стати домівкою для багатьох іноземців", – резюмує директор Інституту демографії.