Кінець епохи Меркель: чого чекати Україні від нового канцлера Німеччини і що буде з "Північним потоком-2"
Глава німецького уряду Ангела Меркель, яка обіймала свою посаду 16 років, іде. У неділю, 26 вересня, Німеччина повинна вибрати нового канцлера.
Особливе значення вибори мають для України. Насамперед тому, що ФРН – головний стратегічний партнер нашої країни в Євросоюзі. До того ж Німеччина бере участь у нормандських переговорах.
ЗМІ розповідають про претендентів на пост канцлера, як вони ставляться до Росії, війни на Донбасі та європейських прагнень України.
Анналена Бербок – партія "Зелених"Співголова партії "Союз-90"/"Зелені" і друга жінка в історії, яка балотується на пост канцлера. Вона закінчила відділення політології та публічного права в Гамбурзькому університеті, ще рік провела в Лондонській школі економіки.
У велику політику прийшла порівняно недавно – в 2013 році потрапила в парламент від "Зелених" і відтоді займалася питаннями зміни клімату, енергетикою і справами ЄС. У 2018 році очолила політичну силу разом із Робертом Хабеком.
Ключові погляди:
Закликає Європу і світ активно боротися зі змінами клімату. Політикиня висловлювалася за прискорення темпів відмови від вугільної енергетики (чинний план – зробити це до 2038 року).
Обіцяє домогтися виведення ядерної зброї США з території ФРН – зараз у Німеччині розміщено близько 20 американських атомних бомб.
Виступає за "діалог і жорсткість" щодо Китаю та Росії.
Критикує дії РФ на Донбасі та в Криму. Політикиня закликала підтримати Україну і нагадати Кремлю, що в незалежних держав є право вибирати самим, у які альянси вступати.
"Послання Москві має бути таким: суверенні держави самі вирішують питання про свої союзи. Сюди входить і перспектива членства України в ЄС і НАТО", – заявляла вона.
Є жорсткою противницею будівництва "Північного потоку-2": "якщо голос Німеччини в зовнішній політиці зазнає невдачі – в тому, що стосується напруженості в Україні, Росії, проєкту "Північний потік-2", то Європа буде знищена".
Для Бербок це не тільки питання екології, а й міжнародної політики – на відміну від конкурентів, вона не називає газопровід "економічним" проєктом (мантра Кремля).
"Цей газопровід суперечить геостратегічним інтересам європейців, він чітко спрямований проти України, суперечить європейським цілям щодо захисту клімату і всім санкціям ЄС проти Росії, тому це абсолютно фатальний проєкт", – відзначала Бербок.
Армін Лашет – ХДС/ХСС
Близький союзник Ангели Меркель, із січня він очолює панівний Християнсько-демократичний союз, яким раніше керувала канцлерка. Народився в передмісті Ахена в сім'ї "з народу". Його батько багато років працював на вугільній шахті.
У 19 років став членом партії ХДС. У минулому Лашет працював журналістом на телебаченні й очолював невелику церковну газету. Серйозно займатися політикою почав наприкінці 80-х – коли став депутатом міської ради свого рідного Ахена.
У 1994-му Лашета вперше обрали в Бундестаг. Протягом шести років він був членом Європейського парламенту. У 2017 році став канцлером федеральної землі – Північний Рейн-Вестфалія.
Ключові погляди:
У багатьох питаннях наслідує політику чинної канцлерки Ангели Меркель. Водночас він демонструє більш проросійські погляди, за які отримав прізвисько Putinversteher – тобто "той, хто розуміє Путіна". Наприклад, у 2014 році, після окупації Криму, він застерігав від "антипутінського популізму" в Німеччині, а після отруєння Скрипалів говорив про "демонізацію Росії".
Відкрито виступає за будівництво газопроводу "Північний потік-2". "Протягом 50 років, навіть в агресивні часи Холодної війни, Німеччина купувала газ у Радянського Союзу, а тепер у Росії. Уряд Німеччини йде правильним курсом", – заявляв Лашет.
Водночас має намір "гарантувати дотримання геополітичних інтересів України", маючи на увазі збереження газового транзиту з РФ.
"Якщо Росія буде знову агресивно поводитися щодо України, то Німеччина вживе заходів на національному рівні та ініціює санкції на рівні Європейського Союзу", – зазначив політик незабаром після зустрічі Меркель і Путіна.
В одному з інтерв'ю Лашет запевнив, що беззаперечно підтримує європейську інтеграцію України. Що ж до вступу в НАТО, то політик упевнений, що таке питання "поки не стоїть".
"Ми дуже зацікавлені в стабільності, суверенітеті та модернізації України, і повинні підтримати її на нелегкому шляху, а також відкрити їй європейську перспективу", – сказав він.
Олаф Шольц – Соціал-демократична партія
Народився в Оснабрюці в сім'ї торговців текстилем. Вивчав право в Гамбурзькому університеті, після чого вів адвокатську практику. Зараз обіймає посади віцеканцлера і міністра фінансів у чинному уряді Ангели Меркель.
Ключові погляди:
Дотримується стриманої, але досить жорсткої лінії щодо російського керівництва. Він різко критикував Кремль за окупацію Криму і війну на Донбасі.
"Росія порушила це, анексувавши Крим, що стало дуже і дуже великою проблемою. У нас також як і раніше проблеми зі складною ситуацією на сході України. Тому необхідно, щоб усі повернулися до верховенства права, а не до права сильнішого", – вважає він.
З ім'ям Шольца пов'язаний гучний скандал навколо "Північного потоку-2". У лютому організація Deutsche Umwelthilfe опублікувала документи, що підтверджують, що німецький уряд пропонував адміністрації Трампа фінансову підтримку для імпорту американського скрапленого газу в обсязі 1 мільярда євро. Натомість Білий дім взяв би зобов'язання не вводити санкції щодо російського газопроводу. Лист міністру фінансів США відправив сам Олаф Шольц.
Під час червневих дебатів глава СДП висловився щодо європейського прагнення України. За його словами, ЄС ще не завершив процес інтеграції країн балканського регіону – тому союз поки не готовий прийняти нашу країну до свого складу.
"Ми говорили про відмову від принципу єдності в певних установах і це – перше, з чим необхідно розібратися. Я думаю, що треба встановити близькість до ЄС для України, і хотілося б додати, що зараз немає можливості для неї приєднатися до НАТО", – сказав політик.
Хто буде в коаліції і чи є небезпека для України?
На прохід в Бундестаг претендують шість партій: ХДС/ХСС, Соціал-демократична партія, "зелені", Вільна демократична партія, Ліва партія, Альтернатива для Німеччини. Згідно з останніми опитуваннями, якби голосування відбулося зараз, то результат був би таким:
Соціал-демократична партія – 25%;
ХДС/ХСС – 20%;
"Зелені" – 15%.
Вільна демократична партія – 10%;
Альтернатива для Німеччини – 11%;
"Ліві" – 8%.
Що ж стосується коаліції, то результат передбачити дуже важко – все буде залежати від результатів голосування. Найбільш вірогідний сценарій – cоціал-демократи і "зелені" об'єднуються з Вільною демократичною партією. Якщо ж соціал-демократам не вдасться створити таку коаліцію, то приєднаються ще християнські демократи. Взагалі, комбінацій дуже багато, тому на Німеччину найближчим часом чекають затяжні суперечки й торги.
Але діюча канцлерка Ангела Меркель не раз висловлювалася про небезпеку коаліції з "лівими" – все через передвиборні обіцянки партії:
припинити експорт озброєння в інші країни;
закрити американську авіабазу "Рамштайн" та інші військові об'єкти США в країні;
вивести з німецької території американську ядерну зброю;
вивести Німеччину зі складу НАТО;
налагодити відносини з Росією;
створити колективну систему безпеки за участю РФ.
Ще більш радикальні погляди у популістської партії "АдГ". Її члени виступають за вихід країни зі складу ЄС і скасування єдиної валюти – євро. Також партія виступає проти боротьби зі зміною клімату, гендерних квот, "примусової вакцинації", а також обов'язкового носіння масок.
"Зняття напруги у відносинах з Росією – запорука довгострокового миру в Європі. В інтересах Німеччини та Європи залучити РФ до загальної структури політики безпеки. Ми виступаємо за відновлення регулярних переговорів в рамках Ради Росія – НАТО", – заявляє "АдГ".
Отже, серед претендентів на пост глави німецького уряду немає відвертих прихильників РФ або її президента Володимира Путіна. Водночас є ті, хто "розуміє" російського лідера. Втім канцлерка Ангела Меркель теж відрізнялася "особливими" взаєминами з главою Кремля. Однак є ті, хто категорично ставиться до будівництва "Північного потоку-2" і критикує Росію за агресію проти України – що, однозначно, прийнятно для нашої країни.
