Дивовижні випадки зцілення від раку
https://povnatorba.blogspot.com/2016/08/blog-post_93.html
Кілька випадків несподіваного вилікування від раку сильно здивували медиків і змусили замислитись вчених, чи можна розробити ефективну методику боротьби з хворобою.
Цей випадок спантеличив всіх, хто мав до нього якийсь стосунок. 74-річну жінку турбував висип на шкірі, який ніяк не проходив. Коли вона нарешті дісталася до лікарні, нижня половина її правої ноги покрилася горбками з восковим нальотом і яскравим червоно-фіолетовим висипом. Аналізи підтвердили найгірші підозри: у жінки діагностували карциному – одну з форм раку шкіри.
Прогнози виглядали невтішно. З огляду на поширення пухлини, радіотерапія була би неефективною, а видалити осередки запалення зі шкіри лікарі не могли. Найкращим рішенням здавалась ампутація, розповідає лікар пацієнтки Алан Ервайн з лікарні Св. Джеймса в Дубліні. Проте похилий вік жінки навряд чи дозволив би їй нормально адаптуватися до протеза.
Після довгої і відвертої дискусії лікарі вирішили почекати, доки буде вибраний оптимальний варіант. "Ми довго мучилися, що ж робити", – пояснює Ервайн.
А потім сталося чудо. Хоча пацієнтку ніяк не лікували, пухлини почали зменшуватися на очах. "Ми спостерігали за нею впродовж кількох місяців, і карцинома просто зникла", – каже лікар. Через 20 тижнів у неї вже не було раку. "Помилки в діагнозі бути не могло, – додає він. – Однак ані результати біопсії, ані томографії не показали жодних слідів карциноми".
Якимось чином жінка вилікувалася від, мабуть, найстрашнішої хвороби наших днів. "Всі зраділи, але також були здивовані, – коментує ситуацію лікар Ервайн. – Виходить, організм самостійно може позбутися раку, навіть якщо такі випадки вкрай рідкі".
Питання в іншому – як це сталося? Пацієнтка Ервайна була впевнена, що допомогло божественне втручання: вона поцілувала релігійну святиню перед тим, як почався процес одужання. Однак вчених цікавить біологічне пояснення так званої "спонтанної регресії" хвороби. Завдяки цьому можна було б зробити випадки зцілення від раку більш поширеними.
"Якщо навчити організм робити подібні речі, ця методика матиме дуже широке застосування", – вважає Ервайн.
Теоретично наша імунна система повинна виявляти і знищувати клітини, які мутували, попереджаючи таким чином розвиток раку. Однак іноді злоякісним клітинам вдається залишитися непоміченими, вони починають розмножуватися і призводять до появи пухлини.
На той момент, коли пацієнт зазвичай звертається до лікарів, самостійно вилікуватися він вже не може: за статистикою лише один зі 100 тисяч ракових хворих позбавляється від хвороби без допомоги медицини.
Дивне зникнення
Тим не менш, з-поміж таких виняткових випадків трапляються й зовсім неймовірні. Нещодавно лікарі однієї з британських лікарень повідомили про історію пацієнтки, яка довгий час страждала на безпліддя.
Через деякий час у неї знайшли пухлину між прямою кишкою і маткою, але перш ніж їй встигли зробити операцію, жінка нарешті завагітніла. Все пройшло добре, і в пацієнтки народилася здорова дитина. Обстеження показало, що під час вагітності рак містичним чином зник. Через дев'ять років жодних слідів рецидиву в неї не спостерігається.
Зараз зафіксовані не менш вражаючі історії одужання у пацієнтів з різними видами раку, зокрема такими агресивними формами, як гострий мієлоїдний лейкоз, під час якого відбувається патологічне розмноження білих кров'яних клітин.
"Якщо пацієнта не лікувати, він зазвичай помирає впродовж кількох тижнів, а іноді й днів", – пояснює Армін Рашиді з Університету Вашингтона в Сент-Луїсі. Втім, вченому вдалося виявити 46 випадків, коли гострий мієлоїдний лейкоз відступав сам. Правда, лише в восьми з них вдалося уникнути подальшого рецидиву.
"Спитайте будь-якого онколога, чи можливо подібне, і 99% відповість "ні", – каже професор Рашиді, який разом із колегою Стівеном Фішером опублікував дослідження на цю тему.
Болісне очікування
У той же час випадки радикального вилікування від дитячої форми раку – нейробластоми – відбуваються на подив часто, що дає вченим можливість вирахувати причини спонтанної ремісії. Цей вид раку характеризується пухлинами в нервовій системі і ендокринних залозах. Якщо він потім поширюється (дає метастази), на шкірі можуть з'явитися вузли, а в печінці - новоутворення. Через пухлину в черевній порожнині дитині стає важко дихати.
Нейробластома вкрай тяжке захворювання, проте часом воно зникає так само швидко, як і з'явилося, навіть без медичного втручання. Більше того, у дітей молодше одного року регресія зустрічається так часто, що лікарі зазвичай не починають хіміотерапію відразу, сподіваючись, що пухлина розсмокчеться самостійно.
"Пам'ятаю три випадки, коли на шкірі малюка були значних розмірів метастази, а печінка збільшилася, однак ми просто спостерігали за пацієнтом – і він видужав самостійно", – розповідає Гарретт Бродер з Дитячої лікарні Філадельфії.
Але рішення нічого не робити і спостерігати – дуже непросте: хоча можливість уникнути болісного лікування одним батькам приносить полегшення, іншим вкрай важко дається бездіяльність та безпорадність. Щоб уникнути цього нестерпного періоду, лікар Бродер прагне зрозуміти причину зникнення раку.
"Ми хочемо розробити препарат, який зможе запускати механізм регресії, а нам більше не доведеться чекати милості природи або "божественного втручання", – пояснює він.
Ключі до розуміння
Гарретту Бродеру вже вдалося виявити кілька важливих зачіпок. Приміром, на відміну від інших нервових клітин, клітини пухлини при нейробластомі, схоже, навчилися виживати за відсутності так званого "фактора росту нервів" (NGF) – невеликого білка, який стимулює розвиток нейронів.
Спонтанна ремісія може бути викликана природними змінами в пухлинних клітинах нейробластоми, і можливо, що в цьому процесі беруть участь клітинні рецептори, з якими зв'язується NGF. Хоч би якими були зміни, це може означати, що клітини не зможуть існувати далі без найважливішої для них поживної речовини.
В такому випадку препарат, який впливатиме безпосередньо на рецептори, міг би сприяти одужанню. За словами Бродера, дві фармацевтичні компанії вже винайшли кілька потенційних варіантів, і він сподівається, що незабаром почнуться клінічні випробування.
"Цей препарат зможе вибірково знищувати пухлинні клітини, чутливі до подібного метаболічного шляху, і пацієнтам не доведеться проходити через хіміотерапію, радіотерапію або хірургічне втручання, – вважає він. – А також страждати від важких побічних наслідків хіміотерапії".
Дружній вогонь
На жаль, випадки несподіваного вилікування від інших форм раку вивчені гірше. Можливо, тому що вони дуже рідкісні. Втім, деякі ключі до розгадки все ж таки існують. Їхній появі сприяла новаторська діяльність маловідомого американського лікаря понад сто років тому.
Наприкінці XIX століття Вільям Бредлі Коулі намагався врятувати пацієнта, в шиї якого знайшли велику пухлину. П'ять проведених операцій не допомогли вилікувати рак. Потім чоловік підхопив неприємну шкірну інфекцію, яка супроводжувалася лихоманкою. Втім, коли він оговтався від інфекції, пухлина зникла.
Лікар Коулі вирішив перевірити цей принцип на невеликій групі пацієнтів і виявив, що неоперабельні пухлини розсмоктуються, якщо хворого навмисно заразити бактеріями або лікувати токсичними продуктами їхньої життєдіяльності.
Чи може інфікування стимулювати спонтанну ремісію й в інших випадках? Аналіз недавніх даних явно говорить на користь подальшого вивчення цього питання. Так, дослідження Рашиді і Фішера показало, що 90% пацієнтів, які вилікувалися від лейкемії, незадовго до зникнення раку перенесли інше захворювання, наприклад, пневмонію.
В інших роботах відзначається, що пухлини відступали після того, як пацієнти перенесли дифтерію, гонорею, гепатит, грип, малярію, кір, віспу і сифіліс. Дійсно, те, що нас не вбиває, робить нас сильніше.
Причиною лікування стають не самі мікроби. Вважається, що інфекція викликає імунну відповідь, несприятливу для існування пухлини. Наприклад, висока температура може зробити пухлинні клітини більш уразливими і викликати їхнє "самогубство".
Або ж важливу роль відіграє той факт, що при боротьбі нашого організму з бактеріями та вірусами в нашій крові з'являється багато молекул запалення, які активують клітини-макрофаги, і ці імунні клітини стають воїнами, що знищують і поглинають мікробів, а потенційно й рак.
"Думаю, інфекція приводить до того, що імунні клітини організму припиняють сприяти розвитку пухлинних клітин і починають їх знищувати", – вважає Хенрік Шмідт з лікарні Орхуського університету в Данії. Це, в свою чергу, може також стимулювати інші складові імунної системи – наприклад, дендритні клітини і Т-клітини.
На думку Шмідта, розуміння процесу спонтанної ремісії необхідне для розвитку новітньої методики імунотерапії, що використовує систему природного захисту організму для боротьби з раком. Так, один спосіб лікування допускає ін'єкцію запальних "цитокінів", завдяки якій починає працювати імунна система. Побічні ефекти – висока температура та інші симптоми грипу – зазвичай знімаються ліками на кшталт парацетамолу, який полегшує стан пацієнта.
Однак з огляду на те, що температура сама по собі може викликати ремісію, Шмідт припускає, що парацетамол може зменшити ефективність методики. І дійсно, вчений виявив, що в два рази більше пацієнтів – 25% порівняно з 10% – змогли пережити дворічний період, якщо їм не збивали температуру.
Ці дані можуть відкрити й інші прості, але дієві способи боротьби з раком. У однієї людини сталася спонтанна ремісія після вакцинації від правця і дифтерії – можливо, завдяки тому, що щеплення також активізує імунну систему. Виходячи з цього, Рашиді відзначає, що стандартна ревакцинація, приміром, протитуберкульозне щеплення БЦЖ, вочевидь, знижує ймовірність рецидиву меланоми після хіміотерапії.
"Підхопити" лікування
Інші дослідники виступають за більш радикальні методики. Так, прихильники одного з підходів пропонують навмисно заражати ракових хворих тропічними захворюваннями.
Метод, розроблений американським стартапом PrimeVax, передбачає боротьбу одразу в двох напрямках. Спочатку з пухлини пацієнта беруть зразок, а з крові вилучають дендритні клітини, які відповідають за імунну відповідь на загрозу.
Піддаючи їх впливу пухлинних клітин в лабораторії, можна запрограмувати їх на розпізнання ракових клітин. Одночасно пацієнта заражають лихоманкою денге, після чого йому роблять ін'єкцію "запрограмованих" дендритних клітин.
Під наглядом лікарів температура пацієнта піднімається до 40,5 градуса, від чого в його кров викидається безліч молекул запалення. В результаті імунна система організму починає працювати на повну потужність.
Пухлина, яка раніше залишалася непоміченою, стає мішенню для атаки імунних клітин, якими керують запрограмовані дендритні клітини. "Лихоманка денге вторгається в організм і переформатовує імунну систему таким чином, що вона починає знищувати пухлинні клітини", – відзначає Брюс Лайдей, співробітник PrimeVax.
Заражати ослаблених пацієнтів тропічною лихоманкою - ризикований крок. Однак для дорослої людини ймовірність померти від лихоманки денге не більше, ніж від звичайної застуди, і отже це найбезпечніша з можливих інфекцій. Надзвичайно важливо й те, що коли температура спадає, запрограмовані імунні клітини продовжують пильно стежити за злоякісними клітинами, якщо вони раптом знову з'являться.
"Рак – це рухома мішень. Більшість методик лікування спрямовані на хворобу лише з одного боку, ми ж намагаємося поставити його раз і назавжди в свідомо програшне становище", – зазначає Брюс Лайдей.
Новаторська методика лікування раку, без сумніву, надзвичайно амбітна.
"Наше завдання – відтворити спонтанну ремісію максимально природним чином", – пояснює колега Лайдея Тоні Чен.
Утім, співробітники PrimeVax підкреслюють, що їхня ідея поки що знаходиться на ранньому етапі розробки і, поки не почалися клінічні випробування, вони не знають, як все обернеться.
Дослідники сподіваються, що першими на собі методику випробують хворі на меланому в розвиненій стадії.
Очевидно, потрібно діяти обережно. Як вказує Алан Ервайн, "спонтанна ремісія – лише крихітна зачіпка у величезній складній головоломці". Але якщо вченим все-таки вдасться здобути перемогу (що зовсім не факт), то наслідки їхньої роботи будуть колосальними. Швидке і відносно безболісне позбавлення від раку зараз вважається дивом. Але так хотілося б, щоб воно стало нормою!
Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.