Яків Смолій: "Мета - дискредитувати керівництво НБУ. Зняти його, змінити на керованих"

«Президент не казав: «Все, ти мені набрид, давай пиши заяву». Але я з контексту зрозумів, що маю піти – ми ж усі дорослі люди, все ж ясно. Ну і прямо в нього про це запитав. Він відповів ствердно», - розповідає вже колишній очільник НБУ Яків Смолій.

Уранці суботи ми сидимо в його напівпорожньому кабінеті в історичній будівлі на Інститутській – Смолій приїхав забрати речі.

У цьому кабінеті він працював два з гаком роки (в.о. став ще в травні 2017-го), замінивши на посаді Валерію Гонтареву.

За законом, очільника центробанку призначає Верховна Рада раз на сім років, однак кандидатуру подає президент – це його квота. Смолій не відпрацював навіть половини терміну – звільнився «за власним бажанням». «Про системний політичний тиск - то вже був супутній коментар. Що в заяві написано, самі бачите», - коментує Яків Васильович.

Поза тим, саме ця його заява спричинила ефект вибуху бомби. Занепокоєні заяви міжнародних партнерів, послів країн "Великої сімки" - лише вершина айсберга.

Яків Смолій

Системне його цькування почалося ще восени: мітинги під Нацбанком, блокування будинку, «похоронні процесії» під вікнами, бруд в інтернеті… Методологія, в принципі, стандартна, нічого нового. «Це інтереси влади і Коломойського збіглися?» - запитуємо прямо. «Важко сказати, доказів же немає», - розводить руками.

У березні початок пандемії наклався на розгортання всесвітньої економічної кризи, перед НБУ постали нові виклики. «На одній із нарад за участю президента, прем’єр-міністра, міністрів, радників президента чинний міністр економіки зазначив, що в їхньому макропрогнозі закладена інфляція 11%, обліковий курс долара до гривні – 29 чи 30. А Національний банк ставить собі за ціль інфляцію 5% +/- 1 відсотковий пункт і дає ринку встановлювати курс 27. Це впливає на дохідну частину бюджету. А їм треба зробити так, щоб курс і інфляція були саме такими! Даруйте, але це розмова не на професійному рівні», - згадує Смолій. Мовляв, "поставте тоді 40, чому ні?".

Раніше в спілкуванні з журналістами він усіляко уникав політичних оцінок, коментарів. Тепер ситуація змінилася. Абсолютно коректно, але прямо Яків Васильович називає речі своїми іменами. Про "друкування" гривні, інфляцію, курсову політику, дешеві кредити. Достатньо для того, щоб читачам цілком осягнути "підводні течії".