Ні виборів, ні саміту: «нормандський процес» в глухому куті

Президент України Володимир Зеленський під час прес-конференції, присвяченій першому році його роботи, 20 травня 2020 року, Київ, Україна.

Український віце-прем'єр і міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков визнав, що місцеві вибори на території окупованих Росією районів Донецької та Луганської областей не відбудуться в один час з місцевими виборами на решті території України.

«Вибори на окупованих територіях повинні проводитися після їх звільнення, після деокупацію, демілітаризації, роззброєння і виведення іноземних військ і взяття Україною контролю над кордоном з Росією на підставі окремого закону про особливості виборів на тимчасово окупованих територіях», - підкреслив Резніков.

І хоча його коментар стосувався в першу чергу рішення профільного комітету Верховної Ради України про дату проведення місцевих виборів, можна констатувати, що команда Володимира Зеленського остаточно відмовилася навіть від теоретичної можливості проведення місцевих виборів на Донбасі в один час з місцевими виборами на решті території України.

Про таку можливість президент Володимир Зеленський говорив буквально з перших днів після свого приходу до влади - і вона була, в свою чергу, пов'язана з примарною надією на те, що йому вдасться домовитися з російським президентом Володимиром Путіним. Хоча Зеленський досі не відмовився від своєї ідеї, що з Путіним можна домовитися, тепер це швидше фігура мови, ніж реальний намір.

Навіть недавня зустріч радників лідерів країн «нормандського формату» в Берліні продемонструвала, що платформи для будь-якого порозуміння між Москвою і Києвом просто не існує - як не існувало її і тоді, коли президентом України був Петро Порошенко. Кремль як і раніше трактує Мінські угоди як основу для прямих переговорів українського керівництва з лідерами так званих «народних республік Донбасу» і стверджує, що Росія - зовсім не учасник конфлікту, а такий же посередник, як Німеччина і Франція.

У Києві, як і раніше продовжують нагадувати, що будь-яке врегулювання на Донбасі можливо тільки після того, як з території регіону підуть російські війська, яких, на думку Москви, там і зовсім немає. І тоді про що домовлятися, які вибори можна проводити?

Відразу ж після зустрічі радників в Берліні заступник глави адміністрації президента Росії Дмитро Козак дав незвично жорстке інтерв'ю агентству ТАСС, назвавши переговори з Україною «театром абсурду». У цьому інтерв'ю Козак жодного разу не згадав свого візаві, главу президентського офісу Андрія Єрмака, разом з яким він ще недавно намагався «оживити» буксує переговорний процес в Тристоронньої контактній групі.

Зате зазначив, що «демонструвати успіх, видаючи бажане за дійсне» - закон української політики. Очевидно, що до категорії «бажаного» відноситься і можливість проведення нового саміту «нормандської четвірки» в Берліні, на який Володимир Путін явно не збирається.


Кремль виставляє Володимиру Зеленському умови, виконання яких може призвести хіба що до його відставки, а зовсім не до саміту. А оскільки і у самого Зеленського тепер є умови для Путіна, то може виявитися, що зустріч в Парижі в грудні 2019 роки так і залишиться першим і останнім побаченням російського і українського президентів.